В Україні на повному ходу реформа системи освіти. Компетентнісний підхід, який проваджуватиметься, передбачає набуття навичок у збереженні власного здоров’я. Адже відомо, що сьогодні більшість учнів протягом 11 років навчання втрачають здоров’я, починаючи від зору і закінчуючи станом опорно-рухового апарату. Уроки фізкультури мало хто любить, їх часто скорочують або замінюють на інші. Разом з тим Нова українська школа передбачає ряд змін у викладанні уроків фізичної культури. Мета — підтримати в дітях природне бажання рухатися через методи і способи, які їм подобаються. Тим більше, видів спорту безліч. Про це розмовляємо із заступником міністра освіти і науки України Романом ГРЕБОЮ.
В УЧИТЕЛІВ — БІЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ ІНІЦІАТИВИ
— Романе Володимировичу, що у новій школі робитиметься для того, щоб здоров’я дітей під час навчання хоча б не погіршувалося? Як будете зацікавлювати дітей уроками фізкультури?
— Для викладання уроків фізичної культури наразі Міністерство освіти і науки розробило 24 модулі занять. Кожен вчитель на основі цих модулів зможе формувати свої уроки. У новій українській школі ми встановлюємо виключно нові стандарти освіти, у рамках яких вчителі самі формують те, як їм проводити уроки, що саме викладати. Те саме стосується фізкультури.
Плюс, до уроків фізкультури ми долучаємо громадські організації. Наразі в нас є така організація «ДжуніорZ», яка розвиває нові види спорту — петанк, фризбі, чирлідинг, флорбол та інші, — те, що дуже подобається самим дітям. Через учителів фізкультури ми будемо намагатися популяризувати ці нові види спорту.
Звісно, процеси змін відбуваються важко, бо наші вчителі звикли оглядатися на Міносвіти — що міністерство сказало, те ми і робимо. А новий закон надає їм всі можливості самим проявляти ініціативу, заявляти про те, що вони хочуть зробити та як бачать свої уроки фізкультури.
— Це стосується всіх класів — з першого по одинадцятий?
— Так. Плюс, зараз активізувала роботу така громадська організація, як Українська федерація учнівського спорту, що займається питаннями всеукраїнських і всесвітніх гімназіад. Це не спорт вищих досягнень, а шкільний і студентський спорт, коли у змаганнях беруть участь найкращі студенти і школярі. Наші школярі та студенти після того, як виграють українську гімназіаду, їдуть змагатися до різних країн. Взимку у нас була гімназіада у Франції, де ми показали дуже пристойні результати — зайняли шосте командне місце. А влітку у нас відбулася гімназіада в Марокко, де ми стали кращими у світі — завоювали 113 медалей загалом. Там наші діти — 122 українські школярі — були найкращими.
Ми довгий час, десять років, не брали участі у цих змаганнях, а з початком реформи української школи відновили це. Наразі Україна увійшла до складу комітету всесвітньої організації, яка займається питаннями проведення гімназіад.
Дуже добрі у нас результати і в універсіаді — це своєрідні олімпійські ігри серед студентів. Там ми також завжди посідаємо місця в десятці, торік були на змаганнях у китайському Тайбеї, також у Казахстані, в Алмати. Таким чином ми намагаємося максимально залучати учнів і студенів до занять спортом.
— Завдяки чому українським учням і студентам вдалося досягти таких результатів?
— Хотів би сказати, що завдяки Федерації учнівського спорту, але не можу — її заслуга є тільки частковою. Основна заслуга наших дітей, які хотіли змагатися, перемагати, і для яких це було вперше. Тому що на олімпійські ігри, будемо відверті, мало кому вдається поїхати, а тут взяла участь величезна кількість людей. Для наших школярів і студентів це були дуже відповідальні старти, і вони виклалися максимально. Вони показали працею, що можуть і хочуть.
Звісно, важлива і робота тренерів, які вкладають у роботу душу, а іноді — і свої фінанси. Адже сьогодні повністю фінансувати дитячий спорт ми не можемо.
КВЕСТИ ТА СПЕЦІАЛЬНИЙ ПІДХІД
— Як ще ви збираєтеся зацікавлювати школярів спортом?
— Крім усього іншого, у наших планах є запуск ігор з доповненою реальністю. Ми розуміємо, що наші учні — у смартфонах, зробити з цим ми мало що можемо, і тому хочемо поєднати рухову активність з використанням гаджетів. Наприклад, завантажується спеціальна програма, яка задається вчителем фізкультури. Потім виставляються завдання на території школи, на смартфонах у програмі з’являється ця доповнена реальність, виходить квест: діти мають розгадати завдання. Тобто, ми їх виводимо зі школи на вулицю, щоб вони рухалися.
— Як будете застосовувати індивідуальний підхід до дітей на уроках фізкультури, щоб не було трагічних випадків?
— Тут передбачається цілий комплекс заходів. По-перше, оцінка фізичного стану дитини. Діти звільнятимуться від уроків фізкультури за наявності спеціальних довідок. Також сьогодні в нас немає жорстких вимог до оцінювання, ми відійшли від цієї системи.
Звісно, ми дуже співчуваємо родичам і близьким дітей, які померли на уроках фізкультури, це величезна трагедія. На жаль, ці випадки дали такий негативний резонанс, що після них заняття фізичною культурою в школі були згорнуті майже повністю. Уроки фізкультури максимально скорочувалися, закривалися кафедри в університетах. Наразі ми балансуємо ситуацію: оцінювання не повернуто, але хочемо зацікавити дітей фізкультурою через те, що їм може подобатися — щоб сама дитина хотіла йти на уроки фізичної культури і спорту.
