1134 незаконні зміни внесли у генеральний план Києва столичні депутати часів мера Черновецького. Цей період дерибану припадає на 2006-2010 роки. За кожною зміною до генплану — незаконно виділена ділянка під забудову, де був колись сквер чи дитячий майданчик. Або ж присвоєння комусь земельної ділянки, яка належить комунальній власності міста чи входить до об’єктів природно-заповідного фонду. Тепер усю цю кашу збирається розгрібати оновлена Київрада. Тут створили спеціальну тимчасову комісію — з питань перевірки легітимності рішень Київради, котрі ухвалювали, починаючи з травня 2006 року.
Зараз на адресу комісії надходять звернення від киян про те, якими об’єктами слід зайнятися у першу чергу. Йдеться про передачу земельних ділянок ТОВ «Грааль» для будівництва 50-поверхового офісно-готельного комплексу на вулиці Хрещатик, 5 (це в історичному центрі міста, де взагалі-то новобудови не повинні перевищувати вже існуючі); також кияни просять перевірити законність рішень, які дозволяють будівництво на стадіоні «Старт», на Андріївському узвозі, 14—16, на Замковій горі тощо.
У центрі уваги — і Гостинний двір на Подолі. 24 червня Київський апеляційний суд скасував рішення Київради від 20 вересня 2012 року, яке дозволяло забудовнику користуватися землею і розпочати реконструкцію пам’ятки. Тож слово — за новобраними депутатами. І, як розповідають захисники Гостинного двору, поки що вони чинять опір і не хочуть вносити у порядок денний питання про остаточне скасування незаконного рішення своїх попередників. Натомість пропонують створити ще якусь додаткову робочу групу для вивчення проблеми.
Тож які шанси і реальні можливості тимчасової комісії, коли інтереси забудовників і далі відстоюватимуть у сесійній залі Київської міської ради? Чи повернуть киянам вкрадені ділянки — велике питання. Голова комісії Тетяна Меліхова теж не впевнена, що вдасться скасувати усі незаконні рішення. І додає, що це взагалі не завдання комісії. Тут розбиратимуться з тими справами, які на слуху у киян і які мають реальні шанси для перегляду. Зараз у комісії займаються тим, що роздають депутатам перелік незаконних рішень — для вивчення. За словами Тетяни Меліхової, в основному це стосується земельних та майнових питань. Звернення від киян зараз розподілили теж між депутатами, які є членами комісії. Вони мають запропонувати, що ж робити далі з цими зверненнями: чи направляти до компетентних служб, які напишуть висновки чи пропозиції, або підготувати проект рішення про скасування незаконної ухвали. Ось така бюрократична схема, за якою не видно, що ж отримають кияни у підсумку.
Не знають поки що у тимчасовій комісії і того, як бути з об’єктами, які вдасться повернути Києву, приміром, якщо хтось отримав земельну ділянку і розпочав там будівництво. Зносити? У комісії кажуть, треба радитися з юристами. Бо після скасування рішення у Київраді треба виграти судовий процес, щоб розірвати договір оренди, а потім уже думати, що з тим об’єктом робити далі.
— Є об’єкти, де ще нічого немає, то з ними простіше. А там, де вирито котлован, інвестори будуть вимагати компенсувати затрати, і це можливо, якщо місто продасть з аукціону цю ділянку і таким чином компенсує збитки. Але треба домовлятися. Та якщо не повернути киянам Гостинний двір або вертодром Януковича, це буде ганьба для київських депутатів, — переконаний Олександр Сергієнко, директор ГО «Інститут міста». — Усе залежить від політичної волі. Якщо кілька рішень буде скасовано, відбудуться судові процедури, бо цю роботу почав Олександр Попов, тоді було десь 200 звернень до судів, але вони не доведені до кінця, та якщо це зробити — буде хороший урок для хапуг, які за гроші та хабарі отримували земельні ділянки. Головне, щоб недобросовісні добувачі землі понесли покарання, бо інакше цю пошесть не вилікуємо.
Експерт зазначає, що зараз члени тимчасової комісії повинні сидіти і штампувати проекти рішень про скасування незаконних ухвал. Аби мати успіх, Олександр Сергієнко радить побудувати систему так, щоб власники чи орендарі незаконно отриманої ділянки доводили свою правоту у суді, а не навпаки. Члени комісії натомість обіцяють прозвітувати про перші результати через три місяці.
