Під опікою ЮНЕСКО можуть опинитися ще два українські заповідники
Україна просить ЮНЕСКО включити два заповідника: Деснянський і Росточчя, що лежать у Львівській області, — до Всесвітньої мережі біосферних заповідників, повідомляє «Кореспондент». Очікується, що ЮНЕСКО прийме ухвалу до кінця поточного тижня на координаційній раді в Кореї. У Державній службі заповідної справи пояснили, що Деснянський заповідник і заповідник Росточчя обрали саме тому, що ці біорезервати є трансграничними, а співпраця з Росією та Польщею, до кордонів яких прилягають ці заповідники, зараз є вельми актуальною. «Ми розширили межі цих заповідників майже вдвічі. Заповідник Росточчя тепер має не 30 тисяч гектарів, а 70, і межі Деснянського заповідника розширилися. Ми конструктивно співпрацюємо з експертами ЮНЕСКО», — зазначив начальник відділу перспективного розвитку і наукового забезпечення Державної служби заповідної справи Григорій Порчук. Він розповів, що до Всесвітньої мережі ЮНЕСКО вже входять чотири основні українські біорезерватори: Асканія-Нова, Карпатський, Чорноморський і Дунайський біосферні заповідники. Своєю чергою в Національному екологічному центрі критикують вибір Держслужби заповідної справи. На думку еколога центру Олексія Василюка, в Україні є більш гідні «кандидати»-заповідники, які повинні отримати охоронний статус ЮНЕСКО. «Сказати, що це два найцінніших чи найвідоміших, найтривожніших заповідники в Україні, не можна. Якби урядовці порадилися з нами, Національним екологічним центром, ми б однозначно запропонували зовсім інші об’єкти. Це був би нещодавно створений національний парк Бузький гард чи парк Подесення, чи комплекс заповідників у Кримських горах», констатував Василюк. Експерт підкреслив, що потраплянням до списку ЮНЕСКО підвищується статус заповідника і інтерес туристів, що відкриває можливість отримувати фінансову допомогу від інших держав, та й самі українські урядовці вже не посміють зменшити межі біосферного заповідника або забудувати його.
Віталій Кличко відкрив у Хмельницькому найсучасніший ринг
Віце-президент НОК України, чемпіон світу з боксу Віталій Кличко днями у Хмельницькому відкрив сучасний боксерський зал, повідомляє прес-служба Національного олімпійського комітету. Зазначимо, що Хмельницький спортивно-культурний центр «Плоскирів» за підсумками відбіркового конкурсу Національної соціальної програми «Спортивну Україну будуємо разом!» з-поміж 40 залів-претендентів виборов право на ремонт приміщення та заміну боксерського обладнання. Фінансову допомогу у реалізації цього проекту надав «Фонд братів Кличків». У відремонтованому та новообладнаному залі займатися боксом зможе кожен бажаючий безкоштовно. «Заняття спортом задоволення не із дешевих, тому дуже актуально те, що ми відкрили зал для боксу, де зможе займатися кожен бажаючий безкоштовно. І я впевнений, що це не перший проект, який ми реалізовуємо у Хмельницькому», — зазначив віце-президент НОК України.
Володимир Кличко також подарував боксерські рукавички з власним автографом та став свідком першого бою чотирнадцятирічних боксерів.
Комунальники відмовилися прибирати Хрещатик і Майдан
З 23 травня комунальники Шевченківського району припинили прибирати центр столиці — вулицю Хрещатик та майдан Незалежності. Причина — відсутність коштів на фінансування ЖКГ у бюджеті столиці, повідомляє УНІАН. Відповідне рішення про припинення робіт з прибирання центру міста було прийнято Об’єднанням первинних профспілкових організацій комунальних підприємств житлового господарства Шевченківського району. За даними комунальників, місяць тому вони попереджали міську владу, що запаси міцності ЖКГ Києва знаходяться на межі. Основною вимогою профспілки є виплатити працівникам заборгованість з зарплати, погасити минулорічні борги за здійснений ремонт житла та виділити кошти на невідкладні ремонтні роботи. Поки ці вимоги не будуть виконані, районні комунальники мають намір залишати Хрещатик та майдан Незалежності неприбраними. «Можливо, коли чиновники КМДА побачать у себе під вікнами смітник, вони зрозуміють, що без грошей ЖКГ не може і не буде працювати. Якщо мова йде про приватних енергетичних монополістів — «Київенерго», «Київгаз», «Київводоканал» — то їм з бюджету виплачуються компенсації різниці в тарифах. І навіть у кризовий 2009 рік ці гроші перераховують. Тоді як комунальні структури ЖКГ залишаються без копійки, про них, нібито, забули», — зазначають у профспілці. Працівники районної служби заявляють, що міська влада хоче звалити всю відповідальність на виконавців, тобто на працівників ЖКГ.
У храмах практикують онлайн-молитви
У столичних церквах з’явилися онлайн-молитви і співаючі скриньки для милостині, повідомляють «Кияни». Наприклад, у Іонинського монастиря, який знаходиться на території Національного ботанічного саду ім. М. Гришка, є свій сайт, на якому можна послухати в прямому ефірі служби і задати питання священикові. У планах системного адміністартора сайту отця Савви ще й запустити відеотрансляцію богослужінь, але поки є технічні складнощі. У паломницько-місіонерському центрі Федорівської єпархії з’явилося електронне табло, яке сповіщає про найближчі церковні події і служби. Його придбали на пожертвування прихожан.
А в Києво-Печерській лаврі є співаюча скринька для милостині. У неї, як у автомат, потрібно вставляти купюри: якщо номінал невеликий — з ящика лунає коротенька неголосна мелодія. Якщо, наприклад, 10 гривень — він повинен вибухнути гучною бравурною піснею. У Лаврі кажуть, що ящик подарував один відомий політик, але настоятелеві він не сподобався, тому співаючу скарбничку виставляють, на жаль, лише на церковних ярмарках. «У нас іще є батло-карти: натискаєш на кнопку — і на моніторі висвічується заданий маршрут. Наприклад, від головного входу до дальніх печер. Таких карт у нас три, правда, їх постійно треба ремонтувати — кнопки виколупують», — розповіла Ангеліна Іврова з прес-служби Лаври. Багато священиків ведуть також щоденники в інтернеті, причому не тільки про релігію. В Європі на сайтах храмів можна знайти не тільки трансляцію богослужінь. Пропонують сповідь по електронній пошті й віртуальне запалювання свічок. Позиція Ватикану із цього приводу була озвучена ще в 2006 році, коли до них стала надходити маса прохань від мирян сповідатися в «павутині»: мережа не годиться для відпущення гріхів, потрібен безпосередній контакт зі священиком.
