За 22 роки Україна так і не спромоглася побудувати жодну сучасну дитячу лікарню. Досі всі проекти так і залишалися на папері. До котловану та паль лише дійшли будівельники, споруджуючи «Дитячу лікарню майбутнього», на яку збирали гроші усім світом. У вересні 2011 року Україна взялася за новий проект — медичний корпус Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» загальною площею 67 тисяч квадратних метрів. Планувалося, що в центрі буде встановлено обладнання, яке дасть змогу робити складні операції для онкохворих дітей, буде створено нове радіологічне відділення і потужний хірургічний блок. Але й це будівництво під загрозою зриву — бракує грошей і політичної волі, щоб добудувати швидко та якісно.
«ПОТЬОМКІНСЬКІ СЕЛА ДЛЯ ПАНА АЗАРОВА?»
Величезна дев’ятиповерхова коробка домінує над малоповерховими старими корпусами головної дитячої лікарні країни. Нині активно виконуються зовнішні робити — утеплюються стіни та викладаються кахлі. Засновник і генеральний директор ТОВ «Укрпрофмед» — компанії, що є генеральним проектувальником і підрядником, — Ірина Коваль розгортає плани поверхів лікарні й говорить: «Уже наприкінці жовтня навколо корпусів буде облаштована територія — підйомних кранів ніде не буде».
На будівельному майданчику — техніка, мокрий пісок та калюжі. У самій будівлі на голову ллється вода — досі кладуть дах.
Блок «Д». Відділення променевої терапії. Здається, що навколо не капітальні стіни, а якісь бутафорні ширми, з яких час від часу відвалюються шматочки штукатурки. Виконроб заспокоює: «Все нормально». Але після кількох запитань здається: «Оздоблення стін буде не таке. І взагалі цієї стіни тут немає по проекту. Це тимчасова технологічна перегородка. Ця стеля має бути вищою на 20 сантиметрів, ніж ви бачите». Виявляється, ці декорації вигадали та спорудили ще взимку, напередодні того, як на будівництво з «інспекцією» мав приїхати прем’єр-міністр Микола Азаров — робочі побудували тимчасові стіни, пофарбували їх, зробили стелі, поклали лінолеум, повісили двері. А глава уряду, зі слів будівельників, взяв і не приїхав...
Експерти, яких залучила Опікунська рада НДСЛ «Охматдит», запитують, скільки коштували такі «косметичні процедури»? У молодого чоловіка в білій касці та жакеті з написом на спині російською мовою «Евроинвестстрой» конкретної відповіді немає. Він лише уточнює, що гроші — не з основного джерела фінансування, за все заплатив генпідрядник. «Потьомкінські села для пана Азарова», — не приховують обурення волонтери.
Зараз на першому поверсі у відділенні, де має бути лінійний прискорювач, чисто і світло. Тут, зі слів будівельників, уже справжні стелі й стіни. Справжнє й обладнання. Перше — лінійний прискорювач, який обійшовся держбюджету в 59 мільйонів гривень. Ніні він — це кілька величезних дерев’яних коробок. Це обладнання було придбано рік тому, у вересні 2012 року. Друге — томограф. Його купували ще у квітні минулого року. Весь цей час медичне обладнання не використовувалось, а простоювало.
«НИНІ РОБЛЯТЬ ФАСАД, ЗАЛИВАЮТЬ ПІДЛОГУ, РОБЛЯТЬ ДАХ, ЗАВЕРШУЕМО У ДЕЯКИХ МІСЦЯХ ЦЕГЛЯНУ КЛАДКУ», — РОЗПОВІДАЄ ВИКОНРОБ ПРО ПОТОЧНІ РОБОТИ НА ОБ’ЄКТІ
Переходимо з приміщення у приміщення, з блоку в блок. У будівельних лабіринтах нового корпусу можна загубитися. Скрізь металеві та бетонні перекриття. Деінде працюють робітники. Усього близько двохсот. Точну цифру сказати важко — в кого не запитаєш, усі кажуть, що працюють бригади, і починають приблизно перераховувати кількість людей.
«На даний момент робиться фасад, заливаються стяжки підлоги, робиться дах, закінчується у деяких місцях цегляна кладка. Внутрішні роботи не ведуться, адже немає опалення. Коли запрацюють котли — тут автономне опалення, — прогріється приміщення, тоді можна займатися внутрішніми роботами», — говорить виконроб. В Опікунській раді «Охматдиту», представники якої прийшли з інспекцією на будівництво, побоюються: можуть закінчити усі фасадні роботи та деякі внутрішні у відділенні променевої терапії, потім запросити на урочисте відкриття частини корпусу президента та прем’єра, поставити «галочку» у графі «зроблено», та загальмувати будівництво.
