Влада має намір ліквідувати останню перешкоду — Комітет з охорони культурної спадщини. Навіщо? Щоб легше було продавати Крим шматочками, від землі до пам’ятників і археологічних знахідок?
Приватизація Криму увійшла в завершальну стадію: промисловість, здравниці, аграрні підприємства, земля сільськогосподарського призначення — все це вже давно має якщо не офіційних, то «тіньових» господарів. Але це була тільки «передмова» до справжньої приватизації. Тепер настала черга прибережної землі і будівель історичних пам’ятників — найціннішого, що є на півострові. Розпродаж поставлено на найсучаснішу основу — у значній своїй частині його проводять через Інтернет. Упорядники торгових сайтів відверто підкреслюють: «Пам’ятайте, хороші варіанти довго не затримуються. На Південному Березі Криму настав бум зі скупки жилої та нежилої нерухомості та земельних ділянок (підкреслено мною. — Авт. ). Наш експерт, спираючись на свій досвід, цінову ситуацію і перспективи розвитку ринку, підібрав для Вас більш цікаві пропозиції, що заслуговують на увагу…»
Погляньте на сторінку одного з сайтів — пропонують на продаж те, що, за твердженнями Республіканського комітету з охорони культурної спадщини, продажу не підлягає — пам’ятники та земля. Ось текст одного з них: «Південний берег Криму. Смт. Симеїз. ТЕРМІНОВО!! Продаються вілли «Ксенія» та «Мрія», дача Стрілецького, БУДІВЛІ АРХІТЕКТУРНОГО ЗНАЧЕННЯ, 1,5 га землі, ДЕРЖАКТ на землю, загальна площа будівель 2500 м кв., до моря 200 метрів, ціна 1.500.000 у.о., можливий хороший торг...». Як вам сума, вражає?
В іншому місці, яке явно вказує на те, що продавці Криму знаходяться не у Криму, а в Росії, стоїть оголошення більш масштабне за кількістю об’єктів продажу: «Якщо Ви зайшли до нас із цікавості, то можна сказати з упевненістю, що Ви потрапили у казку, ім’я якої Південний Берег Криму (море, сонце, гори, екзотика і багато інших принад, про які можна тільки мріяти), і, що найголовніше, незрівнянне з іншими закордонними курортами — це «російський колорит». Приїжджайте і пересвідчіться у цьому!!! І Ви обов’язково закохаєтеся у цей МАЛЕНЬКИЙ КУТОЧОК РАЮ!!! Якщо Ви живете і працюєте у великих містах Росії, України та, особливо, Сибіру чи Крайньої Півночі, мати свій будинок, квартиру, ділянку, котедж у Криму просто необхідно — для здоров’я своїх нащадків, власного відпочинку, для красивого життя, для того, щоб у Вас завжди була тиха і красива гавань. У Вас з’явилося бажання придбати яку-небудь нерухомість у Криму на Чорному морі? Ласкаво просимо до Нас. Ми обов’язково допоможемо Вам у вирішенні цієї проблеми. Наше Агентство одне з небагатьох, що спеціалізуються на об’єктах нерухомості по всьому Південному Берегу Криму (П.Б.К.) — від Фороса до Алушти, і по Східному узбережжю — від Алушти до Судака. На сьогодні у базі даних агентства знаходяться 1926 об’єктів. Вам важко орієнтуватися серед такої кількості об’єктів, задайте програмі мінімальну та максимальну ціну, і вона виведе всі об’єкти, що знаходяться у цьому діапазоні цін. Також можна переглянути електронну базу по містах…» До продажу тут пропонують — будинків — 294, земельних ділянок — 187, квартир — 926, кімнат — 23, елінгів — 29, приватних готелів, кемпінгів, санаторно-курортної нерухомості — 42, об’єктів комерційної нерухомості (магазини, кафе, бари, літні майданчики та інше) — 70, недобудов — 59. На сайті встановлено інтерактивну карту Криму, на якій усі об’єкти позначено зірочками, і «клік» курсору на ній відкриває цілу таблицю з характеристиками вибраного вами об’єкта…
І все б нічого, але вся річ у тому, що багато з цих продажів — незаконні.
Як роз’яснив заступник голови Комітету з охорони культурної спадщини Вадим Мордашов, у зв’язку з наявними у Криму об’єктивними труднощами у вирішені проблем соціально- економічного характеру, глава уряду Криму Сергій Куніцин звернувся до прем’єр-міністра України Віктора Януковича з проханням сприяти у питанні зняття мораторію на приватизацію пам’ятників. Водночас у самій автономії приватизацію пам’ятників ще не розпочато через штучне затягнення питання затвердження Верховною Радою Криму «Переліку пам’ятників, що не підлягають приватизації», який необхідно після цього направити до Верховної Ради України для внесення його до Закону України «Про Перелік пам’ятників, що не підлягають приватизації». Терміни представлення вказаного документа до Києва вже неодноразово переносили.
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини», перелік пам’ятників, що не підлягають приватизації, затверджує Верховна Рада України. На виконання доручення Кабінету Міністрів України «Про Перелік пам’ятників, що не підлягають приватизації» (від 28.04.2002 р.), згідно з листами Мінкультури України (від 22.05.2002 р. №10-43/4 та від 23.08.2002 р. №10-4332/17), Рескомітет з охорони культурної спадщини Криму підготував проект «Переліку пам’ятників, що не підлягають приватизації на території Автономної республіки Крим». Його за підписами голів Верховної Ради і Ради Міністрів АР Крим (лист від 19.09.2002 р. №1646/28-25 та № 01- 29/4450) було направлено на адресу Міністерства культури і мистецтв України. Проте до Криму надійшло роз’яснення Міністерства юстиції України (№26-30-2256 від 30.08.2002 р.) і рекомендації Мінкультури України (№10- 4470/13 від 02.09.2002 р.), доручення Кабінету Міністрів України (№ інд.28 від 12.09.2002 р.), у яких містилася вимога, щоб перелік затвердила Верховна Рада АР Крим. Цими документами було рекомендовано затвердити відповідні «Переліки…» сесіями Верховної Ради АР Крим, облрадами, Київською і Севастопольською міськими радами (тобто всіма 27 суб’єктами України). При цьому про необхідність затвердження «Переліків…» сесіями всіх місцевих міських, сільських і селищних рад у дорученнях вищих державних органів України не йдеться.
При підготовці Рескомітетом проекту «Переліку…» його було додатково узгоджено з місцевими органами виконавчої влади, враховано зауваження і пропозиції Фонду майна і Міністерства архітектури і будівельної політики АР Крим. Після розгляду Радою Міністрів АР Крим у грудні минулого року «Перелік…» було подано на розгляд до Верховної Ради Криму. 23 грудня 2002 року проект отримав позитивний висновок Юридичного управління Верховної Ради, його розглянули на засіданні президії і внесли до порядку денного III-ї сесії. Таким чином, вимоги Регламенту було цілком дотримано. Проте з ініціативи голови Постійної комісії Верховної Ради АР Крим з питань культури, справ молоді та спорту Т.В. Умрихіної вказане питання виключили з порядку денного пленарного засідання, також вона внесла пропозицію про створення спеціальної Міжвідомчої комісії. На думку Вадима Мордашова, «створення спеціальної Міжвідомчої комісії недоцільне, оскільки пропозиції міністерств і відомств, представників яких пропонують включити до складу комісії, вже було враховано під час підготовки проекту».
Тому республіканський комітет виступив із різким запереченням дострокової приватизації пам’ятників. В опублікованій заяві йшлося про незаконність цього процесу. 30 січня 2003 року Республіканський комітет із охорони культурної спадщини звернувся до Прокуратури Автономної республіки Крим із листом, де просив перевірити, на якій підставі продають на Південному березі пам’ятники. Перевірку розпочали, але ще не закінчили, проте сайти, як і раніше, рекламують кримську нерухомість, і «хороший торг», як і раніше, можливий…
Водночас 19 лютого 2003 р. Верховна Рада Автономної республіки Крим постановою про бюджет на 2003 йрік (пункти 28 і 28.1) запропонувала Раді міністрів Криму ліквідувати Республіканський комітет з охорони культурної спадщини Автономної республіки Крим, що стало для комітету цілковитою несподіванкою. У постанові було записано, що функції комітету «з охорони пам’ятників культури передати Міністерству культури Автономної республіки Крим, а з охорони пам’ятників архітектури — Міністерству архітектури і будівельної політики Автономної Республіки Крим…». Працівники комітету не погодилися з таким варіантом, оскільки пункт 1 статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачає наявність спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної республіки Крим. Постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим у травні 2002 року (№159) таким спеціально уповноваженим органом визначено Республіканський комітет з охорони культурної спадщини. З 1993 року і до сьогодні Рескомітет є єдиним органом охорони об’єктів культурної спадщини в автономії. З приходом у 2002 році нового керівництва Рескомітету, цей спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини вже провів і проводить серйозну роботу з наведення порядку у сфері охорони пам’ятників в автономії…
Крім пам’ятників архітектури, Рескомітет відомий боротьбою з так званими «чорними археологами», руками яких знищено сотні пам’ятників, витягнено і переслано за кордон належні народу цінності на мільйони доларів. Так, нещодавно Рескомітет спільно з СБУ передав кримським музеям унікальну бронзову пряжку страховою вартістю близько 7 тисяч доларів США, монети часів царя Мітридата, намисто, браслети, амфори, теракотові глеки і багато інших цінностей — усього 598 стародавніх предметів, оцінених фахівцями у суму, еквівалентну 131800 доларам США. І це тільки страхова вартість, оскільки справжньої ціни ці унікальні знахідки не мають. Усього на державному обліку в Криму нараховуються понад 9000 археологічних об’єктів, значна частина з яких зазнає постійного розграбування. У вісімдесяти з них практично вже нічого не залишилося. Серед них могильник городища Бакла (VII-IX ст. н. е.), Усть-Альмінський некрополь (II ст. до н. е. — III ст. н. е.), поховання Мангупа та інші. З ліквідацією комітету ця ділянка роботи просто оголяється, оскільки створення спеціального підрозділу міліції для охорони археологічних пам’ятників визнане недоцільним, а СБУ не може цим займатися постійно, оскільки у неї є свої завдання.
КОМЕНТАР «Дня»
Вадим МОРДАШОВ, заступник Голови Республіканського комітету з охорони культурної спадщини:
— З метою покращення роботи з охорони пам’ятників, за дорученням Президента України від 5 листопада 2001 року №1-14/1504 Постановою Кабінету Міністрів України 30 березня 2002 р. №446 прийняте рішення про створення «Державної служби охорони культурної спадщини». Постановою ВР України від 12 вересня 2002 р. №140-IV рекомендовано прискорити завершення створення відповідно до чинного законодавства органів охорони культурної спадщини як у центрі, так і на місцях. Напередодні процесу приватизації об’єктів культурної спадщини, з 1 січня 2003 року в столиці України вже діє «Державна служба охорони культурної спадщини», яка є юридичною особою. У масштабах держави йде процес створення вертикалі виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Оскільки наявність Рескомітету з охорони культурної спадщини прямо передбачає Закон України «Про охорону культурної спадщини», його ліквідація суперечить чинному законодавству (що підтверджується висновком Юридичного управління Верховної Ради Автономної республіки Крим від 10.03.2003 р. №22-14/127). На підставі вищевикладеного, ліквідація єдиного спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини автономії — Республіканського комітету з охорони культурної спадщини Автономної республіки Крим — недопустима.
Застосовану в Постанові Верховної Ради №434-3/03 нову категорію об’єктів культурної спадщини — «пам’ятники культури» — Закон України «Про охорону культурної спадщини» не передбачає, а у випадку виконання пункту 28.1 вищезазначеної Постанови Верховної Ради виявляться безгосподарними передбачені пунктом 2 статті 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» цілі категорії об’єктів культурної спадщини: археологічні, історичні та пам’ятники монументального мистецтва, які сьогодні становлять по автономії основну масу об’єктів культурної спадщини (понад 8000 об’єктів). Ліквідація спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини автономії також суперечить пункту 1 частини 1 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» («здійснення контролю за виконанням Закону»), а передача функцій і повноважень Рескомітету в частині охорони пам’ятників архітектури — Міністерству архітектури і будівельної політики — суперечить Указу Президента України від 20 серпня 2002 року №725/2002 «Про Положення «Про Державний комітет України з будівництва й архітектури», оскільки зосередження в одному органі функцій реставрації пам’ятників і повноважень ведення контролю за виконанням робіт на пам’ятниках — незаконне.
Вимагають специфічної охорони й інші пам’ятники. Так, наприкінці березня цього року невідомі вкотре сплюндрували пам’ятник Льву Толстому в селі Лозове Сімферопольського району. Майже півстоліття пам’ятник російському письменнику простояв цілим і неушкодженим, проте протягом останніх років його вже кількаразово руйнували. Періодично здійснюють напади й на інші пам’ятники як у Сімферополі, так і по всьому Криму. Рескомітет фінансував і організовував їхню реставрацію, відновлення, охорону. Тепер і це робити буде просто нікому…
