Використання недеревних ресурсів лісу (НРЛ) на Волині має давню історію. При плановій системі ведення господарства щорічно організовували заготівлю десятків дикоросів і видів побічної продукції, які використовують у харчовій, парфумерній, хімічній промисловості та медицині. Деякі з них поставляли на експорт.
Реформа економічної системи зруйнувала господарські зв’язки лісової галузі, які складалися десятками років. Виявившись непідготовленими до ринкової економіки, багато підприємств лісового господарства регіону значно скоротили обсяги заготівель НРЛ або взагалі перестали займатися цим видом діяльності. Економіка цих ресурсів має повернутися, відродитися і зайняти чільне місце в лісовій галузі Волині. Так вважає Володимир РАДІОН — директор ДП «Маневицьке лісове господарство», що на Волині. Маючи великий досвід із заготівлі і переробки НРЛ, він викладає сучасну концепцію цього відродження.
ПОТРІБНІ ПРАВИЛА ЗАГОТІВЛІ
Ліс — це не лише ділова деревина і дрова, як вважають деякі сучасні прагматики від «лісового» бізнесу, а й гриби, ягоди, лікарські рослини, горіхи і ще багато чого, що за довгі століття перетворилося на живий яскравий організм, який дає людям безцінні блага й багатства. Ліс — це і відновлювані ресурси, і легені планети, і середовище життя, і чистилище для людських душ. Ліс — це зниження соціальної напруги, підтримка малого бізнесу.
Але в роки незалежності державна система побічного лісокористування була зруйнована як у заготівельних структурах (Центроспілка, Аптекоуправління), так і, власне, в лісовій галузі. Заготівельники залишилися без кредитування і планування, не витримали конкуренції з комерційними структурами, які захопили ініціативу лише скупляти і перепродавати природну сировину. На жаль, на зміну згаданим заготівельникам не прийшли крупні ринкові суб’єкти, які повинні були сформувати свою закупівельну мережу.
Відсутність належної державної уваги до галузі відбивається на стані справ регіональних ринків заготівлі НРЛ, яким притаманна нестабільність, пов’язана з відсутністю в регіонах достатньої кількості переробних підприємств, які б забезпечували стійкий попит на сировину. Тому сферою прикладання зусиль регіональної влади повинно стати формування системи правил заготівельної діяльності, єдиних і комфортних для усіх споживачів. Держава повинна надати суттєву допомогу в підтримці кредитування інфраструктурного облаштування збору і переробки, маркетингу і збуту лісової продукції, в сприянні організації структур, що об’єднують дрібних підприємців, які, зі свого боку, взаємодіють з крупними підприємствами. Важливим моментом державної політики стала б спільна з зацікавленими сторонами розробка стратегічних напрямків розвитку заготівлі й переробки НРЛ, адже технологічна культура користування ними до нинішнього часу залишається недосконалою. Негативний вплив «жорсткого» способу «заготівлі» НРЛ погіршує розвиток продуцента, знижує здатність до відновлення, ставить перепони стабільності побічного лісокористування.
ЗВІТНІСТЬ І СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для успішного розвитку переробки НРЛ важливо відновити звітність про побічне лісокористування в регіональній структурі лісового господарства, продовжити соціологічні дослідження з метою усунення обмеження росту особистих доходів громадян від продажу грибів і ягід і визначити внесок сезонної зайнятості в зниження безробіття. Це вкрай важливо для сільського населення. Сьогоднішня ж маркетингова позиція продукції побічного лісокористування і кредитування оборотних засобів зберігає переповненість вітчизняного ринку аналогічною імпортною продукцією і експортну орієнтацію продовольчої та лікарської сировини.
Недеревні продукти рослинного походження разом з лісовою фауною є невід’ємним компонентом лісової екосистеми. Вони створюють сприятливу екологічну ауру лісу. Використання НРЛ поряд з туризмом і рекреацією являє собою ключовий напрямок експлуатації відновлювальних ресурсів, які забезпечують збереження біорозмаїття. Вони правомірно претендують на роль передової технології природокористування, перспективної для Волині. Як показує досвід країн ЄС, цілеспрямовано відформований сектор НРЛ з повним циклом заготівлі й переробки є конкурентоздатним видом економічної діяльності щодо формування особистих доходів і доходів громад, як і трудової занятості населення. Крім усього, він суттєво підвищує економічну цінність НРЛ у природному капіталі регіону.
