Щоправда, психологи вважають, що в таких питаннях мають бути обізнані лише структури, що беруть участь у ліквідації наслідків «погодного свавілля», та лікарі. Попереджати ж широке коло громадян, на їхню думку, ні до чого. По- перше, недовірливі, не чекаючи на стимули, відразу ж відчують себе погано. А по-друге, дуже багатьох не можна назвати грамотними в медичному плані — попередження про обережність може бути сприйняте як причина для паніки.
У той же час, лікарі сміливо ставлять діагноз «метеочутливість» двом третинам населення. І за словами головного лікаря столичного Міського центру здоров’я Віктора Лозинського, це пов’язано, насамперед, із тим, що сумарний показник здоров’я населення за останні десятиліття різко знизився. Той факт, що 20% студентів Київського національного медичного університету ім. Богомольця страждають через метеонестабільність, нікого не дивує. Адже, згідно зі статистикою, в Україні з патологіями народжується 85% дітей, а 47% з них — із серйозними. У зв’язку з цим вітчизняні лікарі не погоджуються зі своїми західними колегами. Останні розцінюють збільшення метеочутливих людей як ваду цивілізації — відгородившись від природного довкілля бетонними стінами й опалюванням, вегетативна нервова система розучилася адекватно реагувати на погоду. А В. Лозінський вважає, що все набагато простіше — просто «хворобливість» населення заважає роботі резервів організму, що дозволяють пристосуватися до будь-яких умов.
Хоча в цьому українці не самотні. Як повідомляє сайт medlinks, медична метеорологічна служба Німеччини, вивчивши 2,3 мільйона випадків смертей за п’ять років, зробила вражаюче резюме: при різкому настанні холодів або, навпаки, спеки люди вмирають у 10 разів частіше. Причому це стосується як смертей унаслідок різних захворювань, так самогубств і нещасних випадків. Але незважаючи на це, лікарі ще далеко не все зрозуміли в ланцюжку «погода—людина». Наприклад, аж ніяк не таємниця, що самопочуття людей, що страждають на серцево-судинні захворювання, гіршає за декілька годин до різкої зміни температури й атмосферного тиску. Слабшає імунітет, і спалахи грипу саме припадають на неблагополучні з погляду погодних умов дні. Але водночас, за словами В. Лозинського, ніхто досі так і не зміг інтерпретувати той факт, що в регіонах, до яких наближається фронт високого атмосферного тиску, загострюються психологічні й психічні розлади. А там, звідки він йде, — артрити і ангіни. Цілком розібралися лише з температурою. Система терморегуляції організму не встигає за різкими перепадами температури повітря. Вона «обеззброюється», порушується кровообіг і відбувається перенавантаження центральної нервової системи. Нещодавно було виведено ще одну закономірність, пов’язану зі статурою. Лікарі довели, що людям мiцної статури і низькорослим набагато легше впоратися з холодами, ніж худорлявим і високим. І саме вони в зимовий період переважно доповнюють статистику психологічних розладів. Крім цього, відомо, що частіше мерзнуть ті, хто неповноцінно харчується і страждає на нервові й ендокринні захворювання. Загалом же сприйнятливість холоду й жари цілком залежить від роботи особистого «термостата», який, до речі, у жінок чутливіший.
Рецепти від «погодної кризи» всі медики «виписують» однакові. Заступник головного лікаря четвертої клінічної лікарні міста Києва Рудольф Сичов говорить, що, насамперед, треба зміцнювати організм і таким чином боротися з його уразливістю. Наприклад, iз нестабільністю судинного тонусу допоможуть впоратися спеціальні оздоровчі процедури, скажімо, обливання водою кiмнатної температури та контрастні душі. Для хорошої роботи імунної системи треба «підгодовувати» її вітамінами — насамперед, С і А. В кризові дні людям, у яких захисна реакція на різкі перепади погоди не спрацьовує, радять лише берегтися. Тобто не перевтомлюватися і зменшувати фізичну й розумову активність. І, безумовно, не переобтяжувати себе «важкою» їжею, а, навпаки, перейти на молочно- рослинну дієту.
