Якщо Україна не хоче втратити унікальний курорт, держава
повинна прийняти закон, за яким проводитиметься будівництво й експлуатація
всієї берегової смуги. Нещодавно у Криму відкрився туристичний сезон. А
за здоров'ям у цей благодатний край люди їздять цілий рік. І небагато хто
знає, що «лікування» потребує сам Крим.
З тривогою про зсувну ситуацію в Криму говорив директор
центру науково-технічних послуг «Інжзахист», член-кореспондент Академії
будівництв України Михайло Рижий, з яким ми об'їжджали Південне узбережжя
Криму.
ХТО ПОКАЗУЄ ЯЗИКА КІШЦІ
Симеїз. Гора Кішка. Звідси відкривається частина панорами
Великої Ялти. Михайло Рижий розповідає:
— Бачите каскад будівель? Це симеїзькі очисні споруди.
Вони в дуже загрозливому стані. Онде йде зсув. Нижче полігон тресту «Кримміськбуд».
Там триголовий зсув простяг свого язика до моря. Ми запроектували берегозахист.
Бачите, біліє шматочок стінки? Тільки це й спромігся зробити трест. На
більше немає грошей. А там зсув Фазбурла. Вище, над дорогою Севастополь
— Ялта — вся частина зсувна. Подивімося з гори в інший бік. Блакитна затока
— колишня Ліменська бухта — яскравий приклад того, що призводить до руйнування.
Ще в пореволюційні часи там був широкий, метрів 50-60, пляж. Коли Крим
почали забудовувати, звідти брали пляжний матеріал. «Людські зусилля» (техногенний
чинник) призвели до того, що пляж повністю деградував. Раніше енергія моря
гасилася на пляжі. Тепер усі удари обрушуються на кліф (вертикальний обрив
до моря). З'явилися локальні зсуви... Як можна зупинити процес? Приклад
— Ялта. Може, знаєте, за спорудою вантажного порту знаходяться митниця
й технічні служби. Там був масандрівський зсув. Здійснили берегозахист
— і зсув практично стабілізувався. Так само Чекурлар та інші абразійні
зсуви. Припинили абразію — розмив берега — й зсуви «заснули».
ЩО «З'ЇДАЄ» МОРСЬКИЙ БЕРЕГ
Абразія (від латинського abrasio — зіскоблювання) — це
процес руйнування й зносу суші морським прибоєм. Основні чинники, що зумовлюють
переформування берега, це — геолого-геоморфологічні процеси (стан гірських
порід, пластів, грунту, сейсміка тощо). Гідрометеорологічні — хвильовий,
вітровий та рівневий режим моря, а також інженерно-господарська діяльність
людини.
Ми з Михайлом Миколаєвичем уже спустилися з гір і стоїмо
на буні пляжу «Прикордонник».
— Під час шторму, — розповідає він, — берег постійно зазнає
подвійного навантаження. З моря — динамічне хвильове, із суші — статичне
зсувне. Щоб припинити зсувні переміщення та абразію, берег зміцнюється
системою гідротехнічних споруд. Пляжі — найприродніша й найефективніша
споруда, що гасить хвилі. Щоб пляж «не відходив», уздовж берега будуються
поперечні бетонні буни (в Одесі їх називають траверсами). Наш півострів
сильно вдається в море, біля берега значна глибина. Навантаження на буни
переважно фронтальне, тому вони швидко руйнуються. Раніше ми їх робили
зі скошеними масивами. Але вони малоефективні. До того ж зумовлюють застійні
явища. Зникає риба. Перейшли на підводні банкети — штучні рифи. Вони належать
до біопозитивних конструкцій. Ці конструкції ми розробили разом із Інститутом
біології південних морів, Інститутом гідромеханіки НАН України, КримНДІпроектом.
Напрацювань багато. Й вони випробувані.
— Але на подальше, як можна здогадатися, грошей немає...
— Повна безвихідь. Будівництво берегозахисту практично
припинилось. А що таке експлуатація наших споруд? Пляж увесь час перебуває
в динамічній зоні. Він стирається. Якщо ми на погонний метр пляжу відсипемо
в міжбунний відсік близько 100 кубів щебеню, то впродовж двох-трьох штормових
сезонів він обливається й перетворюється на гальку. Втрати — три-п'ять
відсотків на рік. А ми вже десять років нічого не підсипали. Загалом по
узбережжю пляжного матеріалу не вистачає від 30 до 60 відсотків. У аварійному
стані Сакський пересип. Пляжі відходять по три метри на рік. А там десять
здравниць. Зникли пляжі в центральній частині Євпаторії. Неблагополучне
узбережжя в селі Морське й у селищі Новий Світ. У Миколаївці пансіонати
стоять прямо на обриві. Дуже турбує узбережжя біля селища Кача. Там на
схилі цвинтар. А море вже підійшло до нього впритул.