ВОЛОДИМИР РАДІОН
Основними причинами, які стримують значимість НРЛ у наш час є: знеособлення користування ресурсами лісу, відсутність конкретних користувачів угіддями і затверджених правил збору і заготівлі дикоросів на усіх рівнях, вкрай мала кількість переробних пунктів, морально і фізично застаріле обладнання практично усіх існуючих пунктів, несучасна упаковка і обмежений асортимент продукції, висока ймовірність підприємницького ризику у зв’язку з втратою минулих економічних зв’язків. Варто відмітити, що поки йдеться лише про заготівельний цикл. Суб’єкти підприємницької діяльності не проявляють інтересу до більш прибуткової переробки, що пояснюється, зокрема, високою капіталомісткістю переробної ланки і відсутністю маркетингових досліджень щодо реалізації готової продукції.
ЕКОНОМІЧНІ, ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ
Водночас заготівля і переробка лісової сировини — так звані лісові промисли — дуже різностороння сфера діяльності людини в лісі, яка на основі комплексного використання цих ресурсів дозволяє значно підвищити продуктивність лісових угідь і знизити загрози лісовим екологічним системам, неминучі при односторонньому вилученні деревини. Стає дедалі очевидним, що реальні можливості розвитку екстенсивної моделі лісокористування практично вичерпані і необхідний перехід до комбінованої моделі, де важливою складовою повинні стати ресурси, що швидко відновлюються, якими і є НРЛ.
Як свідчить досвід, виробництво, засноване на НРЛ, залишається рентабельним і в сучасних умовах. Нам необхідно визначити пріоритетні напрямки дій для розвитку виробництв НРЛ, в які повинні увійти: створення кадастру НРЛ, забезпечення пільгового кредитування підприємств під заготівлю сировини, виробництво сучасних видів продукції з використанням технологій швидкого заморожування і вакуумної упаковки. Сьогодні на порядку дня галузі — організація використання трудових ресурсів в сезон збору сировини, створення плантацій дикоросів, створення професійної маркетингової служби, яка б відстежувала і передбачала попит і пропозицію, ємність ринку. Практично з усіх видів побічного користування в лісах Волині обмеженням розвитку виробництва лісової продукції виступає не потенційна продуктивність лісових угідь і різноманіття ресурсів, а економічні, організаційні й технологічні фактори. Вирішивши перераховані проблеми, без особливого ризику можна розвивати різні напрямки використання НРЛ, зробити їх стабільною і прибутковою сферою діяльності в лісовому комплексі регіону.
Можна нарахувати понад два десятки видів НРЛ, які складають специфіку лісів Західного Полісся. Вони представлені такими групами, як харчові (ягоди, медоноси, чайові збори, горіхи, безцінні березовий і кленовий соки), кормові (зелень деревини, віники, жолуді, сіно), лікарські (листя, пагони, квіти, плоди, коріння, кора, фітопаразити, інтродуценти, в даний час понад 30% ліків виготовляють із рослинної сировини, в т. ч. з такої, яка росте в лісі), технічні (смола, дьоготь), рекреаційні (екотуризм, полювання). Чільне місце серед вторинних ресурсів займають гриби. У багатьох типах хвойних і мішаних лісів росте чорниця, в заболочених місцях і на болотах — журавлина, голубика болотна, лікарська рослина багно. В підлісках хвойних, мішаних і листяних лісів — крушина послаблююча, шипшина, глід, малина, вереск, безсмертник, толокнянка, валер’янка, звіробій, папоротник, суниця та інші види трав’янистої рослинності.
