Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко / СУСПІЛЬСТВО

2 квітня, 2003 - 00:00

Днями Кам’янець-Подільський міськвиконком одержав електронною поштою лист із Сучжоу, повітового адмінцентру провінції Аньхой. Автори звертаються до «батьків» стародавнього українського міста по дозвіл на участь делегації із десятьох виконавців традиційної китайської музики у фестивалі «Сім культур». Умовами запланованого на травень міжнародного заходу передбачено, що в «Сімох культурах» беруть участь митці національних культур, представники яких жили чи живуть у Кам’янці-Подільському. «Це — поляки, євреї, росіяни, вірмени... А китайців у нашому місті зроду-віку не було», — повідомив для «Дня» завідувач організаційно-контрольного відділу міськвиконкому Валерій Клименко. Одначе на адресатів справила враження довідка про Сучжоу, що «супроводжує» прохання: річне виробництво валового продукту сягає 21,5 мільярда доларів США. За рік до китайського міста прибуває до мільйона туристів. Щось подібне багатому на пам’ятки історії, культури та архітектури мальовничому Кам’янці-Подільському не снилося і в найкращих снах. Сучжоу встановило побратимські відносини з 28-ма містами 15-ти країн світу. «Мабуть, мають намір «знайти» побратима у Кам’янці-Подільському», — складає прогноз Валерій Клименко. Тому влада українського міста поставилася до звернення з прихильністю. При цьому зважила на ту обставину, що серед мільйона гостей Сучжоу були й люди з Кам’янця-Подільського — вони періодично їдуть по гуртові партії краму не тільки до Китаю. Сприяють збільшенню виробництва валового продукту. У травні відпочинуть, слухаючи давно знайомі і малознайомі китайські мелодії, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».

Плата за надані послуги

За добру половину послуг, закладених у квартплаті, принаймні у Львові, народ платить марно. Таке, якщо не сенсаційне, то досить несподіване відкриття, зробила львівська журналістка Євгенія Романів. Проаналізувавши, за що ми платимо, вона дійшла висновку, що ЖЕКи безпідставно оббирають людей. Скажімо, якщо за вивезення сміття, періодичне прибирання прибудинкової території та сходових майданчиків плату вони беруть більш-менш мотивовано, то за деякі інші послуги гроші здираються абсолютно безпідставно. Наприклад, хто з нас, мешканців, колись бачив, щоб тепер біля наших будинків здійснювалось озеленення, в будинку проводились якісь газозварювальні роботи, або дератизація чи поточний ремонт житла? Якщо щось із цього і робиться, то, як правило, за рахунок мешканців. А, між іншим, прибирання сходових майданчиків обходиться кожному із нас в 1,3 копійки за квадратний метр, прибирання підвалів і технічних поверхів (ви бачили, щоб хтось їх колись прибирав?!) — 1,3 коп., освітлення сходових майданчиків, підвалів — 1,2 коп., дератизація — 0,1 коп., роботи із садівництва — 0,1 коп., витрати на поточний ремонт житлового фонду — 2,1 коп. Можна порахувати, скільки кожний з нас платить щомісяця (щороку, за 5, 10, 15 років), так би мовити, зайвих грошей за послуги, які або зовсім не надаються, або надаються у дуже рідких випадках. Пані Романів, скажімо, ретельно все підрахувала, і виявилось: щомісячно вона платить нізащо 12 грн. 8 коп., а щорічно ЖЕК оббирає її на 145 гривень. Тим часом Львівський міськвиконком завзято добивається чергового підвищення майже на половину розміру квартплати. Отже, може зрости вартість вже третьої, після тепла і води, комунальної послуги. Тепер лише залишається відрапортувати Президентові, що його мораторій на підвищення цін на житлово-комунальні послуги у Львові виконується на 100 відсотків — тільки з точністю до навпаки, повідомляє Юрій КРІЛЬ, «День».

Газета: 
Рубрика: