Міністерство освіти і науки затвердило в першому читанні проект Концепції профільного навчання в школі, повідомляє інформагентство УНІАН. Згідно з документом, у школах буде чотири типи спеціалізації для 10—11-х класів — природознавчі науки, математика, українська філологія та іноземні мови. Тобто вже в 9 класі учні повинні будуть визначитися, до яких дисциплін у них лежить душа й талант, а до яких — ні. Школи почнуть підключатися до реалізації концепції відповідно до готовності з наступного навчального року, йдеться в повідомленні.
Так, старшокласники начебто економитимуть час для поглибленого вивчення предметів, які знадобляться їм у майбутньому в рамках обраної професії, за рахунок скорочення базових дисциплін. Таких, згідно з Концепцією, лишиться шість (хоча нині їх 15) — українська мова та література, іноземна мова, історія України та всесвітня історія, математика, природознавство, фізична культура. На їхнє вивчення відводиться по три години на тиждень. Решту дисциплін діти вивчатимуть поглиблено — по п’ять-десять годин на тиждень. Наприклад, природознавчий профіль передбачає поглиблене вивчення астрономії, біології, географії, екології, фізики та хімії; математичний — алгебри та геометрії; української філології — української мови та літератури, а іноземної філології — іноземних мов. Доповнити вивчення профільних предметів школярам запропонують ще й курсами — наприклад, з астрофізики або прикладної механіки. А такі предмети, як основи здоров’я, мистецтво чи фінансова грамотність, запропонують вивчати факультативно.
Тобто якщо дитина обрала гуманітарний профіль, то вже зможе не переживати за оцінки з фізики та хімії, бо таких предметів взагалі не вивчатиме. Автори Концепції не врахували, що в дев’ятому класі підліткам ще складно визначитися з майбутньою професією, й до закінчення школи смаки та професійні вподобання учня можуть не раз змінитися. Що тоді? Репетитори?
Ще в липні, коли нову Концепцію (нині є чинною Концепція профільної освіти в старших класах, яку було затверджено 2009 року та яка розрахована на 12-річну школу), було винесено на громадське обговорення, голова комітету Верховної Ради з питань науки та освіти Лілія Гриневич наголосила, що Концепція приховує чимало ризиків: «Україна вже ставала на шлях розвитку профільної освіти, коли переходила до 12-річного навчання. Повернення до 11-річної школи дозволяє владі економити щороку на освіті майже 3 мільярди гривень. А тепер завдяки пропонованій Концепції профільної освіти хочуть втиснути зміст профільної школи в два роки, від чого постраждає й фундаментальна загальноосвітня підготовка, й профільні предмети».
Ця Концепція викликала щонайменше подивування в колі науковців. Так, Українське фізичне товариство надіслало міністру освіти та науки відкритого листа, в якому йдеться про необгрунтованість скорочення базових предметів із п’ятнадцяти до шести. Зокрема тривогу викликав той факт, що Концепція «вже не передбачає вивчення фізики як обов’язкового предмета в 10—11 класах». «Вивчення фізики в жодному разі не може бути замінене вивченням передбаченого проектом Концепції інтегрованого курсу «природознавства» (фізика, хімія і біологія разом в обсязі три годин на тиждень). Курс природознавства доречний у молодших класах, але спроба поєднати в одному курсі такі фундаментальні дисципліни на рівні старшої школи призведе (окрім можливості звільнення «зайвих» учителів-предметників) лишень до того, що учні відтепер не матимуть системних знань ані з фізики, ані з хімії, ані з біології. Це негайно спричинить падіння інтересу до відповідних спеціальностей, а також до напрямків природничо-наукового та інженерного профілю у вищих навчальних закладах», — ідеться в листі. Звернення також підтримала Українська астрономічна асоціація, очолювана академіком Ярославом Яцковим, до якого «День» також звернувся за коментарем.
Утім, днями міністр освіти та науки Дмитро Табачник спростував заяви про вилучення зі шкільної програми фізики, хімії та біології й впровадження замість них інтегрованого предмета — природознавства, як це зазначено в проекті Концепції. Він також зауважив, що якщо Концепцію буде ухвалено, то реалізовувати її почнуть не раніше як 2018 року.
