Проект нового Генерального плану Києва, розроблений на перспективу 20 — 50 років, найближчим часом, після отримання висновків експертизи і розгляду в Мінрегіонбуді, буде передано до Київради. Затвердження відбудеться вже восени, заявив секретар Київради Олексій Резніков, пояснивши: «Генплану немає вже багато років, і тому йде хаотична забудова, хаотична видача дозволів. Позиція наша зрозуміла — мінімум на 30 років наперед ми повинні знати, як розвиватиметься місто».
Утім така позиція мера Києва Віталія Кличка та його команди, що зайняли кабінети на Хрещатику, 36 завдяки небувалій підтримці виборців, для багатьох стала несподіванкою. Адже Кличко-опозиціонер неодноразово публічно засуджував розробку нового головного містобудівного документа й закликав повернутися до виконання ще чинного Генплану Києва до 2020 року.
«Затверджений 2002 року Генплан Києва до 2020 року був добрий, — пояснює колишній заступник головного архітектора Києва Віктор Глеба. — Він припускав логічний і цивілізований розвиток столиці за рахунок розширення її площі — по суті, у вигляді агломерації і створення столичного регіону. А тепер Генплану в Києві, по суті, немає, бо він повністю втратив відповідність реальних параметрів забудованої території до показників зображуваної «картинки».
ЧОМУ РОЗШИРЕННЯ КИЄВА — ЦЕ УТОПІЯ
«2002 року, коли затвердили чинний Генплан, сподівалися, що територія міста за рахунок земель області зросте майже удвічі, — говорить керівник розробників, начальник комунальної організації «Інститут Генерального плану м. Києва» Сергій Броневицький. — При цьому ні з обласною радою, ні з Верховною Радою ця ідея не була узгоджена».
На території області планували побудувати 7,5 млн кв. м житла. Але область уже роздала ці землі, й тепер вони належать приватним власникам. Тому зараз розширення міста — це утопія. Крім того, за словами Броневицького, так уже давно ніхто не робить — натомість створюють агломерацію між містом і областю, де спільно приймаються рішення про використання територій.
Цим шляхом і пішли: у Генплані детально опрацьована приміська зона — 10 районів області. Там передбачено будівництво житла, спільний розвиток транспортної системи, використання зелених зон тощо. «Причому цей розділ з обласною владою вже узгоджений, — каже Броневицький. — У майбутньому ми хочемо застосувати модель Великого Парижа — створити з областю єдині органи управління цією територією».
Водночас Віктор Глеба володіє іншою інформацією: «Громади прилеглих до Києва сіл і депутати столичної області стверджують, що не погоджували меж міста і Генплан столиці вважають посяганням на права місцевого самоврядування».
ПЛЮС 28 МІЛЬЙОНІВ КВ.М ЖИТЛА. ДЕ?
Директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко обурюється: «Житлові площі (60 мільйонів кв. м) за новим Генпланом мають зрости в півтора разу — до 86 мільйонів кв. м! Планується побудувати 26 мільйонів кв. м житла (насправді в документі цифра 28 мільйонів кв. м. — Ред.) — при вартості 1 тисяча доларів за 1 кв. м забудовники зароблять 26 мільярдів доларів! А сюди додадуться автомобілі, парковки, нові школи, дитсадки, мережі... І все це — в існуючих межах міста! Чи потрібно місту стільки житла? Київ унікальний природою — ландшафтами, яругами, горами в центрі міста. І цю унікальність у нас хочуть забрати, знищити».
Віктор Глеба поділяє цей гнів: «Генплан передбачає будівництво 28 мільйонів кв. м житла в межах існуючих територій, зменшення парків і скверів та збільшення висотності (54 м) у центральній частині міста. Майже всі виробничі території передбачається забудувати житлом!»
«Всі промислові підприємства мають своїх власників, — каже Сергій Броневицький. — Але, на жаль, ці підприємства працюють неефективно. Тому нормальна ситуація, що ці території в центральних частинах міста необхідно передати під інше цільове призначення. Загалом у Києві таких територій близько 10%. У таких містах, як Париж чи Лондон, ця цифра не перевищує 3 — 4%. Ми теж повинні до цього йти». Водночас Броневицький обіцяє, що ущільнення житлової забудови теж не відбудеться: «Ми знайшли вільні території на Оболоні й Осокорках, використовуємо сільгоспземлі, ділянки військових частин і промзон, а також проведемо реновацію п’ятиповерхової забудови. Землі під будівництво Київрада вже виділила».
Навіть після спорудження цих будинків, за розрахунками Генплану, середня щільність населення у Києві складе не більш, як 300 осіб на гектар, а за держнормами припустимий показник — 550. «У нових районах він досягатиме 450 — це правда, — каже Броневицький, — але у нас маса територій, забудованих п’ятиповерхівками — там щільність усього 150 осіб на гектар. А людям уже не вистачає житла, причому як приїжджим, так і киянам».
Зараз у Києві середній показник забезпеченості житлом становить 20 — 22 кв. м на особу. Для порівняння: в країнах ЄС — до 50. Якщо кількість населення у Києві зросте до чотирьох мільйонів осіб (це офіційна статистика. — Ред.), як очікується, а нове житло при цьому не будуватимуть, — вийде 15 метрів на людину.
«Крім того, ми ж не можемо зупинити будівельний бізнес у місті, — пояснює Броневицький. — Інше питання, що потрібно стимулювати спорудження офісних центрів на Лівому березі — це ми й робимо».
За словами Броневицького, зараз у Києві 60% робочих місць розташовані в центрі міста. При цьому 38% населення живе на Лівому березі. Тому транспортну проблему тільки за рахунок будівництва мостів і доріг вирішити неможливо — потрібно зменшити цю диспропорцію. Генплан визначив кілька великих земельних ділянок на Лівому березі для офісних центрів.
