«Шановні батьки! Є питання щодо Нової української школи в дитячому садочку. Кого вже перевели та скільки коштували зошити для батьків, дитини, вихователя? Де замовляли?» — це запитання поставив до учасників фейсбук-групи «Батьки SOS» один із небайдужих татусів.
Здивувало, що НУШ якимось чином проникла в дитячі садки, адже це освітня реформа, що стосується передусім шкіл. Другий рік в Україні впроваджують Нову українську школу, 2018 року до реформи долучилося 200 навчальних закладів як пілотний експеримент, тепер це загальнообов’язкова новація для всіх закладів середньої освіти — аж ніяк не дошкільної.
До того ж після нових правил прийому до першого класу, коли Міністерство освіти скасувало тести, конкурси та будь-які інші форми відбору дітей, немає гострої потреби в тому, щоб майбутній школяр ще до 1 вересня знав літери, умів рахувати, читати та писати. Якщо в батьків та дитини є таке спільне бажання — будь ласка. Утім, тепер це не обов’язкова умова вступу до школи.
Дехто з батьків розповідав, що через цю новацію в дитсадках відмовилися вчити з дітьми літери та цифри, натомість малюють у зошитах із шаблонами петриківського розпису. Теж готують руку до письма, лише в іншій формі.
Тому питання небайдужого татуся щодо НУШ у дитсадках та необхідності купувати для цього зошити, нагадує про ситуацію, що складалася роками й створила цілий ринок надання послуг із підготовки до школи. Та чи потрібна вона саме для НУШ?
НУЛЬОВИЙ РІК
Щоб розібратися з цим, користувачі соцмереж порадили татусеві подати письмовий запит до завідувача дитсадка та районного управління освіти щодо навчального плану та освітньої програми. Гарантували, що після отримання відповідей усі питання щодо «придбання літератури для НУШ» відпадуть.
Можливо, освітні зміни потрібні в дитсадках так само, як і в школі, зокрема в старшій групі, після якої дітлахи йдуть до першого класу. Та наразі не існує офіційних рекомендацій чи роз’яснень від Міністерства освіти та науки, якими ланцюжками пов’язати останній рік перебування в дитсадку зі школою.
Разом з цим за освітнім законодавством дошкільна освіта обов’язкова перед вступом до закладу середньої освіти. Тобто один рік перед першим класом дитина повинна відвідувати дитсадок, вчитися вдома чи на спеціальних курсах.
«Ця норма з’явилася, коли Дмитро Табачник (міністр освіти та науки в уряді Миколи Азарова. — Авт.) хотів догодити європейським колегам і показати, що в нас 12 років навчання. Тільки вони вирішили додати дванадцятий рік не в старших класах, а в дошкільній освіті. В тому ніхто нічого поганого не побачив, це нічого особливо не змінило, але можна було сказати, що в нас є щось на кшталт нульового класу. Разом з тим не було жодних декларацій, що в нас саме 12-річна освіта», — зазначила Олена БОНДАРЕНКО, співголова громадської організації «Батьки SOS».
«РАНІШЕ РИНОК БУВ «ЗАТОЧЕНИЙ» ПІД ШКОЛУ»
Така невизначеність лише сприяла розвитку різних гуртків, які готували дошкільнят до школи. Змінити цю традицію наразі не так просто.
«При цьому батьки не розуміють, що повинна вміти дитина, — зазначає Олена Бондаренко. — Крім того, в нас був конкурсний відбір, що стимулювало батьків навчати дитину тому, чому її навчать у школі. Коли немає такого відбору як критерію, то в батьків уже немає стимулу зайвий раз кудись вести дітей та вчити їх. Оскільки все було заточено під школу, то дітей вчили читати-писати. Я думаю, що згодом батьки переорієнтуються на емоційний розвиток дитини, вчитимуть її спілкуватися, домовлятися, гратися, а це розв’яже половину проблем у школі. На це просто потрібен час».
