Декілька років тому киянам було запропоновано поговорити про наболіле. Активісти одного з об’єднань вирішили з’ясувати, що ж думають мешканці міста про роботу жeків. І якщо ви сподіваєтеся, що хоч хто-небудь із сотні опитаних назвав їх «чесними, важливими та потрібними», то марно. Житлово-експлуатаційні контори майже одноголосно було визнано атавізмом. І більше цього — одним із найбільш корупційнонебезпечних об’єктів.
Природно, що дані цього опитування не претендують на науковість. Але з іншого боку важко не визнати: вони демонструють певну тенденцію. І ось днями гoлoва Житлокомунгоспу Олексій Кучеренко заявив про те, що жeки в Україні ліквідують. Можливо, їх повністю розформують, а можливо залишать лише для обслуговування держустанов. Так чи інакше, але якщо найближчим часом Верховна Рада погодиться з підготованими Житлокомунгоспом поправками до законодавства, жeківські турботи цілком і повністю ляжуть на плечі мешканців будинків.
Мова — про звичні для європейців кондомініуми чи об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). За ідеєю, вони повинні були стати в Україні повсюдним явищем десь на початку 90-х років — коли почалася приватизація помешкань. Але на той момент ще не розробили відповідні нормативні акти. У результаті ж приватна власність виявилася під державним дахом і на державній землі. Сьогодні в Житлокомунгоспі ратують за те, щоб двір, сходи, горище і інші додаткові приміщення мешканці отримували б у спільну власність. Маючи статус юридичної особи й рахунок у банку, об’єднання співвласників мають право повністю вершити долю будинку. Скажімо, захотіли — зробили в підвальних приміщеннях кімнату відпочинку. Чи передали їх у довготермінову оренду, а на виручені гроші забезпечили пільги на сплату комунальних послуг пенсіонерам і незаможним. Саме собою відпадає питання і невчасного вивезення сміття, чистоти подвір’я, стану ліфтів. Адже все вирішують самі мешканці — і найголовніше — вони ж стежать за грошима, які щомісяця відраховують за помешкання, а також комунальні послуги.
Проте при всіх очевидних плюсах за чотири з половиною роки в Києві було добровільно створено лише 319 кондомініумів. А в Україні при тому, що приватизовано 88% помешкань, ОСББ охопили лише 2% житлового фонду. На думку О. Кучеренка, основна причина — відсутність психології власника. Так уже склалося, що до колективного майна українці звикли ставитися як до нічийного. До того ж, вважає гoлoва Житлокомунгоспу, у нас ще недостатньо усвідомили всю привабливість ефективного утримання та використання власності.
Але є ще третя причина — куди більш вагома. Не є таємницею, що жeки та управління житлового господарства не дуже й радують ініціативи мешканців. Формально зареєструвати ОСББ — справа лише декількох днів. Проводяться установчі збори мешканців, розробляється статут, обирається голова і реєструється кондомініум. Потім члени об’єднання приходять до жeк’у і підписують договір про передачу на баланс прибудинкової території та додаткових приміщень. Але все це — згідно із законом. Насправді, як признаються ті, хто ризикнув скористатися своїми правами, кожна довідка варта декількох років життя.
Наприклад, як розповідає голова ОСББ «О. Гончара, 53» Таїсія Зарецька, незважаючи на те, що об’єднання було створене 2002 року, на баланс взяти будинок і досі не вдається. Отже, не випадає говорити й про здачу в оренду приміщень. За словами Т. Зарецької, розпорядження про передачу на баланс від райадміністрації вже отримано, але УЖГ та жeк «чинять тихий опір». «Чи не тому, — висловлює думку глава ОСББ, — що підвал, у якому розміщено щит-розподільник та інші необхідні об’єкти, вже має орендарів. Подібна ситуація склалася і з кондомініумом «Берізка». За словами його керівника Ганни Щербак, об’єднання чотири роки боролося з райадміністрацією за те, щоб взяти на баланс приміщення будинку. Коли потрібний документ було отримано, почалася епопея з жeком. Його працівники категорично відмовляються видати ОСББ довідку на прибудинкову територію. Для інформації, «Берізка» об’єднує мешканців одного з будинків на центральній вулиці Воровського.
З іншого боку, для мешканців елітних районів Києва кондомініуми — це порятунок від забудовників. Наприклад, ОСББ «Гончара, 53» було створено саме для того, щоб захистити подвір’я від чергової «скляної свічки». Нагадаємо, тут планувалося звести багатоповерховий торговельно-офісний центр, а це означає, що невеликий сквер і дитячий майданчик довелося б знести. Вже не говорячи про те, що, за словами Т. Зарецької, горище їхнього будинку також виявилося ласим шматочком для інвестора. «Коли ми створили ОСББ, ці проблеми розв’язалися самі собою — просто з нами відтепер почали рахуватися», — говорить Т. Зарецька.
Варто визнати, що на сьогодні захист від забудовників — поки що єдиний, хоча й дуже «жирний» плюс кондомініумів. Як стверджують керівники ОСББ, якщо додаткові приміщення і вдалося відвоювати, то користь від них мінімальна. А все через те, що мешканцям необхідно заплатити податок iз прибутку і ПДВ. А ще відраховувати зарплатню бухгалтерам. Як же інакше звести комунальний дебет-кредит без відповідної освіти?
Щоб стимулювати українців об’єднуватися в кондомініуми, Житлокомунгосп пропонує передбачити для них у міських бюджетах субвенції, забезпечити ОСББ пільговими кредитами на встановлення лічильників, а також звільнити від податків. Київська влада вже заявила про те, що наступного року ОСББ скоріше за все отримають по 50—70 тисяч гривень підтримки. Але в ідеалі, на думку О. Кучеренка, необхідно, щоб влада знаходила гроші на капітальний ремонт, встановлення лічильників у помешканнях, а потім уже передавала будинки мешканцям. Звучить фантастично, особливо якщо пригадати, що лише в Києві збитки підприємств житлово-комунального господарства за перше півріччя 2005 го становили78,8 мільйонa гривень.
КОМЕНТАР
Андрій ДЯЧЕНКО , глава житлового кооперативу, юрист:
— Очевидний плюс ОСББ у тому, що мешканці стануть повноправними господарями будинку. Буде більше ініціативи, відповідальності, бажання що-небудь змінити. Але з іншого боку, при нинішніх законах робити ОСББ обов’язковими — це утопія. Добре, якщо будинок новий, і всі комунікації справні. А що, коли будинки з гнилими трубами буде передано мешканцям без ремонту і в разі чого їм скажуть: ви — ОСББ, вирішуйте свої проблеми самі. Звідси випливає, що необхідна державна експертиза, яка б засвідчила, що будинок у нормі. Це дасть мешканцям гарантію і зробить їх більш захищеними перед комунальниками. До того ж варто подумати і про керівників ОСББ. Це мають бути люди з відповідною освітою, а значить їм потрібно зараховувати комунальний стаж і платити гроші.
