Класики очної хірургії Одинцов, Філатов і Архангельський
байдуже позирали з портретів холу київського Центру мікрохірургії ока.
Навряд чи вони наважилися б припустити — наприкінці століття тонкощі операції
катаракти можна буде спостерігати на півтораметровому екрані та ще й ставити
запитання хірургу, котрий виконує її за три тисячі кілометрів від цього
місця. Того дня Всесвітній конгрес офтальмологів демонстрував техніку найкращих
лікарів світу 50 тисячам їхніх колег.
– А в Україні є прогрес у лікуванні очних хвороб? — запитав кореспондент
завідуючу відділом Центру Наталію Денисюк.
– Ми знайомі з новітніми технологіями, проте через бідність лікували
іншими методами. Ультразвуковий апарат для видалення катаракти коштує $30
тисяч. Він у нас є, але опановуємо й інші технології. На катаракту слабує
мало не кожен третій літній громадянин. А пенсіонерів у нас, за статистикою,
14 мільйонів.
Кришталик ока — це така собі прозора лінза, розташована в капсулі. З
віком кришталик мутнішає, і світло не проходить через нього. Люди сліпнуть.
Це і є катаракта. Слід віддати належне західним лікарям — демонстраційні
операції вони проводили так віртуозно, що, приміром, француз П.Петріні
«обслужив» пацієнта за 10 хвилин. Хворі можуть бачити відразу після операції
й зі столу хірурга вирушають додому. У наших офтальмологів операції тривають,
у середньому, 20 — 30 хвилин. І хворі, в найкращому випадку, затримуються
на три-чотири дні, а трапляється й на тиждень-два. Інколи це пов’язано
з загальним станом, інколи — з післяопераційним перебігом хвороби.
Японці, німці, американці, голландці застосовували для кришталика дуже
м’які лінзи. Їх можна стиснути перед введенням в око. Тож розрізи роблять
менші. У деяких випадках вони такі малі, що навіть шви не потрібно накладати.
Хворого немає необхідності оберігати у стаціонарі. Я пишу докладно, аби
було ясно, чому часом наші медзаклади такі неекономічні. Клята бідність
створює ситуації, про які сита Європа й не чула: старі люди прагнуть будь-що
затриматись у лікарні, щоб хоч поїсти тут досита.
Правда, Центр мікрохірургії ока безкоштовно допомагає лише киянам. Лікарня
досі має статус міської, хоча сюди їдуть з усієї України й навіть з-за
кордону. Популярні київські очні операції у Сирії, Лівії. Пацієнти звідти
віддають перевагу некомфортним умовам перебування в Києві перед західним
медсервісом через дешевизну послуг і високий рівень кваліфікації київських
лікарів. За операцію, за яку іноземець заплатив у нас $1500, на Заході
доведеться викласти разів у п’ять більше.
Так воно традиційно склалося — найкраще у столиці. Тож навіть у великих
містах України Центри мікрохірургії ока не такі потужні, як київський.
Для іногородніх день перебування у столичній лікарні коштує 60 гривень
(мінімальна місячна зарплата 55 гривень. — Ред.). Операції поділяють за
ступенем складності: від четвертого до найвищого. Звичайна операція катаракти
належить до 1-ї категорії, глаукоми — до найвищої, як і пересадка рогівки.
Операція найвищого ступеня складності коштує близько 400 гривень.
Проте за штучний кришталик мусять платити не всі, зокрема й кияни. Клініка
бере штучний кришталик «під реалізацію» у спільного українсько-американського
підприємства «US-оптікс». Технологія американська. Свого часу в Союзі зі
штучними кришталиками стався казус. Відомий український офтальмолог Микола
Сергієнко зумів вибити в Москві дозвіл на виробництво кришталика своєї
конструкції в Україні. Це було сенсацією — на союзному ринку панував відомий
офтальмолог Федоров. Американські вироби, ясна річ, зробили крок уперед,
але кришталики Сергієнка досі мають попит у хірургів в особливих випадках.
Важливий аспект перебування хворих у лікарні — матеріал, із якого зроблено
кришталик. Якщо недостатньо витримано чистоту матеріалу — можуть виникнути
післяопераційні ускладнення.
Крім усього іншого, у громадян України дуже сильно порушено імунітет.
Очевидно, під впливом суми чинників: від чорнобильських до економічних.
А стосовно впливу менталітету, то тут кандидат меднаук М.Денисенко вбачає
таке:
– Наші люди терплять до останнього, замість прийти в консультацію після
перших симптомів. Їм ніколи. Вони зайняті добування хліба насущного, господарством,
розв’язанням постійно виникаючих життєвих проблем тощо. Приходять інколи
з такими запущеними ситуаціями, що ми їм уже не можемо допомогти.
Міністерство охорони здоров’я настійливо ратує за зменшення кількості
платних послуг. На думку фахівців Центру мікрохірургії ока, не будь платних
послуг, клініка загалом, за нинішнього фінансування, припинила б існування.
Бюджетні крихти «випрацьовуються» миттєво. За гроші хворі отримують чисту
білизну, регулярне харчування й необхідні ліки, без яких вони ніколи не
прозріли б.
...Легенда вітчизняної очної хірургії В.Філатов, котрий створив чудову
клініку в Одесі, був дуже набожним чоловіком і навіть за жорсткої доби
не приховував своїх релігійних почуттів. За його кошт побудовано маленьку
церкву навпроти лікарні.
Зовсім не даниною традиції виглядали приміщення крихітної церкви Пантелеймона-цілителя
Центру мікрохірургії ока. Зазирнувши туди, побачив молоду пані, котра шепотіла
молитву... Вона просила в Господа зробити сліпих — зрячими.