Час знадобиться й для переорієнтації ринку, щоб учити дітей чомусь іншому, а не класичній писанині-читанині. До речі, як тільки стартувала Нова українська школа, на посібниках, зошитах та іншій друкованій продукції для дошкільної підготовки з’явився бренд НУШ. Хоча часто зміст зошитів лишався той самий.
«ОСОБЛИВОЇ ПІДГОТОВКИ НУШ НЕ ПОТРЕБУЄ»
Психологи радять робити ставку на емоційну та соціальну підготовку дітей перед школою. Нехай дитина не знає літер, зате вміє зашнурувати взуття, застебнути ґудзики чи звернутися самостійно до шкільної медсестри. Щоб донести цю інформацію до батьків, тренери НУШ ідуть безпосередньо в дитсадки на батьківські збори. Зокрема, такий експеримент провели цієї весни в освітніх закладах Деснянського району Києва.
«Ми спілкувалися з батьками, намагаючись донести їм основну суть того, що відбувається тепер у школі, — пояснила Ольга МІРОШНИКОВА, тренерка НУШ, учителька початкових класів київської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №294. — НУШ — це не якась особлива програма, до якої треба готуватись. Це реформа, яка змінює насамперед стосунки в класі і форми роботи, якими користується вчитель. Державний стандарт, що регламентує знання дітей, зазнав дуже невеликих змін».
«Якщо раніше першокласники вчили буквар до нового року, то сьогодні, може, трохи довше, до березня, — зазначає пані Ольга. — Змінилися форми роботи, змінилося ставлення вчителя до дітей, ми більше їх чуємо та враховуємо їхні запити. Вчитель може собі дозволити, якщо сьогодні в Україні відзначають День науки чи День сусіда, розповісти про це на уроці. Коли відбувалися вибори президента, я бачила, що дітей це хвилює. Один урок я присвятила тому, що розповідала про адміністративний устрій, хто такий президент і що робить Верховна Рада. Це називається — вчити дітей за запитами. Тому особливої підготовки НУШ абсолютно не потребує».
МОВЛЕННЯ ТА МОТОРИКА
Ольга Мірошникова радить батькам звернути увагу на внутрішню впевненість дитини щодо того, що вона стає першокласником. Для цього потрібні не зошити, книжки, тим паче — школи розвитку чи репетитори, а уважність батьків. Їм краще знати, що робить дитину спокійною. Якщо треба познайомитися до навчального року з учителем, можна влаштувати таку зустріч. Якщо є потреба погуляти на шкільному подвір’ї, так би мовити, відчути атмосферу, це теж може стати формою адаптації до школи.
«Стосовно знань, то є речі, які ніколи не бувають зайвими, наприклад, розвиток мовлення. Нині багато родин російськомовних, двомовних, мова засмічена суржиком. Діти повинні говорити правильно. Для цього достатньо, йдучи по вулиці, щоб дитина розповідала, що вона бачить навколо. Не — кущ, паркан, квітка, а хай говорить реченнями. Для цього не потрібні репетитори та додатковий час, — зазначає тренерка НУШ. — Другий момент — розвиток дрібної моторики. Не завжди рука дитина готова до письма. Тому тут на допомогу — конструктор на кшталт LEGO, з нього можна складати будь-що, заодно розповідати про це реченнями. Якщо маєте таку розкіш, хай дитина допомагає бабусі на дачі лущити горох».
Учителька ще раз наголосила на важливості загальних навичок — спілкування, шнурування, візит до туалету. Родинам, які не віддавали дитину до садка, варто змінити обстановку, поїхати кудись відпочивати на літо, знайомитись з новими людьми та залучати дитину до спілкування з дорослими.
«Усьому іншому навчать у школі, — переконує Ольга Мірошникова. — Бо перевчати набагато складніше. Якби сильно дитина не була готова до школи, той, хто був готовий краще, починає лінуватися, а той, хто гірше, наполегливо працює. За півроку діти стають абсолютно однаковими. А от звичка лінуватися нікому не йде на користь».
