Днями Держінспекція з контролю за якістю лікарських засобів дійшла невтішних висновків: більшість аптек Київської області порушують закони. Наприклад, не гребують продавати ліки без сертифіката якості виробника, а іноді — і зовсім прострочені, фальсифіковані або заборонені до реалізації. Щоб працювати фармацевтом, як виявилося, зовсім не обов’язково мати відповідну освіту. Принаймні в багатьох аптеках, що перевірялися, цю посаду спокійно обіймали медсестри або фельдшери. Що стосується лікувально-профілактичних установ, — в Київській області досить популярним є обіг наркотичних лікарських засобів без відповідної ліцензії. Про умови ж зберігання медикаментів і зовсім помовчимо.
Незважаючи на це, домогтися офіційних коментарів від МОЗ «Дню» не вдалося. Відомо лише, що, на думку інспекції, в усьому винна «відсутність дійового механізму впливу на суб’єктів господарювання». А значить, імовірно, підсумки ревізії знову реанімують приховане протистояння між МОЗ і фармбізнесом. Не секрет, що на запитання: яким повинне бути втручання держави в цей бізнес — в Україні відповісти не можуть. Наприклад, спочатку гранично допустимої торгової надбавки не було в принципі, потім вона стала 50-процентною, а зараз уже — 35-процентною. Власники аптек писали відкриті листи, виступали з трибун. Говорили про те, що ціни на ліки, між іншим, були найнижчими, коли «стеля» була відсутня — їх регулював ринок. Але відстояти свою позицію їм не вдалося. Потім з’явився проект правил торгівлі ліками, згідно з яким площа аптеки не повинна бути меншою нiж 70 квадратних метрів. Знову скандал. На думку керівництва аптек, такі нормативи розроблено для того, щоб знищити в цій сфері малий і середній бізнес. «Про яку адекватну роботу може йтися, якщо правила гри постійно змінюються», — нарікають «не для преси» «аптекарі».
Проте, якщо бути точним, то ці правила відсутні. Зі слів виконавчого директора фармацевтичної асоціації Віктора Чумака, в Україні ніхто не знає, що таке обслуговування в аптеці. А все тому, що у нас, на відміну від більшості європейських країн, такі правила не затверджено. Аналогічна історія й зі зберіганням медикаментів — у законах про це нічого не сказано, а правила продажу ліків датовані... 1968 роком. Є лише, зі слів В. Чумака, вищезгадані правила торгівлі, і основний критерій в них — метраж аптеки. «Так про які порушення ми можемо говорити, коли ще не визначили, як правильно, — обурюється В. Чумак. — Або про які проблеми з ліцензіями, якщо ліцензійні управління у нас фактично не працюють?»
Так чи інакше, але факти є. Коли, наприклад, препарати тривалий час «смажилися» на сонці, оскільки площа торгової точки не дозволяла їх сховати в більш придатне місце. У результаті ліки набували токсичності, й обстеження пацієнтів підтверджувало причину отруєння. Окрім того, як стверджують експерти, той факт, що реклама медикаментів у нас ніким не контролюється, а меддопомога часто є недоступною, українці захоплюються самолікуванням. У зв’язку з цим моральний обов’язок фармацевта з’ясувати у покупця, навіщо йому той або інший препарат. Але аптеки працюють на виторг. І, на жаль, статистику отруєння ліками у нас ніхто не веде. А шкода. Як стверджував на одній з колегій вже екс-заступник міністра охорони здоров’я Володимир Загородній, ці цифри вразили б усіх.
Природно, злісних порушників карають. Наприклад, за дев’ять місяців минулого року у Києві 48 керівників аптек вимушені були сплатити штраф, загальна сума якого становила 8738 гривень. А матеріали щодо 43 суб’єктів господарської діяльності навіть передали до правоохоронних органів. Інше питання, що, наприклад, штраф за безрецептурний продаж наркотичної речовини складає «аж» 51 гривню. І це враховуючи, що в середньому грошовий обіг столичної аптеки — 30 тисяч доларів на рік.
Як заявив на своїй першій прес-конференції заступник міністра охорони здоров’я Віктор Рибчук, основним завданням є удосконалення нормативно-правової бази. Керівників аптек це надихає, зате спроби МОЗ здешевити ліки не на жарт лякають. Наприклад, як розповідає фінансовий директор однієї з аптек Києва, нині їхня рентабельність повільно, але впевнено наближається до нуля. Адже вартість квадратних метрів в столиці зростає, а разом з нею і оренда. «Цінові» директиви цілком можуть поставити хрест на малому і середньому аптечному бізнесі, — переконаний фінансовий директор — або... призвести до подорожчання ліків. З його слів, нині регуляція цін на ринку медикаментів дала зворотний ефект. Аптеки намагаються закупити ліки якнайдорожче, щоб 35-процентна націнка склала не гривню, а, скажімо, п’ять. «Чому зараз увесь час говорять про дорогі ліки і про недбайливі аптеки, що обдирають хворих людей? — обурюється підприємець. Судіть самі: ввізне мито на банани сьогодні — 5%, а на ліки — усі 20%. Якщо раніше це стосувалося лише тих медикаментів, які виготовляються в Україні (таким чином підтримували вітчизняного виробника), то зараз абсолютно всіх. При тому, що українські заводи забезпечують внутрішній ринок лише на 40%.
Словом, сьогодні аптеки просять у держави всього дві речі: законів, яких можна було б дотримуватись, і не такої пильної до себе уваги. Погодьтеся, не так уже й багато...
