Все ж вища справедливість у спорті існує. Збірна України з хокею своєю грою довела, що по праву увійшла до дюжини найсильніших, у компанії яких і продовжить боротьбу на наступному етапі чемпіонату світу.
І нехай сталося це не без допомоги американської команди, яка у заключному матчі попереднього етапу зі збірною Швеції зіграла внічию, ця обставина аніскільки не применшує заслуги наших хлопців, які, попри невезіння та суддівську упередженість, виконали поставлену перед ними програму-максимум — вийти до другого раунду. Зрештою, і збірній США теж було не однаково, у компанії з ким продовжувати боротьбу: якщо це була б збірна Латвії, то очковий багаж американців на старті другого етапу дорівнював би нулю, а «витягнувши» за собою до наступного етапу українців, американці мали б три очки.
Що ж стосується гри нашої збірної, то стартовий матч проти збірної США українські хокеїсти програли передусім у психологічному плані. Чи то зайве хвилювання, чи то магія імен — більше половини гравців американської команди грають у НХЛ — подіяли на наших хлопців, але протягом майже усього першого періоду вони виглядали «хлопчиками для биття». До цього додалася й невдала гра воротаря Ігоря Карпенка, який після трьох пропущених шайб був замінений на Костянтина Семчука. Лише програючи 0:3, українці прийшли до тями. І тут виявилося, що наша команда не тільки не поступається суперникові у швидкості, але й переважає його у комбінаційній грі. Другий та третій періоди цієї зустрічі пройшли за переваги української збірної. І хто зна, чим би все закінчилося, якби не відверте невезіння при завершенні атак і брак досвіду, які не дали змоги перетворити ігрову перевагу в результат. До того ж, свою справу зробив і фінський арбітр — спочатку вигадавши хокейний пенальті у ворота збірної України, а потім зарахувавши гол, який американський гравець закинув із площі воріт та ще й тим місцем, на якому сидять. У той вечір все було проти нашої команди, результатом чого стала прикра поразка — 3:6 (у нас відзначилися Сергій Климентьєв, Вадим Сливченко та Костянтин Касянчук).
Програш шведам — 0:5 був цілком закономірним, оскільки різниці у класі команд та індивідуальній майстерності гравців було видно, як кажуть, неозброєним оком.
Як і передбачалося, останній матч у підгрупі зі збірною Латвії виявився вирішальним для обох команд. Нам була потрібна перемога із різницею у три шайби, аби продовжити боротьбу, незалежно від результату зустрічі США — Швеція. У матчі з латвійцями українська збірна показала свою найкращу гру на чемпіонаті. Поки наші суперники продовжували перебувати під враженням своєї перемоги над американцями, В. Сливченко, В. Шахрайчук та В. Бобровников тричі «розпечатали» ворота Артура Ірбе, і збірна України вже на 11 хвилині повела — 3:0. Якби наша команда ще трохи б додала у швидкості, то напевне досягнула б потрібного результату, але сказалося те, що після матчу зі шведами українці мали для відпочинку менше доби. Перемігши з рахунком 4:2 (четверту шайбу закинув Віталій Литвиненко), збірна Україна вручила свою подальшу долю американцям. Але у підсумку все закінчилося добре для нас.
На другому етапі українці виступатимуть у підгрупі «F», де разом із вже знайомими шведами та американцями, нашими суперниками будуть збірні Фінляндії, Словаччини й Австрії. Вчора ми грали зі словаками, 6 травня — зі збірною Фінляндії та 7 травня — з австрійцями. З урахуванням результатів матчів попереднього етапу, становище команд на старті таке: Фінляндія має 4 очки, збірні Швеції і США — по три, Словаччина — два, українці та австрійці — жодного.
У підгрупі «Е» боротьбу за вихід у чвертьфінал вестимуть збірні Чехії, Німеччини, Швейцарії, Канади, Росії та Італії.
Команди, які у кожній з підгруп посядуть перші чотири місця, продовжать боротьбу за нагороди вже за системою плей-офф. Що ж стосується шансів збірної України, то рівень гри, який вона демонструє на цьому чемпіонаті, цілком дозволяє їй поборотися за четверте місце у підгрупі зi збірними Словаччини та Австрії. Ось тільки не завадило б більшої впевненості у своїх силах і хоч трохи везіння.
