За роки незалежності українська лісова галузь зазнала до десятка реорганізацій: від власного міністерства до підпорядкування іншим міністерствам і відомствам. Директор ДП «Маневицьке лісове господарство» Володимир РАДІОН вважає, що саме нестабільність в управлінні українського лісу й призводить до того, що заплановані позитивні процеси в галузі, врешті-решт, поступово зводяться ні на що, не даючи відчутних результатів господарювання. Отже, про це наше з ним інтерв’ю. А почали ми розмову з локальних проблем та викликів:
— Негативні події в лісовій галузі Волині, які вийшли за межі інформаційного простору області й стали «надбанням» усієї України, вносять дестабілізацію в роботу галузі, яка вимагає тиші та спокою. Незаконний видобуток бурштину на землях, користувачем яких є Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства (ВОУЛМГ); зухвалі браконьєрські випадки в мисливських господарствах, варварські вирубки лісу місцевими «чорними лісорубами», «політизація» галузі — все це внесло дестабілізацію в роботу одного з найкращих управлінь лісового господарства України, яке навіть у найтяжчі роки працювало стабільно і навіть сьогодні має одні з найкращих економічних показників серед інших управлінь лісового господарства держави.
Якщо ж говорити про стратегію галузі як реалізацію комплексного розвитку лісового господарства, то на перший план доцільно ставити надійну та дієздатну систему управління і стабільність законодавчої та нормативно-правової бази. Це передбачає можливість зваженого врахування інтересів держави, суспільства й бізнесу у здійсненні поетапного поступового і динамічного розвитку лісового сектору не тільки в нашій країни, а й на світовому рівні.
Сьогодні ліс вимагає комплексного підходу, пов’язаного з впровадженням у галузь сучасних високотехнологічних методів вирощування й догляду лісових культур, переходу на якісно новий рівень системи підготовки кадрів та лісової науки, розвитку вітчизняного галузевого машинобудування. Врешті-решт, вирішення соціальних проблем і завдань, починаючи з достойної зарплати працівникам галузі, підвищення культури виробництва, створення соціальної інфраструктури.
Сьогодні в області з’явилися нові громадські формування, які намагаються внести хаос у роботу галузі, деморалізувати колективи окремих її структурних підрозділів та керівництво обласного управління. На початку березня під стінами ВОУЛМГ відбулась акція з участю активістів (як вони себе назвали), котрі вимагали звільнення з посад директорів держлісгоспів та інших спеціалістів обласного управління лісового господарства, скорочення обсягів заготівлі деревини (?) на 350 тис. кубометрів на рік, а також висували вказівки щодо глибокої її переробки тощо. Акцію організували люди, далекі від знань про лісову науку та її економіку.
Повинен зазначити, що науково обґрунтовану лісосіку проектує ВО «Укрдержліспроект». Кожні десять років в усіх лісгоспах здійснюється базове лісовпорядкування, яке проектує комплекс щорічних заходів і якими керується лісгосп у своїй подальшій роботі. Одним із таких заходів є план фонду вирубок головного користування та вирубок догляду. Розрахункові лісосіки по держлісгоспах затверджені розпорядженням Міністерства екології та природних ресурсів України № 28 від 27.01. 2014 р. терміном на десять років.
Щодо «глибокої переробки», то завдання лісників не ставить на перший план вирубування лісу та його переробку, а комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного і ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної та всебічної інформації про лісовий фонд України.
— Що означає поєднання інтересів «держави, суспільства та бізнесу»?