Будівельний експерт, залучений Опікунською радою, пояснює: навіть якщо буде опалення у жовтні, то за листопад треба обігріти все приміщення хоча б до +10С. Так мине ще один місяць. Потім у грудні — внутрішні роботи.
КРЕДИТНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
Попередня вартість реалізації проекту — 1 мільярд 784 мільйони гривень. Із них на будівельно-монтажні роботи — 619 мільйонів гривень; на обладнання, інженерію, меблі — 927 мільйонів гривень; на пусконалагоджувальні роботи — 7 мільйонів гривень; інші витрати — 230 мільйонів гривень.
Станом на 26 серпня 2013 року на будівництво виділено 390 мільйонів гривень, з яких у 2011 році — 73,3 мільйона, у 2012 — 187,5 мільйона, а в 2013 році — 145 мільйонів. У цьому році було три транші. Перший у розмірі 30 мільйонів гривень, другий — 60 мільйонів гривень, третій — 50 мільйонів. Останній був 3 липня 2013 року — тоді Кабінет Міністрів видав розпорядження № 472-р «Про перерозподіл деяких видатків та передачу бюджетних призначень, передбачених у 2013 році Міністерством фінансів». Для довідки: тією ж постановою урядовці виділили 60 мільйонів для розширення Паркової дороги в Києві, 50 мільйонів — на закінчення будівництва транспортної розв’язки на Поштовій площі Києва, 70 мільйонів — аеропорту «Бориспіль» на добудову VIP-терміналу для офіційних делегацій, 40 мільйонів було виділено на реалізацію проекту «Українсько-китайське кіно»...
З часом стартова сума будівництва змінилася. Проте у ТОВ «Укрпрофмед» не можуть поки сказати, наскільки. «Новий висновок державної експертизи у роботі, — повідомляє «Дню» керівник ТОВ «Укрпрофмед» Ірина Коваль. — Але з 2011 року сума збільшиться за рахунок того, що додалися роботи по мережах, буде встановлена автономна котельня. Тобто відбудеться зростання за рахунок інженерії та медичного обладнання».
НА БУДІВЕЛЬНОМУ МАЙДАНЧИКУ — ДЕСЯТКИ РОБІТНИКІВ, ТЕХНІКА, МОКРИЙ ПІСОК ТА КАЛЮЖІ. У БУДІВЛІ НА ГОЛОВУ ЛЛЄТЬСЯ ВОДА — ДОСІ РОБЛЯТЬ ДАХ. АЛЕ, РОЗПОВІДАЄ ДИРЕКТОР ТОВ «УКРПРОФМЕД» (КОМПАНІЇ, ЩО Є ГЕНЕРАЛЬНИМ ПРОЕКТУВАЛЬНИКОМ І ПІДРЯДНИКОМ) ІРИНА КОВАЛЬ, «УЖЕ НАПРИКІНЦІ ЖОВТНЯ НАВКОЛО КОРПУСІВ БУДЕ ОБЛАШТОВАНО ТЕРИТОРІЮ — ПІДЙОМНИХ КРАНІВ НІДЕ НЕ БУДЕ»
Із власних джерел нам стало відомо, що ціна будівництва та оснащення корпусу може зрости на суму понад 700 мільйонів гривень. Саме такі цифри зазначені у проектно-кошторисній документації, що подана на розгляд до державної експертизи.
Велика частина всіх необхідних нині на будівництво корпусу грошей — кредитні. «Сьогодні ми активно працюємо над джерелами фінансування, зокрема з Ощадбанком щодо кредиту, — продовжує пані Коваль. — Державна програма активізації розвитку економіки на 2013 рік передбачає 750 мільйонів гривень під державні гарантії». До слова, кредит може бути щонайменше під 9% річних. «На цю суму будуть закінчені загальнобудівельні роботи, всі зовнішні мережі, частина внутрішніх мереж. Тобто основна частина будівельно-монтажних робіт. І це у 2013 році», — говорить Ірина Коваль.
Проте якщо будівельники й отримають ці кредитні гроші у жовтні-листопаді 2013 року, то освоїти їх навряд чи встигнуть. «Ці кошти треба або закопати, або пустити на відкати», — кажуть в Опікунській раді. На 2014 рік тією ж Програмою розвитку економіки передбачено ще 750 мільйонів гривень.
Усіма цими коштами фактично розпоряджається «Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів». Воно — у складі Міністерства інфраструктури, але його діяльність спрямовується і координується Кабміном. Замовник будівництва — державне підприємство «Укрмедпроектбуд». Воно ще кілька років тому без тендерів обрало фірму ТОВ «Укрпрофмед» як генерального проектувальника і підрядника для будівництва корпусу «Охматдит». Директором компанії «Укрпрофмед» є вже згадана Ірина Коваль. Ця фірма раніше ніколи не будувала такі великі об’єкти, а займалася продажем медичного обладнання. ТОВ «Укрпрофмед» обрало собі субпідрядника — ТОВ «Євроінвестстрой», компанію, головний офіс якої розташований у Донецьку.
