Перші організації, які об'єднали любителів зимового плавання, з'явилися ще 1958 року. І лише 93-го в Україні провели перший чемпіонат серед «моржів», і той не офіційний. На сьогодні в Києві, також за неофіційними даними, цим екстремальним видом спорту займається близько двадцяти тисяч осіб і більше. Практично в будь-якій області нашої країни працюють групи та секції зимового плавання, які об'єднуються у Всеукраїнську асоціацію «моржів». У неділю в столичному Гідропарку «моржі» відкрили купальний сезон. І заодно провели відбір на чемпіонат України з зимового плавання, який має пройти дев'ятого грудня.
ЗАПИШИСЯ В «МОРЖІ»!
До столичного клубу любителів зимового плавання «Нептун» приходять абсолютно різні люди. Серед них родини з маленькими дітьми і ветерани війни, праці, інваліди, яких, до речі, більшість. А найстаршому «моржеві» вже виповнилося 87 років. Але вгадати їхній вік практично неможливо — виглядають вони молодше за свої роки, та й рухаються швидко і бадьоро.
Заплив «моржів» — видовище неординарне. Перші дні зими, на вулиці всього декілька градусів тепла, а пляжем босоніж бродять люди в різнокольорових купальниках. «Мета кожного «моржа» — загартувати організм і поліпшити імунну систему, — розповідає президент Асоціації любителів зимового плавання України Роман Тимовчак. — Це не просто спорт, це філософія життя». Проте щоб загартуватися — не обов'язково лізти в крижану воду. Досить, кажуть досвідчені «моржі», просто обтиратися, або бігати снігом, приймати контрастний душ. У принципі, протипоказань до зимового купання немає — окрім хвороб у загострених формах.
Лікар лікувальної фізкультури Тетяна Громова вважає, що загартування дуже корисне, і діє позитивно на весь організм. «Але загартовуватися потрібно поступово. Наприклад, починаючи з літа готувати організм, — розповідає Тетяна Іванівна, — є багато методик із загартування, але краще робити це індивідуально. Адже різні організми по-різному реагують на переохолодження».
УЛІТКУ ВСЕ ЛИШЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ
Зовсім не зимовий початок зими не став перешкодою для «моржів»: сезон відкрили, відбірний тур на чемпіонат України провели. Честь київських «моржів» на змаганнях відстоюватимуть шість осіб. За ідеєю, чемпіонат має пройти дев'ятого грудня. Проте ця дата наразі під питанням. Влада не балує любителів зимового плавання фінансуванням. Тому часом навіть на елементарні призи бракує грошей.
Збірна Києва складається в основному з людей 30—50 років. Одного з наймолодших «моржів» Павла Тимофєєва цього року на змагання не взяли: йому лише п'ятнадцять років, а в чемпіонатах такого роду можна брати участь тільки з шістнадцяти. Проте, парубок не засмутився, говорить, що наступного року надолужить прогаяне. До речі, загартовувати Павла батьки почали ще в двотижневому віці. Хлопчина признається, що в медичній картці, відтоді як він почав серйозно займатися зимовим плаванням, лише записи про травми. «Я практично не хворію», — розповідає Павло.
До речі, в останні роки намітилася тенденція омолоджування «нептунівців». «До нас приходить усе більше молодих спортсменів, батьки приводять своїх дітей, онуків. Хоча раніше, в основному, приходили люди, яким років п'ятдесят і старші, і 90% із них були хворі на щось, — розповідає Роман Тимовчак. — Зараз у нас провадиться багато різних змагань, і тому потрібні молоді спортсмени. Їх, звичайно, поки що не багато, але найголовніше, що потихеньку зимове плавання стає популярним серед молоді».
Поки нове покоління підростає, в «Нептуні», так би мовити, тримають марку досвідчені спортсмени. Тут займаються і п'ятикратний чемпіон Радянського Союзу з акробатики, і майстри спорту з художньої, спортивної гімнастики. Усі ці люди прийшли до клубу любителів зимового плавання з якимись хворобами. «Не можна сказати, що вони повністю вилікувалися, скоріше, перевели хвороби в стан ремісії чи забули про них на деякий час», — розповідає Р. Тимовчак. Але всі старі недуги тут же нагадають про себе, варто лишень припинити тренування. Тому влітку «моржі» не йдуть на канікули. «У зимовому плаванні, як і у будь-якому іншому виді спорту, дуже важливо постійно підтримувати форму, — розповідає Р. Тимовчак. — Тому влітку ми беремо участь у різних спортивних акціях як, наприклад, «Пробіг під каштанами» з дистанцією на десять кілометрів. Узагалі загартування — це не просто плавання, а ціла система, в якій потрібно враховувати весь спосіб життя. Але найголовніше — вірити в те, що ви робите. «Моржування» має стати не розвагою, а життєвим кредо».