ОБСЯГИ ЗБОРУ ПРИРОДНИХ ДАРІВ ПОВИННІ БУТИ НАУКОВО ОБҐРУНТОВАНІ
На сьогодні ДП «Маневицький держлісгосп» заготовляє і переробляє усі види лісових ягід, характерних для регіону (чорницю, журавлину, голубику, ожину, малину, суницю, брусницю), півдесятка видів грибів, сік березовий (широкий асортимент напоїв з ароматизаторами, екстрактом шипшини і цілющими травами), мед. Наприкінці квітня після майже тридцятирічної перерви був поновлений цех з виробництва хвойного екстракту для ванн — натурального і екологічно чистого продукту, багатого мікроелементами, вітамінами, ефірними маслами і гормонами, який застосовують у комплексному лікуванні багатьох захворювань. Вихідною сировиною для його виготовлення слугує свіжа хвоя сосни і ялини. В недалекій перспективі наше лісове підприємство планує налаштувати виробництво дьогтю з берести — цінного продукту в медичній промисловості. Цим безцінним природним багатством ми, на жаль, розпоряджаємось не завжди по-господарськи. При його повному і раціональному використанні можна суттєво підвищити ефективність лісогосподарського виробництва. За розрахунками, наприклад, науково-дослідного інституту лісознавства Білорусі, питома вага вартості харчових ресурсів лісу у високобонітетних лісах досягає 60% від загальної вартості продукції, а в низькобонітетних вартість ягідних ресурсів перевищує цей показник по деревині в десятки разів.
Не є таємницею, що зелена комора обмежена. Вона буде щедрою до того часу, доки ми про неї піклуємося. Тому виступає ще одна актуальна проблема при заготівлі дикоросів — контроль за їх збором, що ми нерідко ігноруємо. Обсяги збору природних дарів повинні бути науково обґрунтовані, що дозволить забезпечити рівномірне користування ними. В лісах з вираженим ґрунтовим покровом чорниці щорічно можна заготовляти до 80 кілограмів ягоди на 1 га. Вартість цих ягід перевищує таксову вартість середнього приросту деревини за рік в 10 і більше разів. При експлуатації березових насаджень для отримання березового соку впродовж п’яти років перед рубкою з 1 га лісу можна отримати до 30 т соку, що в 10-12 разів перевищує вартість деревини. Підраховано, що при раціональному використанні лісу за один рік з 1 га можна отримати до 60 кг меду, 20 т березового соку, 5-6 т технічної зелені, 50 кг живиці. Аналіз даних про роль лісу як ресурсу недеревної продукції в житті людини показує, що за низкою об’єктивних і суб’єктивних причин ліс — дуже багату природну комору різної продукції — використовують недостатньо. Ресурси тут великі, а організація їх раціонального використання — низька, про що свідчить різке падіння збору березового соку держлісгоспами в лісах Волині за останні три десятиріччя: 1984 року його було зібрано понад 10 000 т, 2008-го — лише 1 000 т. На такій цифрі тримається збір цього цінного лісового продукту і в останні роки.
ПОВЕРНЕННЯ ДО КОМБІНОВАНОЇ МОДЕЛІ ЛІСОКОРИСТУВАННЯ
Вважаю, що повернення до комбінованої моделі лісокористування, де важливою складовою повинні стати потенційно швидко відновлювані лісові недеревні ресурси, має стати одним з головних напрямків розвитку сталого лісокористування. Розвиток лісових промислів, враховуючи потенціал НРЛ і можливості ринку, є важливою альтернативою рубці лісу. Крім усього, вирішення проблем збору і переробки недеревної лісової сировини вимагає додаткових законодавчих рішень: законодавчо повинен бути розроблений механізм взаємодії держави і приватного бізнесу на основі партнерських відносин із закупівлі в населення рослинної сировини і легального просування продукції на ринки України і за кордон. У цілому ж для вирішення проблем з раціонального і комплексного використання НРЛ необхідно вивчити їх ресурсний потенціал, розробити регіональну нормативну базу з їх збору щодо конкретних лісових угідь, розробити сучасні технології з їх переробки і зберігання. Можливо, необхідно кардинально перебудувати лісове законодавство щодо використання харчової і лікувальної продукції лісу. Їх використання має більш соціальне, ніж комерційне значення. Ці ресурси дозволяють підтримувати традиційний устрій життя в сільській місцевості, забезпечуючи зайнятістю найбідніші верстви населення. Питання дискусійні, тому підлягають детальному обговоренню як серед спеціалістів лісової галузі, так і у владних структурах із залученням, звичайно, лідерів сільських громад і представників малого та середнього бізнесу.