ЗАГРОЗИ БУДІВНИЦТВУ
Після побачено на будівництві та почутого від пані Коваль будь-хто засумнівається, що будівництво нині ведеться якісно та новий корпус буде готовий вчасно. По-перше, через відсутність системного фінансування.
«Це дуже дорогий об’єкт. І, тим не менше, ми налаштовані на те, щоб у кінці наступного року лікарня була в повному обсязі введена в дію через «не можу» і через неможливе», — написав Микола Азаров на своїй сторінці у соціальній мережі. В той же час перший заступник голови Адміністрації Президента Ірина Акімова констатує: через кризу в економіці бюджет не добирає заплановані податкові надходження, в результаті чого під загрозою опинилося виконання соціальних ініціатив.
«Ми зараз прив’язані до фінансування. Якщо перші кредитні гроші — 750 мільйонів — нам починають виділяти вже з вересня, то на будівельний майданчик прийде 600 людей, запрацює будівництво 12 годин на добу», — говорить на зустрічі з членами Опікунської ради пані Коваль. «Здача об’єкту не означає запуск туди пацієнтів?» — запитують волонтери. «Ні!» — чують у відповідь. «Ми починаємо передачу об’єкта. «Охматдит» зі своїми інженерами починає приймати. Цей процес триватиме місяць або три, або ж завершиться ближче до фіналу будівництва», — говорить Коваль.
Можна очікувати, що в «Охматдиті» прийматимуть новий корпус не частинами, а лише повністю побудований та обладнаний, бо громадськість скаже, що «Охматдит» затягує з прийняттям пацієнтів, коли фактично корпус до того готовий не буде.
Від самого початку урядовці обіцяли здати новий корпус у першому кварталі 2013 року — новину з заголовком «У I кварталі 2013 року новий корпус «Охматдиту» прийме перших пацієнтів» можна з легкістю відшукати на сайті уряду. Потім говорили, що корпус «має бути відкритий і почати працювати до кінця 2013 року». Згодом, у квітні цього року, міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова заявила, що «ніхто не говорив, що у квітні 2013-го цей корпус буде введено». Озвучила вона це після того, як у квітні цього року члени Опікунської ради НДСЛ «Охматдит» та представники громадських організацій у відкритому листі до Президента і прем’єра написали, що будівництво нового корпусу на території «Охматдиту» під загрозою зриву через відсутність фінансування — чотири місяці, за їхніми словами, проект не фінансувався. Тоді ж Богатирьова відповіла, що «про припинення лікувального процесу не йдеться» та «гроші для будівельників спрямують, а роботи прискорять для введення корпусу вчасно в дію». Тобто до середини 2014 року. Про це говорить і Коваль. «На сьогоднішній день нічого не змінилося — введення в експлуатацію заплановане на кінець 2014 року», — констатує вона.
Час грає на руку чиновникам, а особливо Президенту — здати головну дитячу лікарню країни напередодні чергових президентських виборів (березень 2015 року) — чи не гарний агітаційний хід? Хоча, з іншого боку, урядовці можуть пролонгувати і далі — нині кошти на зарплати та пенсії в бюджеті знаходяться лише тому, що пенсіонери та бюджетники — виборці, а діти — ще ні.
Час як ніхто інший відчувають онкохворі діти. Понад двомстам із них потрібна пересадка кісткового мозку від нерідного донора — операція, яку в Україні не проводять, а в новому корпусі зможуть робити. Нині батьки і волонтери шукають 100 — 200 тисяч євро, щоб хлопцям і дівчатам могли допомогти в іноземних клініках. На зеленому паркані, що навколо будівництва нового корпусу «Охматдиту», висять плакати — на них дитячі малюнки із зображенням доброї лікарні, в якій їм обов’язково допоможуть. Проте для декого такий медичний центр так і залишився малюнком, бо вчасної й швидкої допомоги малюки так і не дочекалися.
Інша проблема — незалученість громадськості для контролю за будівництвом і купівлею обладнання. Волонтери говорять, що отримують інформацію від забудовника, але постфактум і не у повному обсязі. Вони підозрюють: держава працює через систему відкатів.
«Для нас є важливим і критичним питання нашої присутності у всіх тендерах по закупівлі обладнання, по продовженню будівництва, — говорить член Опікунської ради центру «Охматдит» Ганна Гопко. — Для того, щоби бачити, що все робиться якісно, вчасно і не по завищеним цінам. Для нас принципово, скільки держава витрачає грошей, бо це гроші платників податків. Важливо показати владі, що ми її контролюємо».
Пані Коваль обіцяє, що на чергове засідання тендерного комітету вона запросить членів Опікунської ради. Проте не уточнює, коли це станеться.