Кабінет обслуговуючої праці, або Чотири слова проти кастрації шкільної освіти
Юрій КОСТЮЧЕНКО, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри землезнавства та геоморфології КНУ ім. Тараса Шевченка
Проблема шкільної освіти — це проблема майбутнього. Тому що саме в школі формується ґрунт, із якого росте інтелектуальний ресурс нації. Тому нічого дивного, що кожна некомпетентна ініціатива чиновників від освіти викликає жорстку протидію суспільства.
Не стала винятком і поточна дивовижна ініціатива. Просто тому, що вона виходить за рамки здорового глузду. Ну, насправді, давайте винесемо всі предмети, які протягом останніх 400 років формували рамки системи знань суспільства: фізику, хімію, біологію — за рамки «загального» курсу. А до речі, що залишимо? Але головне — навіщо, що ми отримаємо в результаті? Будь-яка реформа освіти має бути системною, як і сама освіта. Безглузді й безсистемні нововведення можуть призвести до катастрофічних соціальних наслідків.
Як науковець із 20-річним стажем, як людина із більш як десятилітнім досвідом науково-організаційної роботи, як університетський викладач, як, зрештою, багатодітний батько, я можу сформулювати деякі застереження щодо запланованої реформи. Власне, кілька застережень стосовно некомпетентних рішень у галузі суспільної освіти.
Спершу хочу сказати очевидну річ. Як би ми не жартували про те, що деякі шкільні знання нам ніколи не згодилися в житті, інтуїтивно кожен розуміє, що освіта — це цінність, а руйнування системи освіти — шлях знищення нації. Чому? Причин кілька.
По-перше, некомпетентна, безсистемна реформа освіти, виведення системоутворюючих предметів із кола обов’язкових дисциплін може призвести до деградації. Будь-яка спроба ввести «профільну» освіту в школах неминуче приведе до деградації освіти взагалі. Не вийде успішно виростити фізика зі школяра, що не має уявлення про стан справ в інших науках. Просто тому, що він не володіє основами наукової методології: не розуміє, як одні і ті ж наукові методи працюють в різних областях знання. Як показала практика радянських ПТУ, навіть повноцінного робітника не завжди виходить виховати з дитини, що не здобула повної середньої освіти. Хтось серйозно вважає, що на «недогризках» шкільної програми можна виростити пристойного фізика або біолога?
По-друге, маю заперечення «юридичного» плану. Будь-яка «профільна» шкільна освіта звужує майбутній вибір дитини. Прослухавши тільки певний курс, найчастіше нав’язаний поточною ситуацією на ринку праці, він вже не зможе в майбутньому надолужити упущені дисципліни і вибрати іншу спеціальність. Взагалі-то, це — вид дискримінації, на уникнення якої в ідеалі має бути спрямована загальна середня освіта. Хоч би з цієї причини волюнтаристське зменшення обов’язкового набору дисциплін має бути найсуворіше заборонено.
По-третє, шматування шкільної освіти — це шлях роз’єднання нації. Введення «профільної» освіти в школі призведе до роз’єднання культурного поля суспільства. Наше і без того достатньо атомізоване суспільство перетвориться і на рівні базової освіти на набір «гуртків за інтересами», членам яких просто немає про що поговорити з оточуючими. Але головне — в них уже не буде для спілкування спільної мови і спільного загальнозрозумілого набору символів, бо в них була різна — «профільна» — освіта. Це — шлях до драматичної деградації культурного й духовного поля нації.
По-четверте, руйнування системності базової загальної освіти — це руйнування цілісності світогляду. Цінність освіти не в глибині здобутих знань, а в їх систематичності. Безглуздо завчити напам’ять енциклопедичний словник. Ефективно застосувати знання можна тільки тоді, коли ти розумієш системний взаємозв’язок між явищами і фактами. Навіть якщо для того, щоб згадати точне значення маси електрона, тобі доведеться звернутися до довідника, ти не перестанеш бути освіченою людиною. Ти перестанеш бути нею, якщо не матимеш уявлення про будову матерії. Це — справжня катастрофа. Тому що услід за цим ти повіриш у що завгодно: від діагностики аури в підземному переході до спілкування з потойбічними силами в ефірі загальнонаціональних шоу.
