Вісім місяців столиця живе без головного архітектора, і чекати, доки хтось обійме цю посаду, доведеться мінімум до вересня. Місто починає процедуру відбору зодчого з нуля. Нагадаємо, з грудня минулого року киянам обіцяли обрати нового кандидата на цю посаду, оголосили відкритий конкурс, участь у якому взяли одіозні бізнесмени та забудовники. Потім міська влада нарікала, що процедура відбору потребує шліфування, засідання конкурсної комісії переносились, остаточне голосування за кандидатів-фіналістів відкладалось, врешті міський голова Києва Віталій Кличко оголосив, що конкурсна комісія призупиняє свою роботу.
Тепер вся ця багатомісячна процедура починається спочатку. Днями заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Спасибко заявив, що на черговому засіданні конкурсної комісії (про яке не всі її учасники знали, так, громадська активістка Євгенія Кулеба зазначила, що довідалась про нього в останній момент, перед відрядженням до іншого міста) ухвалили рішення про створення робочої групи для підготовки нового конкурсу з виборів головного архітектора Києва. Тобто конкурсна комісія трансформувалась у робочу групу.
«Будуть отримані нормативно-правові акти від Нацдержслужби, на засіданнях робочої групи обговорять та затвердять весь перелік робочих питань: функціонал посади, вимоги до кандидатів, графік проведення конкурсу, також створять нові правила і процедури. Проведення конкурсу на вакантну посаду має відбутися відповідно до нового Закону України «Про державну службу», що вступив в силу з 1 травня 2016 року.
Орієнтовно з 10 червня можемо оголошувати відкритим процес залучення та відбору громадськості до конкурсної комісії. Буде створено нову конкурсну комісію та оголошено новий конкурс. Сам конкурс буде тривати близько двох місяців», — описав майбутню процедуру Олександр Спасибко, наголошуючи, що переможця найімовірніше назвуть на початку осені.
Наразі обов’язки головного архітектора виконує Юрій Тацій, котрий був помічником нардепа від «Блоку Петра Порошенка» Вадима Столара. У ЗМІ пана Столара давно охрестили «наглядачем» та головним господарником у столиці. Тому зауваження громадських діячів та експертів, що стільки часу столиця не може бути в руках будівельних лобістів, цілком слушне. Так само як і те, що новий конкурс має базуватись на інших правилах та проходити з іншими гравцями. Адже до першого конкурсу долучились здебільшого люди, причетні до будівельного бізнесу. Молоді архітектори лишились осторонь процесу, заздалегідь вважаючи процедуру корумпованою.
Де гарантії, що цього разу місто отримає абсолютно новий перелік кандидатів? І чи справді конкурс стане шансом для Києва отримати компетентного головного архітектора, котрий вболіватиме за розвиток міста? Чи це просто затягування часу, щоб завершити темні справи зі скандальними будівельними об’єктами?
Оксана Величко, член конкурсної комісії, експертка «Реанімаційного пакету реформ», прокоментувала у соцмережах, що робоча група напрацює рекомендації для нової комісії, котра врахує усі недоліки попереднього конкурсу та пропозиції громадськості. На думку Григорія Мельничука, співкоординатора Ради з урбаністики Києва, оскільки процедура починається заново, місто має шукати не головного архітектора, а головного урбаніста.
«Проблема у тому, хто саме має бути на цій посаді і чи потрібна саме ця посада, — пояснює свою позицію Григорій Мельничук. — Поняття головного архітектора з’явилось у післявоєнний час, коли міста відновлювали після величезних руйнувань. Сьогодні зруйновані соціальні зв’язки між містянами та головним архітектором, бо змінилась соціальна модель та розуміння, як ми живемо і куди маємо рухатись. Наразі потрібен не архітектор, котрий буде займатись будинками, а головний урбаніст, що перезавантажить міський простір, комунікації, зв’язки та міські правила. Будь-яке будівництво у нас — це або сумнівні документи, або конфлікти. Це свідчить, що у нас проблема не в будинках чи площах, а в міських комунікаціях. Нам треба більше домовлятись та встановлювати нові правила життя у місті».
Якщо шукати головного урбаніста для столиці, виникне інше питання: в Україні мало фахівців цього профілю, вузи практично не готують таких спеціалістів. Знову запросимо іноземних експертів?
