Проблема реформування транспорту в Києві постала дуже гостро. Надмірна завантаженість доріг у столиці турбує пересічних громадян. Дивним є те, що в нашій країні, у якій рівень життя вважається одним із найнижчих у світі, існує проблема перенасиченості автомобілями — у Києві на 900 тисяч квартир припадає 800 тисяч автомобілів. «День» намагався з’ясувати, якими шляхами можна вирішити цю проблему.
У першу чергу треба розібратися, звідки походить проблема. А вона, насправді, міститься у відсутності державної програми реформування транспорту на 10—20 років, що пов’язують з політичною нестабільністю та частою зміною урядів. Ця програма мала б передбачати такі «дрібниці», як відкриття необхідних місту паркінгів, встановлення нових світлофорів, обмеження в’їзду автомобілів до центру міста, зрештою — просто ремонт доріг.
Великою перепоною на шляху реформування транспорту є недостатнє фінансування. Скажімо, на будівництво метро урядовою програмою до 2006 року було передбачено 1 млрд. гривень. Але на поточний момент виділено лише 96 млн. Де поділася решта — залишається загадкою. На це запитання ще не відповів жоден чиновник. Але халатність і безвідповідальність, які стали звичною практикою для нашої держави, вже не викликають обурення у громадян.
У Київській міській державній адміністрації стверджують, що мають шлях подолання проблеми. Так, заступник голови міськадміністрації Іван Салій повідомив «Дню», що для розв’язання транспортних проблем передбачається встановлення автоматизованих систем управління світлофорів, які повинні мати відеокамеру та інтегратор. Планується також реформування диспетчерської служби, яка буде відслідковувати місцезнаходження 3000 автобусів (а це весь автопарк міста Києва). Також Іван Салій вважає за необхідне підвищити тарифи на пасажирські перевезення у місті втричі, бо теперішні, які залишаються незмінними з 2000 року, на його думку, є застарілими. Втім, останній план посадовцям навряд чи вдасться втілити в життя, адже не раз кияни відстоювали своє право користуватися міським транспортом саме за 50 копійок.
Вже кілька років чекає свого втілення хороша і схвалена експертами ідея обмеження в’їзду автомобілів до центру столиці та обмеження в’їзду вантажівок до міста взагалі. На виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації фахівцями-транспортниками було проведено обстеження кількості автотранспорту, який курсує до м. Києва, і встановлено, що протягом доби до міста в’їжджає біля 14 тисяч вантажних автомобілів і 10 тисяч автобусів та мікроавтобусів, а час слідування вантажного транспорту збігається з піком руху міського транспорту через мости з 7.00 до 11.00 та з 16.00 до 20.00, в центральну частину міста — з 8.00 до 12.00. Тобто, час найбільшого транспортного навантаження збігається з годинами «пік». Втім, стверджують в міськадміністрації, певні обмеження вже діють — визначені та облаштовані майданчики для відстоювання вантажних автомобілів на основних в’їздах у місто. В’їзд у центральну частину міста здійснюється за спеціальними платними перепустками.
Але, слід зазначити, для подальшого вирішення цієї проблеми потрібен більш активний голос громадськості, контроль з її боку за владою, здатність затребувати з неї. Високі державні службовці з міської влади часто посилаються на брак коштів, за чим нерідко приховується бездіяльність і байдужість до проблем пересічних громадян. Вони обирають до влади представників великого капіталу, які, звичайно, турбуються про власників дорогих автомобілів, а не про бідних перехожих, котрі страждають від свавілля водіїв «джипів» та «мерседесів» на вулицях. А в Києві так чи інакше через перенасиченість транспорту і недостатню для нього площу лісових насаджень невдовзі не буде чим дихати, а ходити через дорогу будуть здебільшого камікадзе. Таке «світле майбутнє» чекає прийдешнє покоління, якщо зараз не внести кардинальних змін у ведення міського господарства.
ДО РЕЧІ
У європейських столицях значно менша кількість таксі. У Парижі, Лондоні, Берліні обмежують кількість таксі шляхом установлення певних правил ліцензування. Таксист у Європі повинен добре знати місто і найкоротший шлях перевезення пасажирів, про що він складає іспити. У Вашингтоні існує екологічний податок, і часто гості цього міста залишають на його околицях власні автомобілі, а далі пересуваються громадським транспортом. У Лондоні для того, щоб заїхати до центру міста, треба платити великі гроші.