Щодо збільшення висотності будівництва у центрі з 27 до 54 м (з восьми до 16 поверхів) Сергій Броневицький зауважує: «Обмеження у вісім поверхів дійсно зазначено в чинному Генплані. Але там є обмовка, що ця норма почне діяти «у віддаленій перспективі». Тобто абсолютно не зрозуміло коли — через два роки або через 20. Цим користувалися девелопери, які в центрі міста збудували хмарочоси. Ми, навпаки, вводимо обмеження у 16 поверхів для всієї центральної частини, при цьому створюємо буферну зону — від Лаври до Софії Київської, де будь-яке нове будівництво заборонено. Застосувати цю норму для всього центру не можна — на вулицях Червоноармійській або Лесі Українки значна частина будинків уже шістнадцятиповерхові. Навіть Хрещатик вище восьми поверхів, ми ж не будемо його зносити.»
На запитання, чому до буферної зони не увійшов, наприклад, Поділ, Сергій Броневицький відповів: «Ми і так значно розширили зону. До речі, саме після скандалів навколо будівництва на цих територіях. Перший зонінг території ми зробимо для буферної зони — після цього жоден чиновник не зможе узгодити проект будівництва там нових споруд. На Подолі будуть території, де ми обмежимо забудову трьома — чотирма поверхами».
РОЗРОБНИКИ ГЕНПЛАНУ: ЗЕЛЕНІ ЗОНИ НЕ ЗМЕНШАТЬСЯ...
Громадські активісти побоюються, що будівництво значною мірою вестиметься за рахунок зелених зон. Останніми днями в соцмережах поширюється перелік парків і скверів, яким за новим Генпланом загрожує знищення. Сюди входять зокрема території зоопарку, Пейзажної алеї та скверу на вулиці Прорізній.
«Це неправда, — стверджує Сергій Броневицький. — Ну де у сквері на Прорізній можна побудувати щось? Покажіть мені місце, де це можливо. В зоопарку планується будівництво виключно нових вольєрів і подібних приміщень. Житло, про яке заявлялося, там не може бути хоча б за санітарними нормами. Будівництво на Пейзажній алеї теж навіть не обговорюється — з МЗС, яке хотіло там звести будівлю, питання давно вирішене. По всій решті скверів можливе спорудження хіба що об’єктів ресторанного обслуговування і спорту».
Більше того, новий Генплан обіцяє розширити зелені зони загального користування на 2,5 тисячі гектарів за рахунок перепрофілювання лісів, будівництва нових бульварів і реконструкції парків. Та чи не означатиме це просто зміну статусу на папері? «Лісосмуги біля спальних масивів ми облаштуємо — зараз це засмічені ліси, а ми створимо дитячі майданчики, доріжки, об’єкти спорту і ресторанного обслуговування, — змальовує перспективу Броневицький. — Крім того, ми закріпили статус зелених зон, наприклад, за Жуковим островом і Феофанією. Жодного об’єкта, який би суперечив рекреаційній функції, там не з’явиться».
ЧИ СКАСУЮТЬ СКАНДАЛЬНІ ЗЕМЛЕВІДВЕДЕННЯ?
Та не даремно активісти так хвилюються за долю зелених зон. «Прийшов Черновецький 2006 року — було 6,6 тисячі гектарів зелених насаджень, — каже директор «Інституту міста» Олександр Сергієнко. — У 2010 році їх залишилося 3,7 тисячі гектарів».
«Їм необхідно було затвердити всі ті ділянки, які Черновецький незаконно роздав, — пояснює мету створення нового Генплану розробник попереднього Генплану-2020, заступник директора дочірнього підприємства «Інститут Генерального плану м. Києва» публічного акціонерного товариства «Київпроект» Володимир Желтовський. — Вони видають картинку, що цей Генплан вирішує проблеми киян, але насправді прикриватимуть минулий дерибан і, скоріше за все, наступний дерибан, оскільки влада майже не змінилася — і знову цей Генплан підтримуватиме владу, якій не потрібен Київ і яка хоче заробити».
У свою чергу команда Кличка переконує, що новий Генплан якраз і потрібен, щоб почати процес скасування незаконних землевідведень. «Насправді землю почали активно виділяти ще за керівництва містом Олександра Омельченка, — уточнює Сергій Броневицький. — Саме при ньому до Генплану, який діє зараз, почали вносити зміни — землевідведення. З 2002 по 2010 роки таких рішень було ухвалено більше тисячі — це близько 2 тисяч гектарів. Причому всі вони були узгоджені з розробником того Генплану — ДП «Інститут Генерального плану Києва» ПАТ «Київпроект». Де-юре всі землевідведення законні, якщо за них проголосувала Київрада. Формальна процедура внесення поправок до Генплану була дотримана. Але тепер ми пропонуватимемо Київраді одночасно із затвердженням нового Генплану скасувати землевідведення як такі, що суперечать йому».
Що з цього вийде — невдовзі побачимо. Та кредит довіри до нового мера значний. Приміром, днями на сайті, який активно критикує Віталія Кличка, розпочалося опитування з приводу наміру мера якнайшвидше прийняти новий Генплан Києва. Несподівано — адже його читачі здебільшого теж не є симпатиками мера — голосування засвідчило, що цей намір опитані пояснюють необхідністю розвитку столиці або вважають вимушеною мірою, викликаною зафіксованими у Генплані-2020 протизаконними змінами. Лише п’ята частина опитаних бачить у ньому намір Кличка легалізувати незаконні землевідведення.