— Відомо, що ринкові механізми в чистому вигляді не забезпечують вирішення стратегічних завдань галузі в плані раціонального використання та охорони природних ресурсів. Лісове господарство з його специфічними особливостями належить до числа галузей, які особливо гостро відчувають недосконалість механізмів ринкової економіки, насамперед орієнтованих на вирішення миттєвих завдань. Екологічні й соціальні функції лісу, які становлять головну мету ведення лісового господарства на переважній частині лісового фонду, донедавна залишались поза сферою ринкових відносин. Необхідною умовою ефективного функціонування лісового господарства є чітке визначення не лише форм власності на ліси і землі лісового фонду держави, а й прав на способи та результат їх використання як суб’єкта господарювання. Тому підхід до лісових відносин під суто економічним кутом зору не завжди виправданий. Тотальна приватизація земель лісового фонду України, яка сьогодні декларується в окремих колах, не вирішить стратегічних проблем сталого управління лісами, збереження їхнього ресурсного та екологічного потенціалу. Йдеться про те, щоб ця галузь не стала спекулятивним активом, ціна якого може далеко не відповідати її реальному ефекту.
Власником домінуючої частини земель лісового фонду в не занадто далекому майбутньому повинна залишатися держава. Але лісові ресурси, які перебувають у власності держави, мають бути відкритими для комерційного використання ринковими суб’єктами, які можуть забезпечити максимальний економічний ефект від експлуатації цих ресурсів. До механізмів ефективного використання лісових ресурсів, безумовно, має бути залучений бізнес, але, головним чином, на основі державно-приватного партнерства. Чітко прописані правила такого партнерства та ефективний контроль за їх виконанням виключають зазіхання на якусь приватизацію лісового ресурсу і надають державі можливість зберегти повноваження використовувати лісовий дохід і ресурси природної ренти. За таким принципом працюють структурні підрозділи ВОУЛМГ, за ними ж працює й ДП «Маневицьке лісове господарство».
— Розкажіть детальніше про переваги державно-приватного партнерства в галузі. Під яку юридичну основу підведені економічні новації в лісі? На чому, власне, базується державно-приватне партнерство (ДПП) у лісовій галузі?
— ДПП ґрунтується на економічному базисі лісокористування, де держава — власник лісу як природного ресурсу та екосистеми, які забезпечують життя на землі, а бізнес на основі довгострокових угод забезпечує проведення лісогосподарських та лісозаготівельних робіт на високому технологічному рівні, отримуючи від держави чіткі орієнтири для їхнього функціонування. Держава розуміє доцільність і бачить головні напрямки своєї участі в розвитку лісового сектору. Її функції — будівництво та утримання лісових доріг, відтворення, охорона і захист лісів, стимулювання бізнесу, підтримка місцевих бюджетів на соціальні потреби за рахунок лісової ренти, утримання державних органів лісоуправління всіх рівнів, лісове планування, транспортна організація території для створення зон доступних лісів для механізованих робіт. А ще — рентна оцінка лісових ресурсів, співфінансування великих лісових проектів, контроль за дотриманням законодавства у сфері ведення лісового господарства. Бізнес отримує чіткі орієнтири для інвестування, а ДПП приймає усвідомлені форми і стає максимально ефективним. Розраховувати лише на державну допомогу в стратегічних питаннях лісової галузі — наївно. Заклики покінчити з «жахливою» радянською системою екстенсивного лісокористування, в багато разів збільшити державні витрати на ведення лісового господарства і будівництво доріг — порожні слова. Необхідно серйозно приступити до справи лісового планування, хоч це завдання не з легких. Потрібно заново відновлювати лісовпорядження, лісову статистику, лісову науку та освіту, проектні роботи, долати кадрову і моральну деградацію. Потрібна нова економічна політика та ідеологія творення. Тут на допомогу повинен прийти бізнес, але за будь-яких умов держава залишається суб’єктом публічно-правових відносин. Нині підприємці, які пов’язують свій бізнес із лісом, вимагають від лісівників деревини, яку вони вирощували 80 — 100 років, переробити її та якнайдорожче продати. І навряд чи хто-небудь із них здогадується, скільки праці та коштів вкладається за період життя лісової культури аж до її використання.
