24 квітня почався Український тиждень імунізації. Незадовго до цього моїй молодшій доньці настав час щеплюватись вакциною АКДП — від коклюшу, дифтерії та правцю. Однак педіатр у районній поліклініці відрадила це робити. Не тому, що вакцин немає, як це бувало раніше, а тому, що вона індійського виробництва, і в дітей з’являються побічні реакції, як-то почервоніння та набряк на місці уколу, підвищення температури. Тому педіатр запропонувала почекати до травня, коли в аптечній мережі поблизу поліклініки з’явиться вакцина французького виробництва «Пентаксим», котрою можна захистись одразу від дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та інвазивних інфекцій, таких, як менінгіт, септицемія, артрит тощо. Ціна цієї вакцини стартує від 500—600 гривень!
Педіатр переконувала, що краще щеплюватись тим, чия якість викликає більше довіри. Тим паче, придбавши вакцину в аптеці-партнері, можна безкоштовно зробити щеплення безпосередньо в поліклініці, не доведеться звертатись до приватної клініки та платити за консультацію лікаря та саму процедуру.
Описана ситуація — непоодинока. Знайомі з Черкащини переповіли схожі історії, у соцмережі натрапила на аналогічний випадок, описаний мамою зі Львова. Це змова фармацевтів, безвідповідальність чиновників чи гра на дитячому здоров’ї? «День» розбирався у ситуації.
«УСІМ ПО СІМ»
Вакцини для України зараз закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), оскільки Міністерство охорони здоров’я передало функції придбання медичних виробів і ліків міжнародним агенціям. ЮНІСЕФ на замовлення МОЗ здійснює закупівлі за двома програмами — «Централізована закупівля лікарських засобів антиретровірусної терапії для дорослих, підлітків і дітей (ліки від СНІДу)» і «Централізована закупівля імунобіологічних препаратів для рутинної імунізації та обладнання для контролю температури імунобіологічних препаратів». Так, у 2015 році фонд отримав майже 312 мільйонів гривень, з яких закупив вакцин на майже 208 мільйонів гривень, зараз триває допоставка у регіони препаратів, придбаних на зекономлені кошти. Для закупівель вакцин на 2016 рік (через затримку із проведенням тендерів закупівлі зазвичай «відстають» на рік) ЮНІСЕФ отримав 590 мільйонів гривень, але досі не завершені конкурсні торги.
КРОКИ ДО ЗДОРОВ’Я. 24 КВІТНЯ У КИЄВІ ПРОЙШОВ ФЛЕШМОБ «РАНКОВА ЗАРЯДКА» НА ПІДТРИМКУ УКРАЇНСЬКОГО ТИЖНЯ ІМУНІЗАЦІЇ. ПОДІЯ ВІДБУЛАСЬ У РАМКАХ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКЦІЇ, ІНІЦІЙОВАНОЇ ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «БАТЬКИ ЗА ВАКЦИНАЦІЮ». ЇЇ МЕТА — ПРИВЕРНУТИ УВАГУ СУСПІЛЬСТВА ДО ТЕМИ ВАКЦИНАЦІЇ ЯК СПОСОБУ ПРОФІЛАКТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ І ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я НАЦІЇ / ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»
Тобто, з державного бюджету виділено кошти, щоб забезпечити абсолютно усіх дітей вакцинами, передбаченими у календарі щеплень. Препаратів справді закупили достатньо та за найнижчими цінами. Ніхто не каже, що якість сумнівна, а придбані ЮНІСЕФ препарати небезпечні для здоров’я, але якщо є інші варіанти щеплень від одних і тих же хвороб, чому держава не може обрати хоча б для дітей найякісніший варіант, а не найдешевший?
Як пояснив Сергій Платов, заступник начальника управління громадського здоров’я МОЗ, Україна — не така багата держава, щоб зараз дозволити собі купувати найдорожчі вакцини, бо тоді певні категорії людей знову залишаться без необхідних препаратів. Але для батьків найважливіше — здоров’я дітей, і навіть якщо опустити такі нюанси, що одним препаратом одразу можна захистись від п’яти хвороб, а не від трьох, і заразом зменшити походи до поліклініки, очікування у чергах і ризики підхопити інші захворювання, то ціна, яку платить держава за вакцини, мам і тат хвилює найменше. Якщо лишилися кошти на дозакупівлю, чому б одразу не спрямувати їх на дорожчі препарати?
ІМУНІТЕТ З ПОБІЧНИМИ ЕФЕКТАМИ
Описану мною ситуацію в поліклініці Сергій Платов назвав невіглаством з боку медичних працівників, додавши, що, буцімто, між лікарями та аптекарями є взаємовигідна змова. Такі факти дійсно трапляються. Але питання у тому, чому для держави економія важливіша за якість?
«Ми закупили вакцину, яка раніше у нас менше використовувалася, оскільки дійсно закуповувався «Пентаксим». Та «Пентаксим» дуже дорогий, і весь час виникала ситуація, коли значна частина дітей була невакцинована, а це ризик інфікування та захворювання, — пояснює Сергій Платов. — У випадку міжнародних закупівель враховуються дві позиції: вакцина має бути якісна та безпечна, а ціна така, щоб за перераховані кошти можна було її закупити. Таким чином ми змогли забезпечити вакцинами від кашлюку, дифтерії та правця у достатній кількості. Склад цієї вакцини відрізняється від «Пентаксиму», це різні класи вакцин, вони не є рівнозначними. Але є інша сторона медалі: АКДП має цільноклітинний компонент кашлюку, що може давати більше побічних реакцій, але також і триваліший імунітет, що зараз рекомендовано Всесвітньою організацією охорони здоров’я».
