Молодь мріє бути багатою і шлях до реалізації цієї мрії бачить у розвитку власного бізнесу. Розговорившись із тридцятирічною власницею приватної перукарні, я спробувала провести дослідження привабливості для молодих людей власної справи, а також причин, які цьому перешкоджають. Свою перукарню моя співрозмовниця Оксана Прокопенко відкрила три роки тому. Працювати з Оксаною погодилися колишні співробітниці з державної перукарні та її учениці — всього п'ять чоловік. Особливо важко було виживати у перший рік, коли справу ще не розкручено, а при цьому вона вимагає значних грошових вкладень. Однак сьогодні Оксану насамперед турбують не сприятливі законодавчі умови для малого бізнесу, а політика держави. Їй дуже важливо, щоб ця політика сприяла розвитку економіки країни загалом, оскільки від цього залежить платоспроможність потенційних клієнтів. «Весна, саме сезон, — засмучується власниця дуже охайненької та відносно недорогої перукарні, — а у нас жодного відвідувача, тому що у людей немає грошей...» Повертатися назад — до планової економіки з фіксованим стабільним заробітком, незважаючи на всі складності виживання в умовах ринку, Оксана не хоче. Адже сьогодні її успіхи та невдачі залежать в основному тільки від її власних зусиль.
Кожен другий молодий українець хоче бути бізнесменом. Про це свідчать дані Українського інституту соціальних досліджень. А ось щодо власної участі в політиці країни результат виявляється прямо протилежним. «Членами яких-небудь партій у нас сьогодні є тільки один відсоток молоді», — повідомив «День» заступник директора Державного інституту проблем сім'ї і молоді Валерій Головенько. Статистика показує, що на останніх виборах питома вага молоді у загальній кількості виборців становила шістнадцять відсотків.
Сьогодні політики у своїх програмах враховують запити молоді. Хтось заграє, хтось робить ставку на молодих. Серед 33-х партій і блоків, що боролися за право потрапити до парламенту, позиціонували себе як молодіжні «Озимі» та «Нова генерація». Якби у виборах брали участь тільки люди у віці від 18 до 28 років, то склад парламенту (згідно з даними опитувань у день виборів (exit- poll), які спільно проводили «СОЦИС», Київський міжнародний інститут соціології й Український інститут соціальних досліджень) відрізнявся б від того, що ми маємо сьогодні. Все-таки увійшли б до парламенту «Озимі», отримавши від молоді 5 відсоткову підтримку, зміцнили бсвої позиції блок Ющенка до 25,3%, блок «За єдину Україну!» до 13,2%, блок Юлії Тимошенко до 11% та СДПУ(О) до 9%. До заповітної чотиривідсоткової прохідної межі наблизилися б «Жінки за майбутнє» та «Нова генерація». Впав би рейтинг комуністів до 7,37%, а Соціалістична партія України (2, 83%) і зовсім не увійшла би до парламенту.
Ці цифри зайвий раз демонструють, що молодь бачить майбутнє за ринковою економікою. Однак малий інтерес молодих до політики, ймовірно, можна пояснити недостатнім досвідом роботи в умовах ринку. Взаємозалежність політики і бізнесу ще не уявляється молодим такою очевидною, як Оксані Прокопенко, яка розібралася в головних умовах успішного бізнесу.
ВІД РЕДАКЦІЇ. У сьогоднішньому випуску «Суспільного форуму» «День» спробував розібратися у взаємовідносинах трьох «вершин» трикутника молодь — бізнес — політика, надавши слово майбутнім можливим активним учасникам суспільних процесів у країні. «День» вдячний Володимиру Павловичу Горбуліну за його «Особливу думку».