— Ви кажете, що головним завданням лісівників області є збільшення лісових масивів. Що робиться в цьому напрямку у вашому господарстві? Чи володієте ви сьогодні достатніми людськими, науковими і технічними ресурсами для продовження життя лісу?
— Багато людей, які працювали і працюють у цій системі, особливо низовий склад, завжди були безсрібниками, позаяк працювали і працюють, незважаючи на погодні умови чи погрози з боку тих, хто хоче збагатитися за рахунок лісу, або невлаштованість побуту, віддаленість місця роботи, нашестя комах, бездоріжжя тощо. Вони берегли, плекали і примножували ліс. Завдяки їм вдалося зберегти «легені» планети.
Що ж до перерахованих вами ресурсів, то ми навчились працювати в різних умовах і за різних обставин. Мені випало в житті велике щастя — працювати з людьми, які розуміють, що ліс — це природний каркас. Не стане лісу — не стане нічого, ні самого життя людини. Ліс треба берегти! Ми собі ставимо таке завдання. І на найближчі роки ставимо амбіційні завдання зі збільшення лісистості території держлісгоспу. На покинутих колишніх колгоспних землях, які не придатні для сільськогосподарського виробництва, зеленітиме ліс. Це така ж істина, що й після ночі має наставати день. Таке завдання нашого покоління, розуміючи, що в прохолодній тіні цього лісу ми з вами сидіти не будемо, але сидітимуть наші внуки та правнуки.
— Володимире Олександровичу, за підсумками роботи в структурі обласного лісового відомства ваше підприємство третій рік поспіль завойовує перехідний червоний прапор, тобто стільки часу, скільки ви працюєте. Протягом минулого 2014 року вам вдалося створити понад 150 робочих місць, є відносно висока заплата, ростуть інвестиції в розвиток виробничої сфери. Як вам вдається втримати першість за нинішніх непростих економічних умов?
— Щодо того, «як вдається», то стисло зазначу, що за всіма цими цифрами, за кожною перемогою нашого колективу стоїть щоденна, важка, копітка праця людей. Минулого року проведено сприяння природному поновленню лісових культур на площі 183 гектари, висаджено лісових культур на площі 55 га. За звітний рік реалізовано продукції на загальну суму 66,7 млн грн, у тому числі на експорт — на суму 46 млн грн. Консервною продукцією дарів лісу, якої випущено на суму понад 2 млн грн, ласують не лише в області, а й в Україні і за кордоном.
Трохи відступивши від запитання, скажу, що коаліційна угода парламентських фракцій передбачає об’єднання лісогосподарських суб’єктів України в єдину державну лісогосподарську структуру. Створення єдиної господарської структури забезпечить залучення в галузь кредитів та інвестицій, чого так бракує українському лісу. Не менш важливим напрямком реформування економіки лісового сектору України є діяльність за програмою реалізації Угоди про асоціацію з ЄС. Дієвість такого рішення підтверджує досвід Польщі, Латвії, інших країн ЄС. Економічна інтеграція надасть можливість впроваджувати централізовані закупівлі палива, запчастин, техніки, а також — продаж деревини.
ДОВІДКА «Дня»
Минулого року підприємством до бюджетів усіх рівнів сплачено податків на суму 12,6 млн грн, у підприємство інвестовано 5,7 млн грн власних коштів, придбано п’ять тракторів, шість вантажних автомобілів, іншу лісову спецтехніку, прокладено 4 км лісових доріг, ведеться відновлення осушувально-меліоративних систем, примножуються й підтримуються в належному стані рекреаційні пункти вздовж автомобільних доріг, відновлено роботу деревообробних цехів і штатних лісозаготівельних бригад. Працівникам підприємства щомісячно виплачують винагороди за вислугу років, виконання та перевиконання планових завдань, також їм надають матеріальну допомогу. Середньомісячна зарплата працівників підприємства за звітний період становила 4,05 тис. грн.
