Київська Мала академія наук незабаром відзначатиме 60-річчя. У 1940-х роках її створили для пошуку, розвитку і підтримки талановитої та учнівської молоді, виховання майбутньої творчої та наукової еліти України. Такі функції МАН виконує й нині: кількість її вихованців перевищує вісім тисяч, серед яких є чимало вундеркіндів. Про те, як відбувається становлення майбутніх винахідників, «Дню» розповіла керівник техніко-технологічного відділення академії «Дослідник» Валентина АЛЬКІНА-ФІЛЕНЮК.
— Пані Валентино, розкажіть чим займається «Дослідник».
— У 1949 році на базі Київського палацу дітей та юнацтва виникло учнівське об’єднання, яке стало фундаментом для подальшого створення Малої академії наук. Нині лише Київське територіальне відділення МАН «Дослідник» включає в себе 5 наукових відділень. Одним із найважливіших є науково- технічне відділення — понад 600 учнів. Щороку ми з ними розробляємо різноманітні прилади, які можуть бути використані в господарстві Наприклад, Сергій Мухлинін розробив прилад, за допомогою якого можна дослідити якість води у будь- яких водоймах. Він настільки компактний, що легко поміщується в кишені, а вода досліджується на основі хімічного аналізу. Згаданий визначник якості води розроблявся на замовлення Інституту біохімії АН України. Після цього хлопець виготовив прилад дослідження трасових нафтопроводів під землею: за його допомогою за 2—2,5 метри без копання землі можна визначити ділянку пошкодженого трубопроводу. Нині він — студент Київського національного технічного університету «КПІ», продовжує займатися дослідницькою роботою. А от Антон Тюмєнцев розробив технологію покриття доріг, перевага якої — в надзвичайній його стійкості. Цілком ймовірно, що в недалекому майбутньому його використовуватимуть для будівництва доріг.
— Нині, мабуть, найбільш актуальна проблема для суспільства — екологічна. Чи є винаходи ваших вихованців, які можуть допомогти її вирішити?
— Дослідники із транспортної секції, аби вирішити екологічну проблему, запропонували прокладання тунелів під Дніпром. На перший погляд, це здається фантастикою, але насправді такі види автомобільних шляхів цілком можливі...
— Чи застосовуються на практиці винаходи дітей?
— Звісно. Наприклад, Сергій Мухлинін уже запатентував свої винаходи. З ними він працював у Полтаві та інших містах України. Також торік призерка наших конкурсів Юлія Толок розробила прилад для дослідження стану деревини. Він успішно пройшов випробування і нині застосовується в лісовому господарстві та на виноградниках. А брат дівчини Роман ще більше вдосконалив цей прилад. Великий інтерес у фахівців викликала модель швидкісного потягу без коліс, яку розробив наш вихованець Максим Гусак. Чимало комерційних структур зацікавилися й винаходом Олексія Ястребова, який дозволяє в одному мобільному телефоні сумістити 16 SIM-карт. А Артем Лакша, який нині є студентом Київського медичного університету, розробив пристрій, що прискорює одужання людей після травм — його вже успішно випробували в Інституті ортопедії. Загалом розробки наших вихованців користуються чималим попитом у виробників, а більшість наших учнів успішно вступають до ВНЗ і продовжують займатися наукою.
— Що потрібно, аби стати слухачем Малої академії наук?
— Ним може стати будь- який школяр, який захоплюється вивченням предмету, що йому до душі. Також до нашої академії можна прийти й через гуртки, яких у Київському Палаці дітей та юнацтва налічується понад 600, а груп за різноманітними напрямками діяльності аж 650. Це — інформатика, природознавство, радіоелектроніка, фізика, математика, астрономія, конструювання моделей автомобілів, суден, підводних човнів, географія, вивчення різних мов, геологія, історія та багато інших. Їхнє відвідування, як і навчання в МАН, — безкоштовне, а іспитів складати не потрібно. Заняття в секціях передбачають поглиблення знань, навчання дослідницькій роботі, написання рефератів, доповідей. Окрім цього кожен слухач секції МАН «Дослідник» вправі брати участь у конкурсах, олімпіадах, наукових читаннях, конференціях, технічних виставках тощо. Учні 8-го і 9-го класів вважаються слухачами, 10-го — кандидатами у дійсні члени МАН і одинадцятикласники — дійсними членами МАН. Після 8-го та 9-го класів слухачі пишуть і захищають реферати, 10-го — дослідницьку роботу, а після 11-го — науково-дослідницьку роботу.
Працюючи в лабораторіях, вихованці знайомляться безпосередньо з виробничими процесами. Також нашим дітям набагато легше вступити до ВНЗ, оскільки вони у нас отримують міцні знання. Є чимало випадків, коли в досить посередніх учнів, які не могли відшукати себе в школі, під час навчання у нас відкривалися надзвичайні здібності. Київське відділення МАН знаходиться на вулиці Мазепи, 13, кімната 332. Набір слухачів проводиться до 14 вересня.
— Чи є серед ваших колишніх вихованців відомі науковці?
— Серед наших колишніх слухачів є чимало кандидатів, докторів наук. Наприклад, вихованець лабораторії авіації і космонавтики Вадим Панін нині є доктором технічних наук, деканом одного із факультетів Національного авіаційного університету, а також головою журі транспортної секції (в НАУ навчається дуже багато наших колишніх вихованців, ще більше — в Національному технічному університеті «КПІ»). А віце-президент МАН Сергій Бунін, який керує відділенням «Дослідник», прийшов в академію, будучи юним радіоаматором. Нині він — академік. Загалом у проведенні дослідницької роботи нам дуже допомагають вчені та викладачі ВНЗ (особливо НАУ, Національного технічного університету «КПІ»), які читають дітям лекції та проводять практичні заняття.