Декілька століть формувався корпус освітніх дисциплін, які складали основу освіченої особи, — ресурсу розвитку суспільства. Починаючи з Петра Могили було очевидним, що розвиток суспільства може ґрунтуватися тільки на систематичній освіті і повазі до знань. Зруйнувати це — злочин перед суспільством. Суспільство, позбавлене поваги до знань, приречено на негативну селекцію за ознакою лояльності до керівництва. Це означає — до стагнації апарату управління і соціальної деградації.
Усі посилання на іноземний та/або історичний досвід — порожні балачки. Саме увесь світовий досвід підтверджує ту просту істину, що суспільство розвивається тільки в умовах систематичної освіти й просвіти, формування у народу наукового світогляду. Інакше — безвихідь. Покоління безконтрольно споживаючих дегенератів небезпечне своєю непередбачуваністю й агресією. Одне очевидно: про модернізацію не може більше йтися. Далі — тільки деградація.
Все, що ми отримаємо в результаті таких безсистемних «реформ», — суспільство, що відтворює обслуговуючий персонал, неосвічений і безвідповідальний, слухняного споживача. Невже це і є — наша мета?
КОМЕНТАР
«ДАВАЙТЕ НЕ ПОСПІШАТИ, ДАВАЙТЕ КРАЩЕ НАВЧИМО ДІТЕЙ БАЗОВИМ ДИСЦИПЛІНАМ, ЯКІ ФОРМУЮТЬ СУЧАСНИЙ СВІТ»
Ярослав ЯЦКІВ, академік НАН України, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, учений у галузі астрономії, космічної геодинаміки і космічних досліджень, видавець та активний громадський діяч:
— Українська астрономічна асоціація також направляла лист Дмитру Табачнику, де ми розмовляли про астрономію, яка є світоглядною наукою, і про те, що буде дуже шкода, якщо вона разом з фізикою «розпливеться» в шкільній програмі. Україна була передовою в світі, коли у нас було введено в шкільний курс астрономію — в 11 класі.
Я не є великим спеціалістом у питанні освіти. В ідеалі у питанні профільної освіти в старших класах — все правильно. Але, на жаль, ми спостерігаємо серед молоді тенденцію, коли вона прагне до красивого життя і більше ні до чого. Оце найбільша біда. І відразу давати їм вибирати, які предмети вони хочуть вивчати, яке майбутнє матимуть — це ще не на часі. Можливо я як представник старшого покоління — трохи консервативний, але вважаю, що наше молоде покоління ще не дозріло до цього — їм треба дати нормальну базову освіту. Бажання перестрибнути через щабель — те, що робить МОН і Дмитро Табачник — не для нашого суспільства. І в листі, який Українська астрономічна асоціація направила в МОН, я теж висловив побоювання і побажання: давайте не спішити, давайте краще навчимо дітей базовим дисциплінам, які формують сучасний світ. Будь-яка людина — ким би вона не була і де б вона не була, — має знати фізику, біологію, математику і хімію.
Навіщо гуманітарію фізика, хімія і біологія? Поняття гуманітарія, яке ми маємо нині, і те, що ми в нього вкладаємо, — примітивне. Сучасний гуманітарій, та й ті, яких ми знаємо — Максим Рильський, Михайло Коцюбинський, Володимир Сосюра, Павло Тичина, — прекрасно знали не тільки як писати вірші, а й природничі науки, вміли у них орієнтуватися. Або візьмемо Івана Франка — генія не лише в гуманітарних сферах, а й у природничих. Тобто якщо людина не має основи, з неї не вийде високого гуманітарія. Тому я за те, щоб ці інтегровані предмети поки що в нас не вводити.
Спілкувалася Марія СЕМЕНЧЕНКО, «День»
