Завоювати нові європейські та світові ринки, не втративши ринків уже завойованих. Саме така виходить стратегія, якщо стисло підсумовувати все сказане новообраним Президентом України Віктором Ющенком стосовно завдань зовнішньоекономічної політики нашої держави. Серед пріоритетів на найближчий час визначене отримання Україною статусу країни з ринковою економікою, приєднання України до Світової організації торгівлі, створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Водночас глава держави чітко й недвозначно дав зрозуміти, що все це не знімає завдання зберігати й розвивати взаємовигідну співпрацю з країнами СНД і, зокрема з Росією, що є, за словами Віктора Ющенка, «вічним стратегічним партнером України».
Як відомо, одним з головних джерел валютних надходжень від українського експорту є металургія і, зокрема трубна галузь. При цьому, за словами фахівців, найбільш ємним і перспективним для української промисловості напрямком є виробництво труб великого діаметру (ТВД). Чому? Річ у тім, що ТВД (до 1420 мм) — це основний матеріал для прокладання магiстральних газопроводів, система яких у сусідній Росії нараховує багато тисяч кілометрів. Згiдно концепцiї розвитку трубопровiдного транспорту підтримка в робочому стані та розвиток газопроводів є одним із пріоритетних завдань росiйської держави. Що ж, у цьому немає нічого дивного, адже у зв’язку з прогнозованою тенденцією зменшення ролі атомної енергетики в Європі фахівці чекають збільшення потреби Старого світу в російському газі. Крім того, в Росії останнім часом серйозно розглядаються проекти будівництва газопроводів, які з’єднають газовидобувні регіони РФ з Китаєм і Японією. При цьому саме ТВД у самій Росії на сьогодні в достатній кількості не виробляються.
За даними Порталу гірничо- металургійного комплексу України (http://ukrmet.ptcor.net), за підсумками перших дев’яти місяців 2004 року Росія посідала перше місце серед покупців українських ТВД, куди їх було експортовано 192,2 тис. т. При цьому загальний обсяг експорту ТВД з України становив 318,2 тис. т. На другому місці у закупівлі українських ТВД після Росії — Іран (29,9 тис. т), на третьому — Казахстан (23,8 тис. т). Однак тривожною тенденцією є те, що загалом експорт ТВД з України за період січень-вересень 2004 р. порівняно з аналогічним періодом 2003 р. скоротився на цілих 6,6%. Експерти пов’язують це, зокрема, з недоопрацюванням двосторонніх українсько-російських домовленостей, що регламентують експорт до Росії українських труб. Що ж ми маємо в перспективі на 2005 рік?
Колишній склад уряду України, тісно пов’язаний з низкою фінансово-промислових груп, не підписав з Росією всеосяжної угоди про торгівлю трубами. Таким чином, у новий рік Україна вступила, не забезпечивши на державному рівні захисту експорт-них інтересів стратегічно важливої галузі. Побоюючись антидемпінгових розслідувань у РФ, ряд українських виробників труб підписали 13 січня 2005 року з російським міністерством економічного розвитку та торгівлі угоду терміном на 5 років, що дає хоч і урізану, але все ж таки гарантовану квоту на постачання своєї продукції. Однак ця угода стосувалася лише труб середнього та малого діаметру. Що ж до найбільш важливого сегмента ринку — ТВД, становище українських експортерів залишилося неврегульованим. І проблем довго чекати не довелося. Зовсім недавно, 4 лютого 2005 року міністерство економічного розвитку та торгівлі Росії розпочало розслідування з метою з’ясувати негативний вплив збільшення імпорту ТВД на російську економіку. Згідно з інформацією, що просочилася в пресу, вже під час розслідування проти українських виробників може бути запроваджене попереднє імпортне мито, а за його результатами — спеціальні захисні заходи у вигляді імпортного мита на ввезення труб великого діаметру в розмірі 20%, що зробить ввезення українських труб до Росії економічно недоцільним.
Заступник голови правління «Газпрому» Олександр Рязанов заявив днями, що його компанія планує збільшувати інвестиції в трубопровідний транспорт, а закуповувати труби в російських виробників «економічно вигідно, оскільки ціни в конкурентів — українських трубників — практично наздогнали російські ціни». Іншими словами, на сьогоднішній день є ризик втратити велику частину найперспективнішого сегмента трубного експорту — ТВД. Який є вихід із цієї ситуації?
Прокоментувати ситуацію «День» запропонував експерту Українсько-російської міжнародної асоціації консалтінгу, ринкових досліджень і теорії маркетингу Леоніду Григорищенку:
— Прагнення витиснути українського виробника з російського ринку ТВД — цілком природне бажання місцевих виробників, що являють собою великі й досить впливові компанії. У їхніх планах — серйозно нарощувати виробництво вже цього року. До кінця 2005 на російських трубних підприємствах повиннi бути запущені нові потужності, які за деякими оцінками, триразово перекривають український Харцизький трубний завод. Серед інвестиційних проектів я б виділив проект «Іжора», який пов’язують із «Северстальгруп», контрольованою Олексієм Мордашовим. Щоправда, поки цей проект називають «сплячим». Проте, якщо він буде реалізований, це кардинально змінить ситуацію на ринку. У результаті до 2006 року російські виробники повністю забезпечать внутрішні потреби всіма видами трубної продукції, місця на ринку українським трубникам може просто не залишитися. Крім того, в Європі також йдуть антидемпінгові процеси щодо української трубної продукції. Виходячи із цього, найкращий вихід для нашого виробника — домовитися про гарантовані поставки продукції до Росії в довготривалiй перспективi. Якщо навіть сьогодні у відсутність домовленостей деякі українські виробники труб, — наприклад, ТВД і одержують сьогочасну вигоду, то вже через рік усі можуть виявитися в програші. Безумовно, це не означає, що треба йти на будь-які запропоновані умови. Поки російські споживачі ТВД продовжують бути зацікавленими в українській продукції, дешевшій за труби з Німеччини й навіть із самої Росії, хоча цілком конкурентоздатній за якістю. Однак чи вдасться скористатися наявними можливостями закріпитися на російській ринку, багато в чому залежатиме від позицiї української сторони. Думаю, не перебільшу, якщо скажу, що розв’язання ситуації з квотами на постачання ТВД до Росії стане одним з перших серйозних екзаменів для нового складу українського уряду. Це буде для нього тестом на здатність захищати інтереси національної економiки не лише на словах, а й практично.
