Якось директору Волинського інституту агропромислового виробництва Віталію Дмитровичу Пахольчуку повідомили: в одному з луцьких магазинів продають... рокинівську бульбу, хоча насправді свою продукцію вони у магазини чи на ринки й не постачають, а продають iз власного картоплесховища. Народ же, наслуханий про елітну картоплю, брав мішками...
— І звідки у вас картопелька? — запитав директор, завітавши у магазин.
— Як звідки? Від самого Пахольчука!
— То будьмо знайомі: я і є Пахольчук, але ніякої картоплі вам не давав...
Про те, чи виживе картоплярство на Волині, скільки сортів бульби вирощують у Рокинях і як дядькові з села чи дачнику з міста досягти таких врожаїв, як у Пахольчука, наша розмова з чоловіком, який про картоплю знає все.
Цьогорічної відпустки довелося мені гостювати на малій батьківщині — у слободі Манино, що на межі Воронезької та Волгоградської областей. Двоюрідна сестра мого батька Клавдія Федорівна Павленко просто вразила... картоплею. Була вона не тільки велика розміром, а й плямиста. Уявіть, що на одній бульбі шкірка вкрита і рожевими, і жовтуватими плямами. Усередині картопля дуже біла, а зварена — просто білосніжна. І така ж смачна, така ситна!
— Це — сорт «Іван-і-Марія», який по нашому, по хохляцьки, кличуть ще так: юпка з кохтою! — пояснила тьотя Клава. — Навесні посадила 25 відер, восени зібрала 250!
— Врожайність для цього сорту непогана, хоча могла б бути й більшою. Ваша тьотя зібрала у 10 разів більше, ніж посадила, а за наукою пропорція 1:12, — пояснив Віталій Дмитрович Пахольчук, якого запитала, що ж то за дивовижна і незнана раніше «Юпка з кохтою». — «Іван-і-Марія» сорт нам знайомий. В його основі — голландський сорт «Пікассо». Може бачили: він двоколірний — червоні плямки, особливо на вічках, а інша сторона бульби — біла. На Тернопільщині ж є місцевий сорт, який називають синьоочкою, він у нас теж є. А львів’яни — не знаю, зробили чи оздоровили цей сорт і назвали вже його «Воля». І всі ці названі сорти за своїми якостями — знайомі вам «Іван-і-Марія»! Однієї ж офіційної назви нема.
Сорт, розказав Віталій Дмитрович, справді дуже смачний і ситний, сліпучо-білий, «аж іскриться», а плямистість, успадкована від попередників- предків, стала результатом селекційного добору.
Нині на дослідницьких полях у Рокинях вирощують 82 сорти картоплі. «Іван-і-Марія» теж є, проте лише заради колекції. У насінництві ж волинські науковці розмножують 12 — 15 сортів. У рокинівській колекції — 16 місцевих сортів. Один з них походить з 1904 року. Інший, який люди звуть американкою (а це рання роса), — з 1870 року! У Всеукраїнському інституті картоплярства є сорти, яким і по 200 років. Вони вже втрачені на своїй історичній батьківщині, у Південній Америці (звідси пішла культурна картопля), а в українського селянина ростуть і гарно родять. Місцеві сорти Пахольчук вишукує по всій Україні. Таким чином привіз у Рокині сорти «Людмила» і «Марія» (названі за іменами жінок, у яких росли), і їхні якості просто вражають колег-картоплярів.
— Не можна казати, що все нове — краще. Є ж сорти-одноденки, які виводяться за 4 — 5 років. Значить генетично вони слабкі... За кордоном ще пішла мода не мода... Найімовірніше тенденція на створення гібридних сортів. Тобто автор сорту дає вам насіння, воно років два родить, а далі виснажується. Крім автора ж, ніхто насінництвом не має права займатися, — розповів Віталій Дмитрович.
— А що то за сорт «Беларосса», про який розповiдають легенди? Мій знайомий, коли його попросили виорати поле з картоплею, розказував, що бульби були, як голови...