Роман Тимовчак вважає, що навіть якщо людина загартовувалася двадцять років поспіль, а потім припинила на місяць, то не факт, що у неї збереглася колишня форма. «Навіть якщо ви займатиметеся лише один раз на тиждень, на результати чекати не варто. Тренування мають бути систематичними», — розмірковує головний «морж» країни. Окрім того, важливо дотримуватися режиму харчування та одягу... Практично двадцять років Роман Тимовчак ходить взимку, навіть у Хрещенські морози, в одній тенісці чи футболці. «Холод відчувають усі, але не всі замерзають. У нас, «моржів», імунітет трохи кращий, ніж у інших людей. Та і якщо ми вдягатимемо на себе шуби, светри, яка тоді користь від загартування? Щоправда, люди реагують на нас доволі пожвавлено. До цього набагато важче було звикнути психологічно, ніж відважиться залізти до холодної води...», — розповідає Роман.
БИТВА ЗА ВАГОНЧИК
Якщо після купання у крижаній воді у людини почервоніла шкіра, значить, загартування пройшло вдало. А ось якщо на тілі з'явилися сині плями, або заболіло в скронях — значить, перестаралися з тренуванням. Проте, виходячи з холодної води, не варто відразу витиратися й кутатися в теплий одяг. Досвідчені «моржі» після купання ходять пляжем, начебто на вулиці не початок зими, а самий розпал літа... «Лише так можна досягнути повного ефекту», — пояснюють любителі зимового плавання.
Через деякий час «моржі» переодягаються й можуть випити гарячого чаю. Для цього в Гідропарку поставили два невеликих вагончики, до яких мають доступ усі члени «Нептуна». Ці споруди насправді вже давно застаріли, але, як виявилося, замінити їх не так уже й просто. Спочатку на нові вагончики не було грошей, але «колеги» з Голландії (Українська асоціація підтримує також зв'язок із «моржами» Казахстану, Росії та інших країн) погодилися виступити спонсорами. Ось уже четвертий рік «нептунівці» ніяк не можуть зібрати потрібні документи.
Взагалі столичний Гідропарк «моржі» вибрали не випадково. Він зручний тим, що близько до метро. «У нас же й інваліди займаються, і літні люди, — розповідає Роман Тимовчак. — Але річ у тім, що ми перебуваємо на державній землі, і щоб провести тут якісь роботи, потрібно отримати цілу купу дозволів. Міська і районна влада перекидає наші прохання в інші інстанції. То «Зеленбуд» повинен простежити, щоб ми насадження не порушили, то до головного архітектора відправляють. Що ви думаєте, вагончик повинен відповідати і за кольором...». Проте навіть після того, як «нептунівці» отримають усі потрібні дозволи, кожні три місяці їм потрібно буде проходити додаткові комісії. А тим часом поблизу вагончика один за одним з'являються нові ресторани та кав'ярні.
Ці два багатостраждальних вагончики стоять у Гідропарку вже протягом 20 років. На їх утримання члени клубу «Нептун» раніше здавали по одній гривні на місяць. Однак із загальним подорожчанням цін плату довелося підвищити. «З ветеранів війни, які не можуть платити, ми, звичайно, грошей не беремо, але ті, хто працює, здають по дві гривні. У кого фінансове становище дозволяє — п'ять гривень, — розповідає Роман Тимовчак. — Ми використовуємо ці гроші на облаштування території, на утримання вагончиків і пропаганду здорового способу життя».
До речі, пропаганда у розумінні «моржів» — це світлини та плакати, які вивішують на спеціальних стендах. Щойно починається літо й від відпочиваючих немає відбою, скло на стендах летить одне за одним. «Фото наших дівчат, які лежать на снігу в різнокольорових купальниках, завжди викликає інтерес», — одночасно радіє й зітхає Роман Тимовчак.
