Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Комп’ютер-логопед

Програма «Живий звук» за 5 років ліквідує проблему глухоти в Україні
13 листопада, 2007 - 00:00
ДІТКИ КИЇВСЬКОГО ДИТЯЧОГО САДОЧКА №582 У ЗАХВАТІ ВІД ЗАНЯТЬ НА «ЖИВОМУ ЗВУЦІ» / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Вже незабаром адаптуватися до світу люди з проблемами слуху зможуть завдяки комп’ютерним програмам: у світі щороку з’являються нові комп’ютерні сурдотехнічні системи, які полегшують процес опанування мови для глухих людей. Одна з останніх технологічних новинок — комп’ютерна система «Живий звук», яку розробили українські вчені. Наразі її використовують у 22-х школах-інтернатах для глухих, а всього в Україні 92 спеціалізовані навчальні заклади для дітей з вадами слуху. Нещодавно кілька комплектів цієї системи з’явилися у київському дитячому садку №582, де виховується 70 дітей з вадами слуху.

— Наразі 250 тисяч дітей в Україні потребують реабілітації за допомогою сучасної сурдотехніки, — розповіла голова правління Всеукраїнського благодійного фонду Надії та Добра Валентина Довженко. — Більшість із них пристосовується до життя саме в інтернатах, у яких бракує сучасного навчального обладнання. Тому ми плануємо протягом року забезпечити комп’ютерними комплектами «Живий звук» 11 навчальних закладів для глухих. На цьому ми не ставимо крапку, бо головне наше завдання — забезпечити сучасною технікою всі інтернати України.

Фахівці запевняють: якщо створити на основі комп’ютерної технології «Живий звук» спеціальну лабораторію, в якій можна налаштувати цю систему індивідуально для кожної глухої людини, курс реабілітації глухих людей проходитиме значно швидше. За прогнозами вчених, нова технологія зможе подолати проблему глухоти в Україні протягом найближчих п’яти років.

Унікальність «Живого звуку» в тому, що він учить глуху людину не лише слухати, а й говорити. Комп’ютер з відповідною програмою, спеціальний мікропроцесор, навушники та підсилювачі — це основні складові технічного пристрою-тренажерa. За словами його головного розробника Бориса Мороза, найкраще проводити заняття за комп’ютером в ігровій формі — саме так дитина швидше опановує нові знання.

— «Живий звук» розрахований для навчання як дітей, так і дорослих, — пояснив керівник науково-технічного відділу підприємства «Вобос» Борис Мороз. — Оскільки дитину значно легше навчити говорити, ніж дорослу глуху людину, то чимало елементів комп’ютерної програми розраховані саме на дитячу аудиторію. Дивлячись на монітор комп’ютера, діти бачать різних тварин — собак, котів, корів тощо. При цьому вони намагаються відтворити характерні для цих тварин вигуки. У цьому їм допомагають звукові коливання, які діти сприймають через навушники, та відповідні зображення на моніторі, на яких показано, як треба ворушити губами та язиком, щоб вимовити певні звуки.

За словами Бориса Мороза, комп’ютерний тренажер розвиває у дитини навички розпізнавання звуків та слів. Це відбувається завдяки необхідному посиленню звуку від тренажера до вуха дитини. Використовуючи цю методику, людина навіть може відновити нерозвинений чи повністю втрачений слух! Оскільки між умінням слухати та говорити, за словами фахівців, лежить велика прірва, то сприймати звукові коливання дитина вчиться швидше, ніж вимовляти слова. Щоб налаштувати мовний апарат на вимову звуків, треба навчити дитину керувати язиком — основним органом мовлення. На думку фахівців, схематичне зображення на комп’ютері рухів язика та губ допомагає дітям швидше зрозуміти принцип вимовляння слів.

Опановувати систему «Живий звук» доведеться не тільки людям з вадами слуху, а й педагогічним працівникам. Більшість з них ще не ознайомлені із принципом роботи нової комп’ютерної установки, тож для них створили підготовчі курси у Центрі слухової реабілітації.

Відновлювати слухові та мовленнєві навички люди з вадами слуху можуть російською або українською мовами — програма існує в обох варіантах. Наразі розробка українських програмістів викликала зацікавленість у країнах близького зарубіжжя — Білорусі, Молдові та Казахстані. Не має значення, якою мовою розроблена програма. Головне, що вона допомагає людям з вадами слуху відчути радість спілкування: вони не лише слухають інших, а й висловлюють власні думки.

Інна ФІЛІПЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: