Просте людське око не помічає геологічні процеси. Обчислюються вони мільйонами років, і лише людська діяльність здатна скоротити цей час. Нерозсудлива вирубка лісів, розробка надр, знищення природних водоймищ і стоків завдає величезну шкоду народному господарству України та призводить до багатьох людських жертв. Схожих прикладів у недавньому минулому дуже багато! Взяти хоча б останні події у Західній Україні... Але до сумного переліку вже минулих подій невдовзі можуть додатися й можливі ще грізніші за своїми наслідками катастрофи! До таких, м’яко кажучи, потенційно небезпечних регіонів відноситься весь Південний Схід країни і, зокрема, Кривий Ріг! А для того, щоб зрозуміти, де «собака заритий», варто стисло торкнутися історії міста. Саме тут упродовж понад двох століть із надр було «вийнято» близько трьох мільярдів тонн багатої руди і в десятки разів більше залізистих кварцитів. Та й час нинішній не відстає від історії. У порівнянні з минулим темпи видобування корисних копалин виросли в рази! Лише за останні десятиріччя підприємства ГМК міста переробило понад 480 млн. тонн!
ПІДЗЕМНЕ ЦАРСТВО КРИВОГО РОГУ
Природно, що внаслідок промислової діяльності регіон отримав низку серйозних екологічних проблем. Порушення гідродинамічного режиму підземних вод, забруднення поверхневих вод, грунту, атмосферного повітря. Це далеко не повний перелік. Потрібно зазначити, що за час видобування відбулися істотні зміни геологічних, гідрогеологічних і гідрологічних станів навколишнього середовища. Причин безліч: шахти, кар’єри, знамениті криворізькі відвали і шламосховища. А скидання підприємствами ГМК у місцеві ріки високомінералізованих вод! Щорічно це 30 млн. куб. м! Цей техногенний список не лише позначається на здоров’ї жителів, але й викликає безповоротні зміни геологічного середовища регіону! Чому?
Ось що стосовно цього говорять провідні криворізькі геологи: професор, лауреат державної премії у галузі науки та техніки, академік Академії гірничих наук України, проректор із наукової роботи Криворізького технічного університету (КТУ), Віктор Дмитрович Сидоренко й доктор геологічних наук, професор, завідуючий кафедрою загальної геології та розвідки корисних копалин КТУ Ігор Степанович Паранько.
Річ у тім, що криворізька структура, в «підземеллях» якої й знаходяться унікальні поклади корисних копалин, належить до зони так званого могутнього Криворізько-Кременчуцького глибинного розлому, який практично досягає мантії Землі. До речі, тягнеться цей розлом від Криму до Західної України. Ця геологічна система має вельми складну будову, зумовлену різними тектонічними процесами. Наприклад, що стосується безпосередньо Кривого Рогу. Місто побудоване на шести плитах жорстких кристалічних порід, які у свою чергу розбиті тріщинами на дрібніші брили, «пов’язані» між собою вельми відносно. Загалом, якщо говорити стисло, кожна брила являє собою окреме фізичне тіло, здатне рухатися у всіх напрямах самостійно. І єдине, що зв’язує їх (брили) разом, це своєрідні заціпи. Потрібно зауважити, це дуже «сумнівний» зв’язок, оскільки незначні коливання земної кори можуть її розірвати.
Для чого цей екскурс у підземне царство? Для того, щоб ми могли наочно побачити, наскільки нестійкий світ, у який людина привносить свої зміни. Ми ж не припиняємо рити, підривати, загалом добувати таку необхідну нашій державі руду. Проте на сьогодні зміщення, що відбуваються в надрах криворізької геологічної структури, поки що непомітні неозброєним оком і складають декілька міліметрів на рік. Але це слабка втіха. Тим більше на фоні інших геологічних процесів, що набирають активності. Наприклад, провали або обвали, що виникли, здавалося б, на рівному місці. До речі, це лише квіточки...
ЖЕНЕМОСЯ ЗА КІЛЬКІСТЮ Й РУБАЄМО ГІЛКУ, НА ЯКІЙ СИДИМО
Ми ж не «гальмуємо», навпаки, нарощуємо темпи видобування. Побічно створюючи відвали, ставки-накопичувачі, шламосховища, які у свою чергу мільярднотонно давлять на геологічну структуру, створюючи своєрідні гойдалки. (Навколо Кривого Рогу за весь час видобутку руди нагромадилося близько 7 млрд. тонн «пустої» породи! Багато гектарів колись орних земель, мабуть, назавжди зникли під цими штучними утвореннями.) Чому? Та тому, що, з одного боку, ми виймаємо породу, а з іншого — навалюємо, привносячи дисбаланс у нестійку геологічну систему криворізького розлому. Практично «рубаємо гілку, на якій сидимо». До речі, одним із недавніх прикладів може служити землетрус потужністю чотири бали, що відбувся в лютому минулого року! Але землетрус — це наслідок, викликаний уже названими причинами. Додамо сюди й безліч наритих шахт, утворення під відвалами водоносних техногенних горизонтів. А «природна» течія ставків-накопичувачів і шламосховищ? До речі, це «підтікання» спричиняє таке грізне явище як утворення карстової пустоти. До речі, на сьогодні криворізькі геологи мають вельми приблизне уявлення, де і що нарите, як і що «підтікає». Причини прості — те, що рили на початку минулого століття, приховане історією, а те, що риють зараз, не піддається чіткому обліку, не кажучи про те, щоб мати конкретне уявлення про пустоти, що утворилися під Кривим Рогом. (За приблизними даними, площа карстових пустот може складати близько 100 км, це при загальної протяжності Кривого Рогу в 120 км!) Коротко кажучи, сучасна криворізька геологічна наука не має повної картини про реальний стан справ у підземному царстві! Інформація, якою можуть оперувати криворізькі геологи, м’яко кажучи, дещо застаріла. Останні повномасштабні дослідження проводилися ще в 70—80-ві роки минулого століття, а з тих пір картина стану геологічної системи Кривого Рогу значно змінилася, до речі, не в кращий бік. Причин для подібної непоінформованості — безліч. Насамперед, це недостатнє фінансування необхідних досліджень. Власне КТУ не спроможний виділити кошти, а власники підприємств ГМК, скажімо так, не зацікавлені в проведенні повномасштабних геологічних досліджень. Та ж інформація, якою володіють криворізькі геологи, вельми розрізнена й не системна. Але, спираючись навіть на ці крупинки, можна потенційно прогнозувати значні техногенні катастрофи для всього регіону в будь-який історичний відрізок часу!
Варто зауважити, що зростаючі темпи видобування руди несуть в собі не лише антропогенну геологічну загрозу, але й деякі інші аспекти, наприклад, геополітичного та економічного характеру. Щоб їх усвідомити, зануримось трохи в історію. За часів СРСР, що канув у Лету, поклади криворізької руди оцінювали на 150—300 років видобування. Відтоді темпи виробки виросли в три-чотири рази. На сьогодні можна з упевненістю сказати — всієї руди в Криворізькому залізорудному басейні вистачить приблизно на 30—40 років, із натяжкою — на 50 років! А далі? Після того, як усю руду видобудуть, ми отримаємо весь комплекс проблем, що супроводжують міста-привиди! Скажімо прямо, у Кривого Рогу є всі шанси стати містом, у яке перетворилися деякі населені пункти, наприклад, Донецької області!
ЯК УРЯТУВАТИСЯ?
Що ж потрібно було б зробити для запобігання цьому колапсу? Перше — це найшвидша розробка й прийняття необхідного «сплаву» законів, спрямованих на запобігання екологічним катастрофам і геополітичному колапсу. Це — загалом. Однак негайно потрібно, нарешті, визнати Кривий Ріг зоною екологічної катастрофи! Тут немає обмовки, саме катастрофи, а не лиха. Час «еколих» уже минув, не за горами час катастроф! На жаль, але це реалії сьогоднішнього дня! Природно, що в цих рамках повинне бути вирішене питання про перерозподіл фінансових потоків, до речі, про це говорила й нинішня прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Зокрема, велика частина «екологічних» коштів, що відраховуються нині до держбюджету, повинна залишатися в «руках» міської влади і використовуватися за жорсткими цільовими програмами. А для того, щоб зрозуміти, де найбільш «хворі» точки й куди потрібно направляти гроші насамперед, повинен бути створений єдиний ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР із моніторингу й систематизації всієї екологічної ситуації Криворізького залізорудного регіону, Полтавського ГЗК і Нікопольського марганцеворудного басейну. До речі, про гостру необхідність такого центру ми неодноразово говорили. Що ж дасть такий центр? Головне — можливість отримання повної та достовірної інформації про стан Криворізької геологічної системи й усіх перерахованих регіонів. Прогнозування техногенних і природних катастроф(!) і багато іншого. До речі, щось подібне створене зовсім недавно в Запоріжжі. Там запущений пілотний проект інформаційного сайту «Екосвіт Запоріжжя». На цьому сайті постійно оновлюється вся інформація про стан екологічного середовища з усіх районів міста. До речі, створена ця програма за сприяння Світового банку. Тож до наших проблем, як ми бачимо, і СВІТ не байдужий.
Але продовжимо про закони. Ще вчора потрібно було ухвалити закон «Про надра»! Нині єдине, що ми маємо, це кодекс. Можемо сміливо сказати, він далекий від досконалості. У ньому більше можливостей для господарів ГМК, ніж для захисту надр.
Проте не відкриємо великої таємниці — наша держава хронічно відстає від насущних проблем сучасності. І якщо, з одного боку, це так, то з іншого — наука, в особі КТУ, не стоїть на місці. Ми певною мірою готові до природно-техногенних «сюрпризів». Наприклад, розроблені технології, що дозволяють до мікрона заміряти зміни геологічного середовища, створені методи для системного вивчення проблем. На жаль, більшість проектів через цілком прозаїчні причини наявні лише на папері. До речі, до таких насущних для сьогоднішнього дня тем можна прирахувати й технології, що дозволяють видобувати руду з існуючих відвалів і шламосховищ. Повномасштабне застосування цих технологій дозволило б значно знизити екологічне навантаження в часі нинішньому й продовжити «життя» міста в майбутньому!
Знаючи нерозторопність, з якою діє наша законодавча система, майбутнє Кривого Рогу навряд чи можна уявити в «рожевому світлі»! А поки нардепи б’ються за владу та вплив, спливає безцінний час! Бо створення центру і втілення інших проектів, не кажучи вже про закони, справа не одного дня й навіть року. А в цей час місто буквально висить над бездонною ямою!
