До майбутньої комісії увійдуть представники центральних органів влади, об'єднань роботодавців і профоб'єднань, які мають всеукраїнський статус (вочевидь, найбільш «недоїдаючих» верств населення). Вони повинні відмовитися від своїх столів і «поїсти» щось із потенційного прожиткового мінімуму, щоб «визначити за участю соціальних партнерів (хто це? невже представники МВФ?) наукову (!) обгрунтованість норм і нормативів споживання, дотримання принципів формування вказаних наборів». Тих, хто виживе, може, преміюють «продуктовим кошиком» і дуже популярним і «ходовим» орденом Ярослава Мудрого.
Подальші події, що відбуваються з комісією — не менш цікаві. Після того, як її представники емпіричним шляхом визначаться з підходящими до прожиткового мінімуму продуктами харчування, почнеться відкрите голосування, в процесі якого «простою більшістю» затвердяться переліки-набори продуктів, а також товарів і послуг, які, в свою чергу, і будуть підставою для розрахунку прожиткового мінімуму. Все це буде і дуже скоро, попереджає Кабмін.
Поки ж прожитковий мінімум, згідно з ухваленим на початку літа відповідним законом, «вартісна величина, достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини та збереження її здоров'я, набору продуктів харчування та мінімального набору непродовольчих товарів, необхідного для задоволення основних соціальних і культурних (! — Ред .) потреб» (цитата Інтерфакс-Україна). У Міністерстві праці та соціальної політики кореспонденту «Дня» Інні ЗОЛОТУХІНІЙ вдалося дізнатися, що для «збереження здоров'я» сьогоднішній людині досить на рік з'їдати: 108 кг картоплі (два мішки), 38 кг житнього хліба (трохи більше 100 г на день!), 62 кг пшеничного хліба (майже 200 г на день), 3,9 кг вершкового масла (трохи більше 10 г (!) щодня), 12 кг яловичини, 9,5 кг свинини, 0,9 кг баранини, аж 5 кг птиці, 6,6 кг ковбаси, 2 кг сала (!), три відра помідорів і 22,5 кг цукру (кондитерські вироби, як такі, прожитковим мінімум не передбачені). Таким чином, стверджує Мінсоцпраці, добова норма в 2890 ккал цілком достатня для «забезпечення нормального функціонування організму». У принципі, фахівцям міністерства можна повірити, але лише з виноскою, що цей організм, для «забезпечення нормального функціонування» якого будуть старатися стільки міністерств і відомств (так ще й пліч-о-пліч з поки невідомими «соціальними партнерами»), взагалі за жодних обставин не варто приводити у вертикальне положення і, лежачи, економити такі дорогоцінні 2890 ккал (до речі, за даними ООН, добова кілокалорійна норма для непрацюючих у розвинених країнах — 3300 ккал)...
Загадкою залишилися методи «задоволення соціальних і культурних потреб», які, ніби, теж входять у прожитковий мінімум (адже навіть, вибачте, туалети у нас — платні). Дуже сподіваємося, що майбутня комісія проллє світло з даного питання, не все ж продуктові переліки-набори визначати...
О, ледь не забула, ще одна оптимістична держорганізація — Держкомстат — розповсюдила свіжу зарплатну статистику. Так от, Держкомстат (офіційний, нагадаємо, орган) говорить, що в серпні середня зарплата знову знизилася (на 1,3%) і місяць тому становила 180 грн. У працівників, наприклад, освіти й того менше. Після серпневого зниження на 13,15% вона нагадувала 125 грн. 16 копійок (саме — нагадувала — адже більшість українських педагогів, всупереч запевненням Президента, зарплату свою бачать тільки в бухгалтерських документах). Водночас, за даними Мінсоцпраці, місячний мінімальний продуктовий набір у тому ж серпні в середньому по Україні становив 80 грн. 88 копійок. Це для тих, кому не рекомендується вставати, а не те що вчити дітей чи, що ще гірше — таких же голодних студентів із сьогоднішньою 17-гривневою стипендією.
І ще один, поки не роз'яснений момент. Усе та ж багатостраждальна комісія повинна буде визначити прожитковий мінімум «з урахуванням сум податків і обов'язкових платежів». Так що місія «пожирачів» прожиткових мiнiмумiв в Україні двічі почесна. По-перше, вони — «точка застосування» турботи та гуманізму виконавчої влади, а по-друге, попри своє мізерне харчування і горизонтальне положення, вони — такі ж, як і всі інші, вдячні платники податків.
КОМЕНТАРІ
Олександр ЯРЕМЕНКО, кандидат економічних наук, директор Українського інституту соціальних досліджень:
— Споживчий кошик рахують у всьому світі. Але в нас це питання не тільки економічне, воно ще й політичне. Коли в державі бракує грошей, то замість економіки починає працювати політика. Немає грошей — значить, треба рахувати по мінімуму споживчий кошик, закладаючи до бюджету менші суми.
Лілія КАРПЛЮК, головний економіст відділу споживчих цін Держкомстату України:
— Розроблений Мінпраці порядок проведення науково-суспільної експертизи із залученням соціальних партнерів може виявитися корисним. Можливо, навіть вдасться трішки підвищити життєвий рівень незаможних. За умови, що і соціальні виплати будуть підвищені і... просто будуть.
Олена СКРИПНИК, начальник управління рівня життя та соціальних гарантій Міністерства праці та соціальної політики:
— Експертиза дозволить узгодити «кошик» продуктів, товарів і послуг «демократичним шляхом», щоб не звинувачували потім уряд. Експертизу заплановано на жовтень і до кінця року свій «мінімум» мають шанс отримати як малозабезпечені, так і працездатні люди та діти. До речі, вже в серпні індекс інфляції в Україні офіційно становив 1%, що свідчить про зростання цін. Як можна прожити на пенсію 37 грн. — загадка.
Олександр ФАНДЄЄВ, Наталя ТРОФІМОВА, «День»