Експлуатації потребують не тільки берегові споруди. А 1997
року на дорогах Криму трапилося 42 зсуви. Зсув на 19-му кілометрі дороги
Севастополь — Феодосія показав, що траса була вже як листковий пиріг. Замість
того щоб один раз зробити як годиться, дорогу безупину латали. Й дочекалися...
Сьогодні через руйнування зсувними процесами не експлуатується в проектному
режимі Загорське водосховище, що забезпечує водою жителів Ялти. Серйозною
екологічною катастрофою всьому Південному берегові Криму загрожують очисні
споруди Симеїза та Гурзуфа. Тепер уявіть, скільки грошей потрібно буде
на відновлення, якщо все руйнуватиметься.
ЛЕВ У ЛІВАДІЙСЬКИХ РОЗВАЛИНАХ
Лівадійський палац поки що, слава Богу, цілий. Хоча при
такій байдужості до нього все може бути. А лева я знайшла в повністю зруйнованій
зсувом Лавровій альтанці. Вціліла лише невелика плита з його барельєфом,
1865 «року народження»...
— Коли цар будував палац, — говорить Михайло Миколайович,
— він уздовж палацу проклав дренажну галерею, зробив усе як слід. На жаль,
зсувні переміщення зруйнували труби, системи, колодязі. Вода стала текти
безпосередньо на схил. Утворився східний, як ми його назвали, зсув.
Доріжка, якою ми йдемо, раптово обривається.
— Подивіться ліворуч на два метри. Он куди її пересунув
зсув. Разом із деревами. Сформована зсувна зона підходить під Лівадійський
палац. Ми йдемо по м'якому схилу, по траві, а ноги по щиколотки у воді.
Вона тече по схилу постійно, й все йде в тіло зсуву. На глибині 14-16 метрів
уже відбувається обводнення товщі. Якщо оповзень зсунеться, може статися
катастрофа, як у 68-му році на «Золотому пляжі». Щоб убезпечити Лівадію,
потрібно понад 5 мільйонів гривень. 1997 року Кабмін виділив 500 тисяч.
Але поки що проплатили всього 100 тисяч.
У центрі науково-технічних послуг «Інжзахист» у Ялті встановлено
комп'ютерну систему «Зсув», що допоможе стежити за зсувами й навіть автоматично
вибирати протизсувні споруди. Таку ж програму задумано влаштувати в Лівадійському
палаці. Через Інтернет зібрані дані будуть передаватися до Києва до Єдиної
державної системи попередження надзвичайних ситуацій. Якщо Лівадія все-таки
отримає статус національного палацово-паркового комплексу, то з даними
в єдиній системі легше буде вирішувати фінансові питання.
КУДИ ЙДЕ КРИМ?
Сьогодні Крим схожий на корабель у дрейфі. Кожен тут сам
по собі. Самі виживають здравниці, піонерські табори. Але Крим зможе заробляти
на себе. Треба тільки допомогти йому стати фешенебельним курортом, привабливим
для іноземного туриста. Треба створити туристичні комплекси високого класу,
яхт-клуби.
— Якщо ми хочемо приймати яхти, — говорить Михайло Рижий,
то повинні зробити в Алупці, Форосі, Гурзуфі портоукриття, як у Ялті, де
яхти будуть захищені від шторму. Це дороге задоволення. За нашими підрахунками,
один комплекс обходиться від 5 до 15 мільйонів американських доларів. Але
це того варте. Адже надалі це не тільки приток валюти, а й безліч нових
робочих місць. Так що питання: куди йде Крим, питання визначення його місця
в економіці держави — вельми актуальне.
Зараз немає навіть сенсу просити гроші на берегозахист,
— висловлює начебто парадоксальну думку директор центру «Інжзахист». —
Ну, гаразд, вкладемо ми гроші, зможемо захистити узбережжя. А хто буде
експлуатувати? Крим не можна «лікувати» принагідно, від випадку до випадку.
Проблему його розвитку треба вирішувати в комплексі. Якщо Україна не хоче
втратити унікальний курорт (адже іншого такого Криму немає!), держава має
ухвалити закон, згідно з яким здійснюватимуться будівництво та експлуатація
всієї берегової смуги. До речі, не треба боятися великих сум, мільйонів,
зазначених у проектах. Робота в Лівадії показала: ми можемо багато що зробити,
якщо нам дають хоч щось. Головне — розпочати, зрушити з місця.
