Стверджують, що фаст-фуд є канцерогенним, спричиняє звикання, призводить до ожиріння та взагалі нічого спільного з раціональним харчуванням не має, пише pravda.ru. Спробуємо за допомогою фахівця розібратися в цих звинуваченнях, адже звичка перекушувати на ходу та замінювати швидкою їжею повноцінні обіди все міцніше входить у наше життя.
«Давайте спочатку поговоримо про найстрашніше звинувачення на адресу фаст-фуду — канцерогенність, — пропонує професор, доктор біологічних наук, керівник відділу клініки Інституту харчування РАМН Андрій Васильєв. — При згадці про вміст у продукті канцерогенних речовин треба розуміти, що йдеться не про склад самого продукту, а про низьку технологію його приготування.
Високотехнологічні способи приготування продуктів, що вживаються в промислових масштабах (а саме такі продукти використовуються в мережах ресторанів швидкого харчування), практично виключають нанесення шкоди здоров’ю споживача. Набагато частіше канцерогени можна знайти в домашніх копченостях — рибі або м’ясі, або в печені, приготованій на перегорілій олії.
Претензії треба пред’являти не до самої їжі, а до способу приготування. В одному ресторані олію поміняють, в іншому на ній смажитимуть страву 10 разів. Технологія приготування продукту є різною для кожного конкретного виду олії. Звичайно, якщо одну й ту саму олію використати нескінченно, можливе утворення канцерогенних речовин.
Але залежно від якості, вмісту антиоксидантів і виду, одну олію можна використати для приготування п’ять разів, а іншу — лише два рази, неважливо, що на ній смажити. Це визначається нормами технологічного процесу для конкретного приготування конкретного продукту. Інша річ, що якщо за технологією потрібно смажити продукт п’ять хвилин, а його смажать вісім, то це вже порушення процесу.
Тепер розглянемо звинувачення в тому, що до фаст-фуду додають харчові добавки, які «підсаджують» нас саме на такий тип харчування, спричиняючи звикання. Ноги в цієї історії ростуть з середини ХХ сторіччя, коли в Європі забили тривогу з приводу певної харчової поведінки людей, яка навіть отримала назву «хвороба китайських ресторанів».
У європеїзованій китайській їжі тоді широко використовувалася харчова добавка, що додає специфічного смаку їжі — глутамат натрію. Вона дуже подобалася споживачам і виробляла певні вподобання, тобто, харчову поведінку. Згодом цю добавку обмежили в застосуванні, а подекуди й зовсім заборонили, оскільки при регулярному вживанні вона спричиняла алергію. Але це не можна назвати звиканням, це певне вподобання тієї чи іншої смакової якості.
Харчові добавки використовуються практично в усіх продуктах харчування промислового виробництва, які ми їмо. Сюди входять ароматизатори, барвники, стабілізатори, розпушувачі, антиоксиданти, консерванти. Але вони не спричиняють звикання. Перша вимога, яка пред’являється харчовим добавкам згідно з міжнародними стандартами — вони не повинні мати біологічну активність, тобто впливати на фізіологію людини та спричиняти звикання.
Вони мають лише хімічні властивості, надають продукту смак, колір, запах, аромат тощо. Якщо харчові добавки не відповідають нормам, їх просто забороняють застосовувати. Єдине, що можуть харчові добавки — це задовольняти потреби тієї чи іншої харчової поведінки. Мало хто, наприклад, зможе їсти їжу без солі. Так само хтось не може їсти страву без певної спеції чи соусу — у кожного свій смак.
Звісно, не можна перетворювати фаст-фуд на свій постійний раціон харчування, як це роблять багато американців. Швидка їжа не може похвалитися збалансованістю вмісту білків, вуглеводів, жирів, вітамінів і мікроелементів. Ви в надлишку отримуєте вуглеводи та жири, тоді як організму потрібно все інше також. Американці вже пожинають плоди своєї любові до фаст-фудів — кількість людей, хворих на ожиріння, з кожним днем є дедалі більшою.
Недивно, що від надмірної ваги страждають і діти: набагато швидше та комфортніше для батьків швиденько заштовхнути в дитину гамбургер, ніж поратися над курячим супом вдома. Однак перш ніж зайти до фаст-фуду, подумайте про те, що підростаючому дитячому та підлітковому організму необхідні ВСІ корисні речовини для нормального функціонування організму.
Чому ж багато хто з таким задоволенням їсть фаст-фуд, адже там не такі вже й смачні речі (що там булочка та котлета у вигляді підошви), які подаються з кетчупом, огірочком, салатом, майонезом тощо. Покладіть все це на тарілки окремо один від одного, і навряд чи вам захочеться пообідати таким набором продуктів.
Фаст-фуди приваблюють нас скоріше психологічно. Коли людина є голодною, гарне оформлення (а на ньому робиться великий натиск) — листочок салату, огірочок, золотиста картопелька виглядають вельми привабливо. До того ж швидка їжа втамовує голод, плюс ви приходите в затишне приміщення з ненав’язливою музикою, хорошим сервісом, можливістю вимити руки, сісти та відносно недорого поїсти.
Але, на жаль, захоплюватися швидкою їжею — значить забезпечити собі незбалансоване харчування, а отже й порушення роботи шлунково-кишкового тракту та швидке ожиріння. От тільки ресторани та торгові точки, що продають фаст-фуд, відкриваються дедалі частіше. Але закривати їх безглуздо. Питання в культурі й освіті людини, яка завжди має вибір: поїсти щось дійсно корисне чи тимчасово заглушити голод.
Насильно нікого не змусиш. Право вибору раціонального харчування за вами. До речі, літніх людей в фаст-фудах не побачиш не лише тому, що їм вони не по кишені. Багато хто має можливість їх відвідувати. Проте люди старшого покоління просто не сприймають фаст-фуди — харчова звичка в них інша: хочеться домашніх пирогів і щів.»
