Кілька тижнів тому мешканці історичного кварталу Києва помітили, як на вулиці Гончара,17–23 почалося певне будівниче пожвавлення: чути шум будівельної техніки, видно, як робітники щось монтують усередині недобудованої висотки. А нещодавно активістка Ірина Нікіфорова, котра живе поруч із скандальним будівництвом, сфотографувала, як за відчиненими воротами припаркувалася вантажівка. Деякі спостереження «Дня»: від часу, як наш кореспондент був там востаннє, кілька місяців тому, з паркану зникли оголошення та рекламні плакати, які раніше там були у великій кількості. І не видно з-за огорожі чагарників, які виросли до рівня другого поверху. Усе чисто.
Чого б це раптом на об’єкті, котрий, за рішенням ЮНЕСКО, будується незаконно і на якому треба понизити висотність на кілька поверхів, такі зміни? Офіційних рішень Київради про початок демонтажу не було. «Про щось домовляються», — так коментували кияни інформацію про ймовірне відновлення будівельних робіт, маючи на увазі міську владу та забудовника. Щоб з’ясувати, що на об’єкті відбувається насправді, чи не випустила з поля зору це питання київська влада та коли ж почнеться обіцяний демонтаж, редакція надіслала офіційний запит до КМДА. Відповідь — цікава, позитивна, але... пасивна.
У Департаменті будівництва та житлового забезпечення вирішили ще раз нагадати, що земельні ділянки за цієї адресою передано в оренду забудовнику ТОВ «Інвестиційно-будівельна група». І «земельна ділянка знаходиться в умовах щільної існуючої забудови у межах охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору, занесеного до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО». Далі чиновники нагадують, що компанія отримала усі дозволи, висновки та погодження в 2007 — 2008 роках. «Однак, зважаючи на численні скарги громади міста Києва, звернення ЮНЕСКО про можливість руйнації Софійського собору служби міста відкликали свої висновки, погодження та дозволи». І це може стати зачіпкою, куди у цій справі рухатися далі. На думку Ірини Нікіфорової, яку ми попросили прокоментувати отриману відповідь, важливо дізнатись, які саме дозоли та погодження міська влада відкликала. Далі можна вибудовувати подальшу стратегію боротьби із забудовником.
Також у відповіді йдеться, що «Департамент містобудування та архітектури неодноразово рекомендував замовнику відкоригувати проектну документацію, що передбачає будівництво 9–10-поверхового будинку в частині зменшення поверховості на 7–8 поверхів. За отриманням містобудівних умов і обмежень для коригування проектної документації в частині зменшення поверховості замовник не звертався. Проектна документація відкоригована не була».
Загалом відповідь від КМДА активістка оцінила як позитивну, адже раніше отримували коментарі іншого змісту, що будівництво законне, а проектна документація зроблена з усіма дозволами та погодженнями. Правда, найважливіше питання, коли ж чекати демонтажу, лишилося нерозкритим. А як же рекомендація ЮНЕСКО, котру на останній сесії отримала Україна, щодо пониження поверховості будівлі на Гончара, 17-23? Нагадаємо, що у 2009 році від ЮНЕСКО та ІКОМОС ми отримували ще жорсткіші резолюції: про призупинення будівництва, зміну проекту, висотності та масштабності споруди.
Часових рамок такі рекомендації не мають, але ж це не означає, що їх можна ігнорувати. Чи можна? Ірина Нікіфорова зазначає, що до 1 лютого 2016 року Україна зобов’язана звітувати перед ЮНЕСКО, як виконала рекомендації минулої сесії. Наразі ж, що робити зі скандальним об’єктом, більше переймаються активісти, ніж київська влада. «Цікавий момент: у забудовника закінчився в 2011 році договір оренди маленької земельної ділянки саме на дорозі, вони ж половину проїжджої частини зайняли, якраз цей шматочок, де стоїть баштовий кран, паркан, на цю ділянку оренда закінчилася давно. Може, таким чином можна дотиснути забудовника: або прибирайте паркан, або проводьте демонтаж», — додає активістка.
Раніше однодумцем активістів у Київраді був Павло Рябікін, один із заступників мера, однак він звільнився, а хто тепер просуватиме в мерії ідею демонтажу, активісти не знають. Тим паче, місцеві вибори можуть перетасувати всі карти. Імовірно, що такі перемовини доведеться починати з нуля. «На це має бути тільки політична воля, бо самі ми це питання не вирішимо. Дехто нам каже звертатись у суди, але це ми і так робимо. Вони тривають, останню інстанцію у Вищому суді ми пройшли навесні, коли скасували наше переможне попереднє рішення, зараз ми це оскаржуємо у Верховному суді», — ділиться Ірина Нікіфорова.
Гостроти цій проблемі додали наміри компанії-забудовника взяти участь у міському проекті «Зробимо разом» (створений для співпраці міста, підприємців та громадян, приміром, у рамках цього проекту зараз реалізується відновлення підмурків Десятинної церкви). Так, забудовник пропонував здійснити проект благоустрою старого кварталу, до якого належить вулиця Гончара. Але під виглядом реконструкції старої частини міста могли добудовувати висотку. Наразі цю ідею з проекту «Зробимо разом» виключено. «День» буде стежити за розвитком ситуації.
