Зазирнути в майбутнє — досить непросте завдання. Хіба 100 років тому можна було припустити, що в будинках з’являться теплолюбні алоказії, маранти та фіттонії, капризні орхідеї, камелії та гарденії?
Ще на початку XX століття майже не було махрових сортів — рослин з кучерявими краями листя та пелюсток. Не було ще й такого буйного розмаїття різних форм серед бегоній, строкатих фікусів, драцен та плющів. Але вже тоді було зрозуміло, звідки з’являться нові красиві квіти: з далеких країн, із ботанічних садів, із рук учених та селекціонерів.
За попередні сто років люди навчилися планувати та передбачати результати схрещування рослин. За допомогою радіації та хімічних речовин генетики отримали безліч мутантних рослин. Найкрасивіші, найбільші, найяскравіші та найрізнобарвніші квіти — це мутанти, отримані від скромних і непоказних диких видів.
Квіткове «майбутнє» можна «підглянути» в лабораторіях учених, і залишається лише почекати, поки створені там чудеса з’являться в наших кімнатах і прикрасять наше життя. У ботанічних садах під склепіннями оранжерей знаходять притулок рідкісні види орхідей, папоротей та інших дивовижних рослин. Своєї черги чекають австралійські кущі зі схожими на шишку суцвіттями, південноамериканські з вузьким листям та оригінальними суцвіттями, деревовидні папороті з туманних лісів Індонезії, в моду входять схожі на пальми саговники.
Крім того, у найближчому майбутньому нас можуть здивувати навіть звичні рослини. Наприклад, у дельфініума є гени синього забарвлення пелюсток, а у кактусів їх немає. У генно-інженерній лабораторії можна «виділити» ген із дельфініума і «пересадити» його в кактус. У результаті у кактуса будуть яскраво-сині квіти, хоч у природі такий колір у кактусів не зустрічається. Вже зараз у Голландії та Великобританії працюють над «перефарбуванням! найпопулярніших рослин у незвичайні кольори, більш привабливі та яскраві.
Мало того, можна «нагородити» рослини абсолютно несподіваними властивостями. Так, уже вдалося «вставити» в клітини тютюну ген, який відповідає за свічення світлячків. Уявіть собі вазон із запашним тютюном, який у темряві наповнює повітря вишуканим ароматом і до того ж світиться ніжно-зеленими відблисками!
Останніми роками серед учених стають популярними флуоресціюючі білки з найрізноманітніших організмів: глибоководних риб, бактерій, грибів. Ці речовини світяться в тому випадку, якщо на них потрапляють промені певного кольору. Так, буває блакитне, жовте, салатово-зелене, і навіть червоне свічення. Ген флуоресціюючого зеленого білка вже «вставили» в деякі рослини, і вони справді починають яскраво світитися при правильному підсвічуванні. Поки що ці рослини вирощують у суто наукових цілях, але цілком можливо, що в майбутньому їх стануть вирощувати для продажу.
Наприкінці XX століття вчені навчилися змінювати форму квітки, «вмикаючи» та «вимикаючи» певні гени в рослині. Кожен ген отримав свою назву в залежності від регульованого ним процесу. Наприклад, при «вмиканні» певного гена у квітці замість маточки розвиваються тичинки, а при «вимкненні» іншого — тичинки перетворюються на пелюстки.
Звичайно, є й прикрощі. «Виділяти», «вставляти», «вимикати» гени насправді не так просто. Погано й те, що рослини часто поводяться зовсім не так, як запланував учений. Перенести ті чи інші властивості досить легко, а от надовго зберегти їх у рослині дуже важко. Наприклад, згодом рослини, які світяться, перестають випромінювати світло. А «внесення» чужорідного гена забарвлення може погубити рослину, і в чому причина — розібратися поки важко.
Безумовно, сама людина майбутнього стане іншою. Вона багато знатиме про квіти на підвіконні і зможе допомагати зацвісти, лікувати, стримувати або посилювати ріст, коли це потрібно. Залишається лише позаздрити нашим нащадкам, які створять цей незвичайний, барвистий і вишуканий зелений світ навколо себе. А найголовніше — і через сто років люди любитимуть кімнатні рослини так само, як любимо їх ми, як любили їх наші бабусі та дідусі.
