Чи звернули увагу українські користувачі Інтернету на зображення споруди, що використано для заставки фільму «Крым. Путь на родину»? Вона — творіння українських митців. Для шанувальників Криму нагадаю — це Меморіал пам’яті загиблим на водах у селі Малореченське. Розташований у 25 кілометрах від Алушти. Комплекс присвячено катастрофам на водах. Розпочинався він із церкви-маяка св. Миколи Мірлікійського — покровителя мандрівників та мореплавців (автори — народний художник України Анатолій Гайдамака та заслужений діяч мистецтв України Борис Дєдов, конструктор — Анатолій Андросенко). Споруджено її на основі цокольного поверху. Фінансували будівництво бізнесмени: російський — Олександр Лебедєв та український — В’ячеслав Юткін. Загальнобудівельними роботами (бетон) займалися турки, а проектували, оздоблювали, здійснювали культурно-художні роботи виключно українці, головним чином — чернігівці.
Церкву меценати передали в дар РПЦ, а власником цокольного поверху стало ТОВ «Міндальна роща». За договором оренди, приміщення до кінця квітня 2015 р. мало використовувати підприємство «Культурно-мистецький арт-центр Чернігівської міської громадської організації «Пласт-Арт»», тобто відокремлена юридична особа громадської організації. Вона утримувала та обслуговувала комплекс усі попередні роки. В кращі часи щорічно його відвідували понад двадцять п`ять тисяч людей.
Але 5 лютого 2015 р. до комплексу з`явилися козачки на чолі зі священиком о. Сергієм. Вони фізично викинули охорону об`єкта, зламали двері, поміняли замки, розпечатали кабінети. Деякі речі при цьому зникли. Все це відбувалося на очах співробітників меморіалу на чолі з керівником «Пласт-Арту» Борисом Дєдовим. Грюкнувши дверима, до храму їх не пустили, зокрема й автора проекту. Місцева поліція склала протокол, порадивши «хохлу» «не рипатися». Звернення до самопроголошеної влади Криму також не допомогло. Законодавство тут «відпочиває». Вдалий символ сучасного Криму та ставлення Росії до України, чи не так?
