Про те, що Верховна Рада ухвалила закон про статус ветеранів, чув, але вважає, що нічого це не міняє. В тому ж Василькові підприємства стоять — звідки ж узятися зарплатам і пенсіям? Степан Микитович служив у НДР і переконаний, що «переможені» німці живуть краще тому, що працюють як слід і перед законом рівні. За його словами, й в уряді потрібні люди, які можуть не лише говорити, але й діяти.
Курс лікування проходить учасник ВВВ, капітан першого рангу Фелікс Єдрьонкін. Він сподівався, що коли вийде на пенсію, відпочине, подорожуватиме, родичів у Новосибірську відвідає. Не виходить — квиток на літак у обидва кінці $1 тис. коштує.
— В якійсь мірі, — розмірковує він, — раніше жилося краще. Нинішня система не забезпечує ні сьогодення, ні майбутнього. Діти, внуки — всі працюють, а не можуть раз на рік відпочити на морі, як раніше. Доводиться «відпочивати» на 12-ти дачних сотках під Києвом.
Пощастило полковнику, колишньому артилеристу, Борису Миролюбову — напередодні Дня Перемоги він виписався з госпіталю. «В свої 79 років я ще на ходу, — сказав він, — хоча чотири поранення й контузія — це не жарти». Перший орден — Олександра Невського (а всього в нього дев'ять бойових нагород) — він отримав за бої під Оршею.
— Прикро за Батьківщину, що не кажи, — зізнався ветеран. — Коли чехарда у «верхах», засилля корупції, економічні негаразди, то й про нас, захисників Вітчизни, згадують раз на рік.
