Чи багато в Києві стадіонів олімпійського зразка, де відбувалися міжнародні змагання з регбі і де можуть тренуватися абсолютно усі? Такий є в Солом’янському районі столиці, по сусідству з парком «Відрадний», який старожили більше знають як «Грушки» — таку назву він отримав через велику кількість фруктових дерев, висаджених тут у 1960-х роках. Колись такий сад був і на місці стадіону Національного авіаційного університету, про який і буде мова. Частину дерев зрубали під стадіон, але громада пробачила це місту, оскільки спортивний об’єкт з його інфраструктурою став частиною її життя.
Кілька років тому місцеві мешканці підняли хвилю протестів, дізнавшись, що стадіон НАУ хочуть забудувати багатоповерхівками. Керівництво вишу та міська влада були не проти, апелюючи, що забудовник, комунальне підприємство «Житлоінвестбуд-УКБ», паралельно реконструює занедбаний за останні роки стадіон. Як можна поєднати ці два процеси, незрозуміло. Наразі на стадіоні тиша, однак кампанія щодо його порятунку триває.
КОМЕРЦІЯ ПРОТИ СПОРТУ
Нещодавно народний депутат Денис Силантьєв звернувся до міського голови Віталія Кличка з листом, в якому попросив зберегти стадіон і перевірити законність виданих університету документів на земельну ділянку площею 38,23 гектара під будівництво навчальних, спортивних, господарських приміщень, гуртожитків і житлових будинків на проспекті Космонавта Комарова, 1. Це саме територія спортивного об’єкту. Силантьєв пояснює, що проект землевідведення не відповідає вимогам ч.5 ст.123 Земельного кодексу України, оскільки згоду на розробку проекту землевідведення має надати відповідна райдержадміністрація чи міська рада. А даний проект погодило лише Головне управління земельних ресурсів Київської міської держадміністрації.
Також нардеп вважає порушенням зміну цільового призначення земельної ділянки. Так, за рішенням Київради від 29 листопада 2001 року, університет отримав цю ділянку для експлуатації та обслуговування навчальних, спортивних і господарських приміщень. Згодом, у лютому 2007 року, Київрада приймає інше рішення, яким земля передається для зведення житлових будинків. Крім того, проект землевідведення виконали без містобудівного обґрунтування, як і без розробленого детального плану території та внесення змін у генплан міста. Водночас з переліку озеленених територій загального користування зникає ділянка площею 1,55 гектара у парку «Відрадний».
Два роки тому з подібними листами до міського голови зверталась депутат Київради Тетяна Меліхова — якраз на етапі, коли КП «Житлоінвестбуд-УКБ» проводив топографічно-геодезичні роботи для реконструкції стадіону. «У мене є важливі питання, на яких підставах на земельній ділянці, що належить державному навчальному закладу, що в принципі не може бути використана у комерційних цілях, розпочалося комерційне будівництво? Але, схоже, цей факт не бентежить нікого, крім столичної громади», — обурювалася тоді Тетяна Меліхова.
ТРИ АРГУМЕНТИ МЕРІЇ
У Національному авіаційному університеті «Дню» пообіцяли прокоментувати ситуацію одразу після повернення в.о. ректора Володимира Ісаєнка з відпустки. Досі ніяких відповідей редакція не отримала. У департаменті земельних ресурсів КМДА у відповідь на наш запит пояснили, що передача землі у постійне користування вишу — цілком законна процедура. По-перше, є згадане рішення Київради від 2001 року про надання НАУ в постійне користування земельної ділянки на проспекті Комарова, 1. Ніякої зміни цільового призначення землі не було, це землі житлової та громадської забудови, наполягають у мерії. Та хіба саме таке призначення стадіону?
Другий аргумент мерії — відведення земельної ділянки відбувалося відповідно до чинного на той час законодавства та на підставі позитивних висновків держпідприємства «Інститут генерального плану міста Києва», Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, головного державного санітарного лікаря міста Києва, Державної санепідемстанції, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в місті Києві, Головного управління охорони культурної спадщини, Головного управління земельних ресурсів КМДА.
І по-третє, у 2004 році університет розробив і погодив з Міністерством освіти і науки програму розвитку університету до 2020 року, за якою на першому етапі передбачається будівництво чотирьох навчальних корпусів, реконструкція з добудовою двох навчальних корпусів, будівництво гуртожитку та чотирьох житлових будинків.
ХТО ХОЧЕ БУДУВАТИ?
Однак активісти не погоджуються з аргументацією Київської міської держадміністрації. Як зауважив «Дню» місцевий житель Антон Осьмак, чомусь для усіх навчальних закладів міста землю виділяють під освітні потреби, а у випадку НАУ — під забудову. «Поряд зі стадіоном є ще басейн, який в оренді у благодійного фонду «Солом’янка», який очолює В’ячеслав Непоп (керівник КП «Житлоінвестбуд-УКБ». — Авт.). Басейн напівзруйнований і аварійний. Наразі повністю знята огорожа й охорона. По стадіону НАУ й іншим забудовам навколо авіаційного — «рийте» в сторону Максима Луцького», — порадив Антон Осьмак.
Максим Луцький був проректором НАУ з 2008 до 2015 року, а упродовж 2013 року — головою Солом’янської райдержадміністрації. Чиновника звільнили з посади проректора за махінації з землею вишу, зокрема, при ньому близько п’яти гектарів було передано під будівництво приватних спорткомплексів.
КП «Житлоінвестбуд-УКБ» зараз активно будує на території НАУ житлові будинки: два вже здано в експлуатацію, на черзі третій. Раніше В’ячеслав Непоп коментував, що підприємство залюбки візьметься за реконструкцію стадіону НАУ, точніше — його забудову житловими об’єктами, частину квартир у яких отримає університет. Обіцяв збудувати новий стадіон поряд зі старим. Згодом на сайті очолюваної ним компанії з’явилась низка повідомлень, у яких заперечували будь-які наміри вести будівельну діяльність на проспекті Комарова, 1.
Масив Відрадний, де розташовується університетський стадіон, поки зберігає атмосферу зеленого затишного району, не перетвореного на кам’яно-бетонні джунглі, як спальні райони Позняки чи Харківський. В останніх житлові хмарочоси ростуть, як гриби, чим дуже незадоволені місцеві жителі. Чи варто дублювати цей досвід в інших районах?