— Це німецький сорт, який у народі називають «Біла роса» чи «Біла роза». Ні до роси, ні до рози він відношення не має. Ранньостиглий, червоні бульби і жовтий м’якуш, непоганий на смак. Якщо вибирати між «Белароссою» і «Повінню» — цей сорт на Волині як суперранній теж стає популярний, — то я б рекомендував все-таки «Белароссу». Повінь дуже пошкоджується фітофторою, потім гниє. У населення ж склалися свої критерії якості: якщо картопля рання, врожайна і смачна — значить, найкраща. Хоча це не завжди так. З «Белароссою» ми працювали три роки, і треба сказати, що вона не стабільна. Позаторік був добрий урожай, торік не вродила, цього року трохи краще... Щось на зразок добре відомого сорту «Адретта», від якого вже відмовляємося, бо своє вичерпав. Сорт дуже хороший, але теж не стабільний по роках. До речі, та «Беларосса», яка є на ринку і у людей, не оздоровлена, і я б не радив засаджувати нею свій город. При репродукції насіння має властивість вироджуватися, і його треба оздоровлювати. Коли ми для проби взяли насіння «Беларосси», то виявили, що на 80% воно вже заражене вірусними хворобами.
— І які б сорти порадили?
— З ранньостиглої групи це сорт «Дніпрянка»: жовта шкірка і жовтий м’якуш. Голландський сорт «Санте» вам же добре відомий? Ми з ним працюємо вже багато років. Дніпрянка на його основі й створена. Чудова врожайність, гарний товарннй вигляд у раннього сорту «лілея». Інші ранньостиглі — «Тирас» і «Жеран». Червонобульбові і білий м’якуш. Вони дуже добре продаються на півдні і сході України, де звикли до картоплі білої. Маємо дуже хороший середньостиглий сорт «Слов’янка», який, не побоюся це сказати, один iз найурожайніших у світі. Без надмірних вкладень у вигляді органіки, мінеральних добрив він спокійно забезпечує 500 — 600 центнерів з гектара. А якщо дати все, що передбачено технологією вирощування, то і тисяча центнерів — не межа. Цього року ми в себе мали бульби і по 1 кілограму 430 грамів! А яка чудова картопля сорту «Аносте»! У себе на городі вирощую її на ранню.
— Як же виростити таку супербульбу, як у вас?
— Взагалі — то такого, щоб вирощуванням картоплі займалося 99% населення, як в Україні, в світі нема. У деяких державах взагалі заборонено вирощувати картоплю тим, хто на це не має права. Пересічний громадянин може придбати все, що йому потрібно, у супермаркеті... У нас же свій шлях! Здається, що картопля державі зовсім не потрібна. Дотуються озимі, льон, соя, соняшник — тільки не картопля. А як вирощувати? Якщо людина не любить праці на землі, то марно розказувати. Та й ще багато людей опираються новим технологіям, не задумуючись, що втрачають на врожаї. Я завжди воюю з селянами, розказуючи, що досить садити нові сорти під плуг так, як на Волині переважно садять, втрачаючи відразу по 50% потенційного врожаю. Нині Європа садить картоплю при ширині міжряддя 75 — 90 см, а деякі сорти — і на відстані між рядками і один метр 40 сантиметрів.
— Купили ми у вас елітну картоплю, наприклад, сорту «Слов’янка», і що далі?..
— Відстань між рядками має бути не менше 70 см. Якщо хочете отримати бульбу промислову, то у рядку між картоплинами відстань має бути сантиметрів 20. Якщо треба картоплю насіннєву — садити густіше, сантиметрів 10 — 12. Майте на увазі: зійшла ваша картопелька на сантиметрів 5 — ви зразу повинні сформувати гребінь. Якщо обполювати кругом — пошкоджується коренева система. У нас картоплю підгортають тоді, коли зацвітає. А це неправильно. Аксіома така: чим більше грунту нагорнуто на центральне стебло, тим більше під вашим кущем зав’яжеться бульб. А вже їхній розмір залежатиме від того, що дали у землю... Які грунти, які добрива, як захистили від жука, фітофтори...