Україна має підготувати план дій для співпраці з міжнародними агенціями та виробниками вакцин, яким треба чітко подати сигнал, що й коли хочемо купувати. Цю думку підтвердив головний дитячий імунолог Києва Федір Лапій. Зараз на фармринку відчувається дефіцит вакцин, згаданого «Пентаксиму» зокрема. Тому коли Україна вийшла на ринок для придбання необхідних препаратів для щеплень, просто не отримала бажаних пропозицій. Заявки на виготовлення вакцин треба подавати завчасно, деколи на їхнє виготовлення потрібно кілька років. У таких умовах Україна навіть не має вибору, а купує те, що є, щоб знову не мати проблем із низькими показниками імунопрофілактики серед населення
За словами Сергія Платова, лікарі мають роз’яснювати батькам, що побічні реакції за кілька днів минають, зате у дитини буде стійкіший імунітет до захворювань. А завдання держави нині, як пояснює представник МОЗ, у тому, щоб забезпечити дітей вакцинами на сто відсотків. Можливо, у майбутньому купуватимуть їхні дорожчі аналоги.
«БУДЬ-ЯКУ ЕКОНОМІЮ ТРЕБА ПЕРЕРАХОВУВАТИ В ЕФЕКТИВНІСТЬ»
То хто відповідає за якість вакцин, поставлених в Україну? Для МОЗ ключовим фактором є міжнародний сертифікат, котрий має виробник на певний препарат. Також міністерство переконує, що сумніватися у якості закуплених вакцин немає підстав, оскільки процедури закупівель ЮНІСЕФ відповідають міжнародним стандартам, здійснюються в умовах повної прозорості, а тендери відкриті для виробників лікарських засобів, перекваліфікованих ВООЗ. Та як зауважує Наталія Винник, виконавчий директор громадської організації «Імунний щит нації», міжнародні організації не беруть на себе жодної відповідальності за якість вакцин: у договорах із МОЗ прописано, що безпека використання цих препаратів лежить на країні, де вони використовуються.
«Усе дуже хитро. Виходить, що добро зроблене, але відповідальність за використання вакцин лежить на нас. І країна сама в цю ситуацію влізла, — продовжує активістка. — Вакцини АКДП належать до першого покоління, ними щеплювалися ще ми. Фармбізнес розвивається, сьогодні є сучасніші та менш реактогенні вакцини. Звичайно, вони за вартістю значно вищі. Економія — це добре, але будь-яку економію треба обраховувати іншим словом на букву «Е» — ефективністю. Бо з таким підходом довіра до вакцинації підривається. Прихильність батьків до щеплень все-таки велика, батьки якраз хочуть захистити своїх дітей, але переживають за якість у першу чергу. Коли розповідають, що такими вакцинами щеплюються у США чи Європі, це не так. Це питання відповідальності за прийняті рішення. Питання того, що треба робити все для дітей, а не стояти на позиції, коли ніхто ні за що не відповідає».
ДЕФІЦИТ ПОЗБАВИВ УКРАЇНУ ВИБОРУ
Наталія Винник переконана, що Україна має підготувати план дій для співпраці з міжнародними агенціями та виробниками вакцин, яким треба чітко подати сигнал, що і коли хочемо купувати. Цю думку підтвердив головний дитячий імунолог Києва Федір Лапій. Зараз на фармринку відчувається дефіцит вакцин, згаданого «Пентаксиму» зокрема. Тому коли Україна вийшла на ринок для придбання необхідних препаратів для щеплень, просто не отримала бажаних пропозицій. Заявки на виготовлення вакцин треба подавати завчасно, деколи на їхнє виготовлення потрібно кілька років. У таких умовах Україна навіть не має вибору, а купує те, що є, щоб знову не мати проблем із низькими показниками імунопрофілактики серед населення.
«В умовах дефіциту ми говоримо про вигоди та ризики, а ризик у тому, що в нас є правець, випадки смертей від коклюшу, тому ми не маємо альтернативи, як купувати цю вакцину, — вважає Федір Лапій. — У бюджеті 2015 року було закладено кошти на майже 900 тисяч доз вакцини «Пентаксим», яка була б дуже зручна для нас. Зважаючи на дефіцит вакцин у світі, Україні змогли продати лише 400 тисяч доз, це була вакцина французького виробництва, зарезервована для Китаю. Ми її використали за три-чотири місяці. Була допоставка «Пентаксиму» у грудні 2016 року у кількості 90 тисяч доз. Але лише Київ потребує на рік 70 тисяч доз, тобто вона за півтора місяця розійшлася. Сьогодні виникає ситуація, коли у світі є дефіцит виробництва вакцин, бо таких виробників насправді небагато, а країни замислюються про використання вакцин з цільноклітинним коклюшним компонентом, тобто АКДП».
Такий тип вакцин імунолог вважає ефективнішим, адже вдається запобігати захворюванням на коклюш у 85% випадків, нехай і з побічними реакціями після щеплення. До того ж, вони краще формують колективний імунітет. Але це не знімає відповідальності з держави за її недалекоглядну медичну політику.
Питання вакцинації дитини ми відклали до травня. Чесно, наражати семимісячне маля на небезпеку не дуже хочеться. Навіть якщо за безпеку доведеться заплатити із власної кишені.
