Кілька років тому за так звані кіотські гроші (отримані Україною від уряду Японії за продаж квот на викиди СО2) проводилося утеплення об’єктів соціальної інфраструктури: лікарень, дитсадків, шкіл тошо. Тоді керівники закладів нарікали на неякісно виконані роботи. Доходило до абсурду: в приміщенні з новими вікнами чомусь ставало холодніше, ніж раніше.
Тенденція щодо утеплення та ремонтів соціальних закладів збереглася. Часто це вже робиться за кошти місцевого бюджету, а в умовах медичної реформи, коли лікарні стають фінансово автономними, це можливо і за власний рахунок. Прикметно, що керівники лікарень самі шукають варіанти, як більше економити на комунальних платежах, зберігати енергоресурси та ставати енергоощадними. Ясна річ, ключову роль у цьому грають високі тарифи. Але плюс у тому, що так чи інакше модернізація лікарень поліпшує їхній комфорт, що у будь-якому разі відзначать пацієнти.
Як же зробити заклад енергоощадним, нещодавно мізкували учасники хакатону HOSPITAL ENERGYLAB, який організувала громадська організація «Екоклуб» за підтримки GIZ. До участі запросили представників міських рад, лікарень, державних органів влади, енергоменеджерів, ІТ-фахівців та виробників енергоефективного обладнання, щоб спільно винайти «ліки» від марнотратства енергії.
НЕДОГРІТІ ТА ПЕРЕГРІТІ
Для початку учасники хакатону обговорили існуючі проблеми, як то кажуть, без прикрас та без купюр. Хтось не вимикає світло о 12 годині дня, а хтось відчиняє вікна, коли у приміщенні працює кондиціонер. Звісно, існують проблеми й більшого масштабу. Як розповідала учасникам хакатону Жанна ЯРОШЕНКО, головна лікарка ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», при тому, що заклад не отримує належного фінансування (має лише 10% від потреби), чверть бюджету «з’їдають» платежі за комунальні послуги. А персонал та пацієнти не поспішають економити ресурси.
На Житомирщині цю проблему вирішили премією. «Ми почали моніторити енерговитрати кожного фельдшерсько-акушерського пункту, а їх у нас близько 60. Деякі користуються газом, дровами, але більшість — електроенергією, — ділилася досвідом Олена ХОМИЧ, заступниця головного лікаря КНП «Овруцький центр первинної медико-санітарної допомоги». — Почали з електроенергії, збирали щомісяця показники споживання. Якщо була економія, заплановані на електроенергію кошти йшли на зарплату персоналу. І люди зрозуміли, що без економії не буде надбавки до зарплати. Заради зарплати ФАПи, що гріються дровами, навіть корчі на території всі прибрали та навели порядок».
Однак економія ресурсів не завжди грає на руку закладу. Приміром, хтось утеплив стіни, за рахунок чого став менше споживати електроенергії, а наступного року місцева влада скоротила ліміти на енергоспоживання. Інша проблема — недобросовісне виконання утеплення чи інших ремонтних робіт. На це накладається ще й нерозуміння місцевої влади, навіщо це лікарням. Володимир ВІННИЦЬКИЙ, заступник головного лікаря Чернігівського пологового будинку, розповів, як кілька років тому доводилося пояснювати міській раді, чому заклад хоче встановити індивідуальний тепловий пункт, який за перший рік роботи заощадив 25 тисяч гривень.
«Процес модернізації запущений, але є проблеми з фінансуванням, освоєнням коштів через недобросовісних підрядників, — підсумував почуте координатор проєктів ГО «Екоклуб» Дмитро САКАЛЮК. — Ми проводили тренінги для менеджерів з енергоефективності лікарень, чули про те, що є недогріті та перегріті приміщення. Зрозуміли, що є дві системи оплати за енергоносії. Перша, коли дали грошей скільки треба, незважаючи на споживання. Друга — гроші йдуть у заклад, а він сам вирішує, на що їх витрачати. Тому працювати треба над моніторингом споживання, прогнозуванням та кореляцією даних. Крім того, нема моніторингу мікроклімату, ніхто не вивчає поведінку персоналу та відвідувачів, у яких нема мотивації до економії».
РЕЦЕПТИ ЗАОЩАДЖЕННЯ
Вирішувати ці питання взялися учасники хакатону. Кожна з семи команд працювала над певною темою, приміром, яку систему збору даних краще запровадити в лікарні або як створити платформу з найкращих енергоменеджерів країни для обміну досвідом. Після дводенної роботи команди озвучили свої напрацювання. Ключові меседжі наступні: кожен заклад повинен мати у своєму штаті енергоменеджера, хоча наразі такої посади не передбачено. Добре, якщо це фінансуватиме місцевий бюджет. Функції енергоменеджера — реальний моніторинг, аналіз даних та пропозиції управлінських рішень для міськради.
Також учасники напрацювали методику виявлення перевикористання енергоресурсів. Працювали і над більш практичними речами: наприклад, для мотивації персоналу та пацієнтів варто розмістити у закладі спеціальні плакати із поясненнями: медсестра вимкнула світло, а лікарня зекономила собі кошти на обладнання чи ремонт. Була пропозиція навіть провести конкурс на рівні міста серед лікарень: хто більше за всіх зекономить ресурсів, той отримає премію. Щоб мотивувати не лише персонал, а й пацієнтів, закладу радили поширювати у себе гасла на кшталт «Вимкни світло — закрути кран — бережи тепло — допоможи зекономити на ліки — врятуй життя — збережи енергію».
Ще один рецепт економії — якщо заклад заощаджує кошти, то не урізати йому ліміти, а зафіксувати на певний час відправну точку щодо споживання енергоресурсів. Збережені чи вивільнені кошти спрямувати у резервний фонд, частина з яких іде на заклад або на подальші заходи щодо енергоефективності.
Перемогла у хакатоні ідея веб-платформи задля візуалізації та аналізу даних споживання енергоресурсів. Наразі ця інформація доступна усередині самого закладу, а завдяки спеціальному веб-ресурсу будь-хто зможе знайомитися з графіками споживання певної лікарні й порівнювати з іншими медичними закладами країни.
«Усі напрацьовані рішення будуть представлені у містах, учасники яких брали участь у хакатоні, — запевнив Дмитро Сакалюк. — Приміром, озвучене рішення про стимулювання працівників щодо впровадження заходів з економії одразу ж підтримав представник Баранівської ОТГ, він під час заходу заявив, що будуть приймати всі установчі документи та запроваджувати це офіційно. Тому всі рішення знайшли своїх споживачів. Тобто не обов’язково, що учасники одразу отримають фінансову допомогу, але процес пішов. Напрацюваннями переможців уже зацікавилися, одразу на заході почалися перемовини з ІТ-компанією, щоб запроваджувати відповідний стартап. Наша організація планує час від часу зв’язуватися з учасниками, щоб допомогти їм організаційно чи експертно у реалізації проєктів».
Звісно, винайти універсальну ідею, яка влаштує усі заклади, неможливо. Та й за мету організатори хакатону ставили пошук цікавих пропозицій, які потім можна адаптувати під особливості окремого закладу. Як зазначив Дмитро Сакалюк, подібний хакатон планують на осінь для іншої авдиторії, зокрема шкіл та дитсадків.
