Раніше вважалося, що у Хмельницькому сексіндустрії немає. А тепер, як виявилося, вона є і набула широкого розвитку. «У цьому переконують матеріали карної справи, вперше порушеної за ознаками статті 303 (сутенерство, втягнення особи у заняття проституцією. — Ред. ) Кримінального кодексу України», — повідомив начальник центру зв’язків із громадськістю управління МВС у Хмельницькій області Віктор Коверзюк.
У справі — три фігурантки у віці від 20 до 25 років. Вони перебувають у родинних і давніх ділових зв’язках. До організації свого бізнесу виявили високопрофесійний підхід. «Бо свого часу самі активно займалися цим прибутковим ремеслом», — говорить Віктор Коверзюк. Отож, набувши певного досвіду, зробили кар’єру — організували свій промисел по-справжньому.
Кожна з трьох сутенерок мала своє, чітко окреслене коло обов’язків. Одна займалася добором, розстановкою і вихованням кадрів повій, друга утримувала «будинки з червоними ліхтарями» — квартири у багатоповерхівках, а третя приймала замовлення від клієнтів.
Що стосується кадрів, то їх, на жаль, не бракувало. Здебільшого це представниці прекрасної статі у віці від 20 до 25 років. Були й значно молодші. Учениця восьмого класу одержала пропозицію в одному з розважальних закладів, яких немало у Хмельницькому. І, як вона розповіла на допиті у слідчого, охоче прийняла приязне запрошення. Її рідний батько, запрошений, як і належить, на допит донечки, слухав щирі зізнання і деякі подробиці, непритомнів тричі. Нещасному давали валідол і відливали водою.
Він сподівався, що дитина ходить на уроки до школи. «Так воно й було. До «роботи» ставала вечорами», — розповідає Віктор Коверзюк. Однак татусь досі не думав і не гадав, звідки у дитини великі гроші. Вона користувалася неабияким попитом...
Матеріали оперативних відеозйомок нещасному, звісно ж, не показували. У кадрах — клієнти, поважні батьки сімейств, відомі в місті люди. Вони можуть дозволити собі такі витрати: 150 гривень за кожну годину, плюс 50 гривень за кожну «додаткову» послугу. Принаймні, такий «прейскурант» озвучено на допитах. До речі, самій трудівниці перепадала лише третина заробленого. Решта — організаторкам справи. Ті ж розповідають про свої витрати — на утримання помешкань, зв’язок, рекламу і т. ін.
Роль «полум’яного пропагандиста, агітатора і колективного організатора» у новітніх умовах успішно виконує одна з місцевих газет. Друкує оголошення, текст яких зрозумілий як для стражденних, так і для всіх бажаючих особистою участю зробити свій вагомий внесок у розвиток найуспішнішої у місті «сфери послуг». До речі, оперативники, як мовиться, взяли б на свої душі тяжкий гріх, якби не звернули увагу на цю багатообіцяючу інформацію у пресі. І, мабуть, на досягнутому не зупиняться. Бо у просторі міста цей «клин» ореться глибоко і багатьма плугами. Орачів — хоч греблю ними гати. Аякже, до банку по кредити йти не треба: інвестиції малі, а віддача велика — фінансовий результат навіч. Це, даруйте, не високотехнологічне виробництво, яким Хмельницький, на жаль, похвалитися не може.
Далеко не всі метелики злітаються на пропозицію потрудитися з користю для себе та інших, як ота школярочка — чим би дитя не тішилося, аби лише не плакало. «Труднощі життя загнали деяких у глухий кут, з якого був лише один вихід — прийняти усну чи письмову пропозицію», — щиро поділяє їхні турботи Віктор Коверзюк.
Співбесідник говорить про жінку, яка, «залишившись без роботи за набутим у технікумі фахом і без чоловіка, не мала за що купити хліба своїй малій дитині». Отож, зателефонувавши за вказаним у газеті номером, «заздалегідь знала, яку саме високооплачувану роботу їй запропонують.
«Йдучи назустріч постійним дорогим завсідникам, сутенерки перманентно оновлювали «штатний персонал фірми». Кадрова проблема їх не доймала», — зазначає начальник центру зв’язків із громадськістю. Моралізувати чомусь не бажає. Однак звертається до батьків, аби ті бодай вряди-годи цікавилися, чим зайняті їхні діти, звідки в них гроші. Є питання і до організаторів навчання, виховання підростаючого покоління, окремих власників розважальних закладів, ЗМІ. Бо то раніше у Хмельницькому сексіндустрії не було, а тепер встановлено і доведено: вона таки є...
