У Дніпропетровську відбулася презентація пілотного проекту реформування системи охорони здоров’я, яке в недалекому майбутньому очікує Україну. Для експерименту були вибрані три області — Дніпропетровська, Донецька і Вінницька, а також місто Київ. Дніпропетровський губернатор Олександр Вілкул виявив ініціативу і залучив для розробки моделі реформування не лише місцевих чиновників і лікарів, але й іноземних консультантів з британської фірми «Делойт». В обласній адміністрації стверджують, що ними було не лише вивчено, але і враховано досвід країн Євросоюзу і СНД. Сам губернатор наголошує, що згідно з результатами соціологічних опитувань, більше 70% мешканців як Дніпропетровщини, так і всієї України, не влаштовує якість медичної допомоги. «Сьогодні склалася ситуація, коли зі 100% грошей, що виділяються на охорону здоров’я, всього трохи більше 6% йде безпосередньо на лікування хворих, а решта грошей йде на утримання галузі як такої. Цю ситуацію треба докорінно міняти: і підвищення якості, і доступність медичних послуг — те, без чого Україна не зможе стати розвиненою європейською державою», — заявив губернатор О. Вілкул.
Починати реформування на Дніпропетровщині збираються з модернізації системи екстреної і швидкої медичної допомоги. Поставлено завдання забезпечити приїзд лікарів у містах через 10 хвилин після надходження виклику, а в сільській місцевості — через 20 хвилин, що виглядає аж надто оптимістично, враховуючи стан доріг і автотранспорту. Для цього власті мають намір на 35% збільшити кількість станцій «швидкої допомоги», і на 12% — кількість бригад і машин. Усіх їх об’єднають в єдиний обласний Центр екстремальної медицини і медицини катастроф, який фінансуватиметься з обласного бюджету. Машини забезпечать мобільним зв’язком і системами супутникової навігації, що повинно на третину підвищити ефективність їх використання. Основний наголос у реформованій системі охорони здоров’я буде зроблено на надання первинної медичної допомоги, оскільки в європейських країнах «більше 80% звернень мешканців починається і закінчується на рівні родинного лікаря». На родинних лікарів збираються перекваліфікувати терапевтів і інших фахівців, скорочених у ході «оптимізації» лікарняної мережі.
Цілодобові стаціонари тепер будуть не у всіх 22 сільських районах і 13 містах Дніпропетровщини, а всього лише в десяти шпитальних округах. Лікарні поділять на установи інтенсивного, планового і відновлювального лікування, а також... хоспіси — для безнадійних хворих. Висококваліфікована медична допомога надаватиметься в спеціалізованих центрах, зосереджених в основному в обласному центрі. А втім, губернатор О. Вілкул обіцяє, що жодну лікувальну установу під час «перепрофілювання» не буде закрито і на кожну з них складуть паспорт модернізації, погоджений з експертами і місцевими властями. Такий винахід дніпропетровських чиновників перший заступник глави адміністрації Президента України Ірина Акімова вважає надійною гарантією для населення. «Реформа охорони здоров’я — одна зі складових програми економічних реформ, що проводяться в країні, — нагадала вона у своєму виступі перед медпрацівниками області. — І оскільки це — надзвичайно чутливе питання, тому що кожен з нас час від часу вдається до послуг лікарів, підходити до нього треба рішуче, але обережно». Ірина Акімова обіцяє, що в законодавчому плані реформування охорони здоров’я розпочнеться з ухвалення у Верховній Раді двох законів: про модернізацію медичного обслуговування в пілотних областях і про зміну основ системи охорони здоров’я. Вона сподівається, що в першому і другому читанні ці законопроекти буде ухвалено ще до того, як парламент піде на літні канікули. Сучасний рівень охорони здоров’я в Україні І. Акімова порівняла зі станом медицини в бідних африканських країнах — Гвінеї і Того. «У нас удвічі більше лікарняних ліжок, ніж у країнах ЄС, включаючи нових членів, — сказала вона, — але тривалість життя коротше на десять років». При цьому, на лікування одного хворого в Україні зараз відпускається 83 (!) копійки на день. Відповідаючи на запитання журналістів про те, чому йдеться лише про реформування державної медицини, але осторонь залишається питання про введення страхової медицини, на основі якої і побудована охорона здоров’я в країнах ЄС, І. Акімова порівняла вітчизняну охорону здоров’я з дірявою посудиною. «Спочатку належить залатати в ній дірку, а вже потім — думати про її заміну», — відповіла вона. Ухилилася головний реформатор країни і від відповіді на значно більш «слизьке» запитання — про елітні лікувальні установи, щось на зразок «Феофанії». Незважаючи на декларації про те, що громадяни України «повинні мати рівний доступ до якісного медичного обслуговування», соратниця Президента зазначила, що скасування «відомчої медицини» доки не передбачено. І скромно додала, що до «Феофанії» сама вона не зверталася.
Дніпропетровські лікарі, перед якими перший заступник глави адміністрації Президента виступила в облдержадміністрації, справляли гробову мовчанку. Можливість висловити свій «одобрямс» отримали лише землячка губернатора — головний лікар лікарні з Кривого Рогу і голова Васильківської райради. Зал загудів при необережних словах І. Акімової про брак коштів. «Інколи кажуть: дайте більше грошей і ми вирішимо все. Але з грошима легко, а ось ...», — почала і не закінчила фразу вона. Спантеличених лікарів із обласної глибинки напучували бадьорими словами про те, що «дорогу осилит идущий». Прозвучало це досить двозначно, як зазначив один з учасників засідання, залишаючи актовий зал облдержадміністрації. Не називаючи свого прізвища і посади, він зазначив журналістам, що, на його думку, йдеться не про реальне реформування медицини, а про надання «художнього вигляду» руїнам, які від неї залишилися через жебрацьке фінансування в останні два десятиліття. «Починати потрібно зовсім з іншого — зміни податкової системи країни і введення прогресивної шкали оподаткування, що має збільшити соціальні витрати. Інакше вся реформа зведеться лише до мінімізації державних витрат на медицину і продовження її деградації», — видав похмурий прогноз співбесідник.
