Допомога іншим позбавляє алкогольної залежності
Участь у громадських роботах і допомога іншим людям допомагають позбавитися алкогольної та наркотичної залежності, вважають науковці з університету Вестерн Кейс Резерв у США, пише takzdorovo.ru. Учені узяли за зразок програму «Анонімні алкоголіки», під час якої терапія залежності здійснюється на принципі спорідненості — загальних проблемах і переживаннях усіх учасників. Перше дослідження відбулося 2004 року. З’ясувалося, що 40 % алкоголіків, які допомагали братам і сестрам по нещастю в проекті «Анонімні алкоголіки», змогли успішно позбавитися залежності. А от серед тих, хто в програмах взаємодопомоги не брав участі, вдало «зав’язали» лише 22 відсотки. Наступне 15-місячне дослідження, проведене 2009 року, показало, що 94 відсотки алкоголіків, які працювали в групах взаємодопомоги, робили це із задоволенням і повідомляли про дуже низький рівень депресії. На думку вчених, групи взаємодопомоги для людей, що страждають на залежність, — один з найкращих варіантів реабілітації. Можливість відчути, що твоя проблема не унікальна й ти можеш щось зробити для інших, змушує забувати про власне тяжіння до психоактивних речовин і легко переносити період адаптації до життя без наркотику.
Російські археологи виявили фрагменти найдавніших жіночих прикрас
Російські археологи під час розкопок в Денисовій печері в Алтайському краї виявили частину кам’яного браслета, який може виявитися найдавнішою жіночою прикрасою, повідомляють «РІА-Новини». Як повідомив співробітник Інституту археології та етнографії СО РАН доктор історичних наук Павло Волков, при розкопках у печері вчені знайшли частину кам’яного браслета, яким жінки прикрашали себе 40—50 тисяч років тому. «Цей предмет можна назвати найдавнішою прикрасою людини, найдавнішим ювелірним виробом», — сказав учений. Він зазначив, що колись вважалося, що виробництво прикрас почалося 10—12 тисяч років тому. На браслеті є отвір, через який, як вважають вчені, просмикувався мотузочок з намистинкою. Вчені вважають, що прикраса, швидше за все, належала знатній особі і була символом престижу. «Для виготовлення цього браслета потрібно багато праці, причому праці кваліфікованої. Безсумнівно, це була велика цінність у той час, і малоймовірно, що він належав пересічному члену того суспільства», — додав Волков. За словами заступника директора Інституту археології та етнографії СО РАН Михайла Шунькова, знайдена прикраса змінила уявлення вчених про первісну людину. «Для нас самих було незвично, що найбільш архаїчний вид був мав прогресивну культуру», — сказав Шунько. За його словами, браслет складний у виготовленні, очевидно, для свердління отворів застосовувалася технологія, порівнянна з сучасним верстатом. Денисова печера, де був виявлений раритет, широко відома в науковому світі завдяки різним унікальним археологічним знахідкам. Зокрема, раніше там були знайдені останки невідомого виду стародавньої людини, спорідненої з неандертальцями.
Рівень європейських ВНЗ залежить від професіоналізму викладачів, а не кількості студентів
Сьогодні Європа стоїть перед проблемою університетської консолідації. Однак ця консолідація не полягає у підпорядкуванні чи поглинанні одних університетів іншими. Радше навпаки — кожен університет приносить в академічне середовище ті програми, які в нього найсильніші. Про це під час відкритої лекції в Українському Католицькому Університеті заявив міністр науки і технологій інформаційного суспільства Польщі, дорадник мера Вроцлава з питань дослідницької політики Єжи Лянґер, повідомляє УНІАН з посиланням на прес-службу Українського Католицького Університету. При цьому міністр зазначив, що вступ Польщі до ЄС не змінив самої освіти. Натомість він відкрив нові можливості фінансування, також збільшилася кількість приватних університетів у країні. «Сьогодні європейська освіта стоїть перед викликом щодо свого академічного завдання. Однак це не означає, що всі повинні ставити собі планку досягнути рівня університетів Кембриджа чи Гарварда. Виші мають робити й розвивати те, що у них виходить справді найкраще. Тому в сучасному європейському середовищі говорять про різнорідні університетські місії», — наголосив Єжи Лянѓер. Як приклад міністр навів університет Вроцлава, котрий об’єднує в собі багато академій. «Вроцлав, де головний акцент поставили на академічний розвиток та інтелектуальний зріст, — одне з найуспішніших міст Польщі. Тут майже немає безробітних, зарплатня практично на такому ж рівні, як у Варшаві. Загалом за останні 15 років кількість студентів у Польщі зросла у п’ять разів», — розповів професор.
Киян змусять навести порядок на балконах
До Євро-2012 жителі столиці повинні самостійно відремонтувати балкони власного житла в центрі міста. Про це заявив головний архітектор Києва Сергій Целовальник, пише «Дело». «Кияни просто повинні прийти й подивитися на свій балкон критично й повинні навести там порядок. Якщо потрібна буде фарба, то будемо збирати гроші по місту, і це питання буде вирішене», — сказав він. За словами Целовальника, міська влада до Євро-2012 планує підсвітити частину житлових будинків, розташованих у центральній частині міста, і відремонтувати їхні фасади. Інші ж фасади будинків, зокрема балкони, повинні «приводитися в порядок самими жителями». Целовальник також відзначив, що місто виділить певну суму коштів на освітлення фасадів, однак на ремонт усіх будинків не грошей вистачить, тому мерія планує залучати до цієї роботи меценатів та інвесторів. Як відомо, КМДА мала намір ініціювати зміни до законодавства щодо обов’язкового приведення в порядок балконів мешканцями Києва.
