Житлово-комунальне господарство Донецької області перебуває в критичному стані та близьке до катастрофи. Ця галузь в економіці регіону вважається найбільш відсталою і з кожним днем буквально «захлинається» в потоці найбільш різнопланових проблем. Так сьогодні стверджують фахівці Донбасу, які займаються цією сферою. За їхніми словами, стійка криза в системі ЖКГ Донбасу сьогодні настільки розрослася, що комунальники задумуються вже не стільки про погашення заборгованості за різні послуги, скільки про можливість надавати ці послуги в принципі, оскільки незабаром житлово-комунальне господарство Донеччини може опинитися в цілковитій розрусі.
Як повідомив на нещодавній сесії Донецької обласної ради заступник голови Донецької облдержадміністрації з питань будівництва, ЖКГ та дорожнього господарства Юрій Хиврич, катастрофа полягає насамперед у тому, що практично 80% основних фондів області остаточно зношені та вимагають реконструкції і заміни. Більш того, основні енергетичні об’єкти (котельні, очисні споруди, мережі) введені в експлуатацію 20—30 років тому і, звісно, вже безнадійно застаріли. Наприклад, уже майже половина котлів і мереж відпрацювали нормативні терміни та вимагають негайної заміни, а через застаріле обладнання та технології, які призводять до багатьох аварій, у зовнішніх теплових мережах області втрачають понад 20% енергії.
Крім того, за даними фахівців, пильної уваги потребує і житловий фонд області, стан якого гіршає просто на очах. До того, що майже третина житла Донбасу сьогодні потребує негайного ремонту, а частина і поготів перебуває в аварійному стані, потреба в капітальному ремонті житла задовольняється лише на 10— 14%. Більш того, лише 8% багатоповерхових будинків регіону обладнані лічильниками теплової енергії, а 16% — лічильниками води. Давня проблема — непрацюючі або аварійні ліфти. Так, сьогодні в Донбасі працюють 2022 ліфти, термін експлуатації яких становить понад 25 років, а ще понад тисяча ліфтів просто простоює.
При цьому, як скаржаться фахівці, понад половину житлового фонду області сьогодні передали у приватну власність донеччан, однак місцеві ради та відомства, як і раніше, продовжують утримувати це житло. Водночас самі мешканці кажуть, що не збираються докладати додаткових зусиль із догляду за власними будинками, оскільки якість послуг уже давно не відповідає високим цінам на них. Крім того, майже все донбасівці, згідно з різними опитуваннями, проведеними в області, одностайно стверджують, що незадоволені якістю надаваних послуг і оцінюють загальний стан ЖКГ як украй негативний. Наприклад, у більшості міст Донецької області питна вода подається тільки за дуже незручними графіками, а в 123 населених пунктах Донеччини централізованого водопостачання немає взагалі. Непрямо про це може свідчити і різко збільшений рівень звернень громадян до органів державного управління, що протягом останніх трьох років виріс у 1,6 разу. При цьому в регіоні постійно відбуваються мітинги, присвячується саме негараздам у системі ЖКГ.
Утім, фахівці у свою чергу стверджують, що однією з причин кризового стану житлово-комунального господарства області є неухильно зростаючі борги населення за спожиті послуги. Так, за словами Ю. Хиврича, на сьогодні борг уже перевищує 1,2 млрд. грн. При цьому за статистикою Донецька область за рівнем платежів займає в Україні 24-те місце, маючи друге місце за рівнем заробітної плати.
Крім того, фахівці здивовані відсутністю завзяття в донеччан гасити борги за комунальні послуги за рахунок вкладів громадян в Ощадбанках СРСР. Наприклад, як повідомляє прес-служба КП «Донецькміськводоканал», на цей час водоканал отримав від жителів шахтарської столиці лише 222 чеки на суму 87 тисяч гривень. При цьому заборгованість, що підпадає під право на погашення боргів вкладами в Ощадбанку СРСР, у Донецьку мають 160 тисяч жителів. Загальна сума цієї заборгованості становить 27 млн. грн. При цьому, за словами самих донеччан, на обслуговування одного вкладника відділення Ощадбанку витрачає близько двох годин, і в середньому кожне відділення банку встигає щодня обслуговувати не більше чотирьох-п’яти осіб. Звісна річ, багато відмовляються від такого тривалого процесу погашення боргу, та й просто не встигають вистояти чергу навіть за день.
Існує й проблема з вивозом твердих побутових відходів, насамперед тому, що парк сміттєвозів зношений більше ніж на 60%. Разом із тим, 70% звалищ уже вичерпали свій ресурс, а майже 90% не просто не відповідають нормам безпеки, а й загрожують справжньою екологічною катастрофою. Тим часом у регіоні збільшується кількість несанкціонованих звалищ.
З огляду на всі ці проблеми, фахівці Донеччини розробили спеціальну програму реформування та розвитку житлово- комунального господарства Донецької області на 2005—2010 рр., що дозволить покращити якість споживаних послуг, забезпечити прибуткову роботу підприємств ЖКГ, зменшити на 10—15% рівень споживання енергетичних ресурсів і скоротити на 40% матеріальні витрати. Згідно з програмою, комунальники області мають намір також провести реконструкцію 193 котелень, замінити 800 котлів і 1,5 тис. км теплових мереж, обладнати будинки області автономними системами опалювання, лічильниками води та тепла, відновити роботу недіючих ліфтів...
При цьому у вирішенні багатьох проблем житлово-комунального господарства комунальники мають намір вдаватися до допомоги безпосередньо самих донеччан. Так, наприклад, віднині всі суттєві заходи, що стосуються цієї сфери, обговорюватимуть на спеціальних місцевих референдумах. Крім того, планується створити в містах спершу будинкові комітети, а потім і комітети самоврядування окремих територій (наприклад, мікрорайонів), які братимуть участь в обговоренні фінансових і виробничих планів підприємств житлово-комунального господарства. А вирішальний голос матиме спеціальна Громадська рада при Донецькій облдержадміністрації, до складу якої входитимуть представники громадських організацій, об’єднань, асоціацій, профспілок і наукових установ.
Також фахівці збираються залучати в галузь інвесторів, однак уже зараз відомо, що стан ЖКГ настільки плачевний, що інвестори навіть не замислюються про альтернативні пропозиції в цій сфері. Поки що ця система в Донбасі настільки кризова, що в неї просто не хочуть вкладати гроші. При цьому навіть попри нову програму, фінансування якої, до речі, здійснюватиметься переважно за рахунок державного, обласного та місцевих бюджетів і коштів підприємств ЖКГ, сьогодні ніхто не дає гарантій, що всі завдання цієї програми будуть виконані в повному обсязі.
ДОВІДКА «Дня»
Згідно з даними Житлокомунгоспу, за січень—травень поточного року підприємства галузі отримали збитки у сумі 485,2 млн. грн. що на 152,6 млн. грн. (або в 1,5 разу більше), ніж за цей же період минулого року. Найбільші обсяги збитків — у водопровідно-каналізаційному господарстві (183,3 млн. грн.) та комунальній теплоенергетиці (168,7 млн. грн.). Негативні тенденції зростання збитків мають місце майже у всіх регіонах. Найбільш значні вони — у Донецькій (80,5 млн. грн.), м. Києві (78,8 млн. грн.), Дніпропетровській (57,2 млн. грн.) та Харківській (40,1 млн. грн.) областях. Загальна сума дебіторської заборгованості підприємств галузі збільшилася на 242,6 млн. грн., або на 2,8% і станом на 1 червня 2005 року складала 8,95 млрд. грн.
