Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Київ шукає велоагентів

Столична асоціація велосипедистів розпочинає проект популяризації двоколісного транспорту і шукає волонтерів
19 березня, 2015 - 11:56
Київ шукає велоагентів
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Весна. Новий сезон для велосипедистів розпочато. А щоб на вулицях Києва їх з’явилося ще більше і велосипед став самобутнім видом міського транспорту, і не тільки через подорожчання проїзду у громадському транспорті чи зростання цін на пальне, в Асоціації велосипедистів Києва вигадали цікавий проект «Велоагент Києва». Кожен, хто має час, сили та бажання, може долучатися до популяризації велосипеду в місті. Для цього достатньо лише зареєструватися на сайті організації. Щотижня куратори проекту будуть надсилати електронною поштою завдання велоагентам.

16 березня перші учасники програми його вже отримали: треба сфотографувати себе чи друзів з велосипедом або піймати кадр велоруху у місті і поширити світлину у соціальних мережах. Звісно, щоб якомога більше людей це побачили та оцінили. Це завдання організатори називають легким, така собі проба, хто справді зголоситься щось робити, а не просто лайкати фото. Далі — щотижня агенти матимуть нові завдання. Які саме, нам не розповіли. Поки що це таємниця. Медіа-куратор АВК Олеся Сторожук лише окреслила ймовірне поле майбутньої діяльності: поширення ідеї їздити на роботу велосипедом, поширення різноманітної інформації у закладах харчування, встановлення велопарковок, заохочення співробітників чи колег вирушати у веломандрівки...

Півсотні киян, які вже зголосилися брати участь у проекті, своє перше завдання отримали. Тепер чекаємо на результати. Олеся Сторожук зауважує, фотографія з велосипедом — це ніби дрібниця, але це дуже сильний механізм, що більше людей буде бачити, що інші користуються велосипедом, то більше виникатиме бажання і собі їздити на ньому. «Це все абсолютно добровільно, не буде жодних іспитів чи атестацій, але щомісяця проводитимемо опитування і таким чином будемо відстежувати, хто і як виконує завдання. Часто люди не знають, з чого починати, тому нічого взагалі не роблять. Отже, ми розробили програму, за допомогою якої людина долучається і сприяє популяризації велосипеду. Мені здається, що цей рух уже викликав інтерес. Долучатися можна на будь-якому етапі. Ми плануємо давати завдання протягом всього активного сезону, проект розроблено до жовтня місяця, але будемо зважати на ситуацію», — додала Олеся.

Для багатьох ровер і справді став другом. І не лише тому, що хтось до цього змусив чи залучив, а за покликом серця. Ірина Бондаренко, яка зараз працює в Асоціації велосипедистів Києва, а ще кілька років тому працювала у бюро журналістських розслідувань «Свідомо», з велосипедом на «ти» вже давно. Їздила ним на роботу ще задовго до переходу в АВК. Пригадуючи свій шлях від журналістики до експерта з велопитань, Ірина розповідає, що постійно її дратувало, що у Києві нічого не покращується для велосипедистів. Але коли до «Свідомо» звернулися активісти з АВК із проханням допомогти поширити певну інформацію, дівчина зрозуміла: її час настав, пора щось робити самостійно.

— Спочатку я запропонувала їм, що можу допомагати писати новини, прес-релізи, поширювати інформацію. А потім втягнулася, придумала, що можна надіслати листи в супермаркети, щоб вони встановили велопарковки, тоді ми підготували хорошу брошуру з інформацією, як це зробити. Із десяти супермаркетів один встановив велопарковку, до речі, дуже класну. І це мене надихнуло робити щось далі. Почала все більше втягуватися в цю організацію і з 2012 року я вже повністю тут працюю. Спочатку займалася питаннями по Києву, а згодом ми відкрили напрямок національної роботи і зараз консультуємо міста України щодо створення велоконцепцій. Власне, минулої суботи їздила в Житомир, ми складали там транспортну модель міста. Збільшилась, і надзвичайно, кількість волонтерів, уже є 330 членів організації і майже така кількість волонтерів. Так, класно вийшло, — підсумовує Ірина свою велоеволюцію.

Приблизно такий шлях може пройти кожен. Якщо кілька років тому у столиці було вкрай мало розмов про велоконцепцію, велодоріжки, то зараз усе це потроху розвивається, з’явилася навіть посада велорадника мера. Роботи ще багато, але головне — почати.

І будьте пильні, можливо, велоагенти вже є серед ваших друзів чи колег!

Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: 
Рубрика: