ФIНАНСОВI «БАГАТОХОДIВКИ»
Нарешті в нашому серіалі про колишнього начальника Волинської
митниці Олексія Чернишова можна поставити крапку. Колеги з «Киевских Ведомостей»
роздобули вирок, винесений митному генералові баварським судом, — додаткове
документальне підтвердження того, про що ми, власне, писали. У вироку («КВ»
від 21.09.1999 р.) зазначено, що Чернишов у суді дав такі свідчення: за
сприяння в контрабандному перевезенні сигарет з України в Німеччину він
двічі одержував готівкою від свого знайомого Олександра Журавльова — перевізника
товару, по $25 тисяч. Сприяння полягало в тому, що транспорт з контрабандою
проходив через митницю без будь- якого огляду. Дії підсудного Чернишова,
стверджує вирок, завдали ФРН збитків на суму DM2,6 млн. Одначе суд виніс
йому м'яке покарання: два роки умовно. З огляду на те, що генерал ще не
був судимий, зізнався в скоєному злочині й посприяв розслідуванню щодо
спільників, яких було заарештовано 20. Зарахували й те, що Чернишов понад
три місяці провів у камері- одиночці, а також сплатив DM175 тисяч на покриття
податкового боргу.
За грошима йому не довелося їхати додому та позичати у
знайомих. Необхідну суму він зняв з особистих рахунків у Dresdner Bank.
Рахунки, звичайно, були відкриті таємно, без відповідних санкцій. А от
як на них потрапляла валюта, дослідили народні депутати Г.Омельченко та
А.Єрмак і зафіксували в матеріалах парламентської тимчасової комісії, яку
очолює Григорій Омелянович, наданих Генпрокуратурі України. Це добре продумані
фінансові багатоходівки. Фірми (є конкретні назви), яким Чернишов допомагав
на кордоні, перекидали гроші в банки міста Риги, з Риги — в Нью-Йорк, а
вже звідти — в німецький Dresdner Bank на ім'я начальника волинської митниці.
Лише протягом кількох днів 1998 року Олексій Чернишов одержав таким чином
$100 тисяч. Можливо, завдяки їм він і уник дворічного ув'язнення в Німеччині.
Отож з нашим митником усе зрозуміло. Не зовсім так із його
покровителями. Голова ДМС України Юрій Соловков стверджує: звання «державний
радник митної служби третього рангу» (відповідає військовому званню генерал-майора)
Чернишову присвоїв 1996 року прем'єр Павло Лазаренко. А по службовій лінії,
звичайно ж, протегував нинішній голова СБУ Леонід Деркач — тодішній голова
ДМС України. Нагадаємо: саме він після арешту Чернишова в Німеччині не
забарився заявити журналістам, що звинувачення «на 90 процентів узяті зі
стелі». Не володів обстановкою? Навмисне вводив в оману громадськість?
УКРАЇНСЬКА МИТНИЦЯ. ПОГЛЯД ІЗСЕРЕДИНИ
Все це, одначе, ззовні. А от начальник відділу оформлення
автотранспорту Ягодинської митниці Петро Євтушок уже 18 років бачить митні
проблеми впритул. Тривалий час очолював колектив митниці. Тоді про контрабанду
говорили вряди-годи. У нові часи нормальне почуття обов'язку стало нікому
не потрібним, і Євтушка звільнили з посади начальника митниці. А Чернишову
він заважав навіть на посаді начальника відділу. Певно, досі вижив би,
якби сам не погорів. Отож проблеми української митниці з точки зору ветерана
ДМСУ.
«Цікаві події відбуваються на Волинській митниці. Вони
явно попахують криміналом. Скажімо, минулого року через неї пройшло 1700
автомобілів, які мали б згодом зареєструватися на внутрішніх митницях в
інших областях України. Однак увесь цей «караван» так і не доїхав до пунктів
своєї реєстрації. А 1997 року «забудькуватих» водіїв було ще більше. Кожним
із таких автомобілів перевозилися товари на десятки тисяч доларів. За ці
вантажі наша держава не отримала жодної копійки!
Справедливо постає запитання: чому керівництво Волинської
митниці дозволяє направляти вантажі без відповідного супроводження? Для
цього ж є підрозділ митної варти. Або таке: чому митницею не проводився
розшук товарів, що зникли? Існує чималий пакет нормативних актів, які зобов'язують
її це робити.
Крім офіційно підтверджених вантажів, які не дійшли на
внутрішні митниці, багато автомобілів перетнуло кордон поза митним контролем.
Сприяє цьому ціла система «заходів», створених Волинською митницею. По-перше,
використовуються так звані подвійні декларації. Друкуються два пакети митних
декларацій під однаковим номером. Але в одному документі вказується один
вантаж, а в іншому — зовсім інший. Перша декларація вноситься в базу даних
комп'ютера, а друга — ні. Митник оформляє обидві декларації, але на руки
водію видається тільки одна. Якщо в дорозі автомобіль раптом зупиняють
для перевірки, то шофер показує «липовий» документ.
По-друге, автомобіль і вантаж іноді взагалі не реєструються
на митниці. Водій має наперед заготовлені документи для внутрішньої митниці.
Тобто товар з-за меж області ввозиться по внутрішній накладній. Трапляється
й таке, що на митному посту «Ягодин» використовуються підроблені штампи
«Взято на контроль» — для приховування недопоставок вантажів на внутрішній
митниці. Митники свідомо, використовуючи ці фальшиві печатки, закривають
доставки товару на внутрішні митниці, хоча фактично вантажі туди не доходять.
Користуються на митному посту «Ягодин» і так званими «контрольними
талонами» для нагляду за проходженням автомобілів. Ці талони — звичайнісінькі
клаптики паперу, які ніде не реєструються, без номерів, свідомо «губляться»
інспекторами митниці, що відкриває можливість для безконтрольного проходження
транспорту через автоперехід.
Грубо порушується на митному посту й Закон України «Про
державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції». Мікроавтобусами
перевозяться товарні партії сільгосппродукції без сплати мита та інших
митних платежів.
Дивує те, що на автопереході, особливо в нічний час, знаходяться
працівники правоохоронних органів — міліції, податкової міліції, прокуратури.
Що вони там роблять? Про їхній «контроль» свідчить той факт, що заступник
начальника податкової міліції області у змові з митниками сам пропускав
машини з вантажами поза митницею.
Виконуючий обов'язки начальника Волинської митниці Микола
Салагор — чесна й принципова людина — намагається навести лад на переході,
але «команда» Олексія Чернишова вставляє йому палиці в колеса. Митний пост
«Ягодин» перетворився на «золоту жилу» для деяких працівників митниці,
правоохоронних органів та шахраїв» (Газета «Волинь» від 27.03.1999 р.).
МИ ЩЕ ПРО НИХ ПОЧУЄМО
Такою була ситуація на українсько-польському кордоні кілька
місяців тому. Відтоді, звичайно, дещо змінилося. Наприклад, Волинську митницю
розділено на дві — Ягодинську (кордон з Польщею) і Волинську (кордон з
Білоруссю). Миколу Салагора — чесну й принципову людину, за словами П.Євтушка,
— переведено на іншу роботу. Начальником Ягодинської митниці став Сергій
Войтюк, який вважає, що Олексія Чернишова тримали в Німеччині під арештом
безпідставно, тому що «його вина не була доведена — значить вона була відсутня»...
Отож в Ягодині, вочевидь, не змінилося найголовніше: тут «при ділі» залишилася
«команда Чернишова». Та й сам Чернишов повернувся сюди. Тільки не на митницю,
а по-сусідству — в автотермінал «Ягодин».
«За певних обставин автотермінал «Ягодин» може служити
не те, що «вікном» — цілими воротами, якими через кордон переправлятиметься
контрабанда й товари, від реалізації яких багатітиме аж ніяк не держава»,
— писав наш кореспондент у попередній статті на цю тему («День», №127 від
15.07 1999 р.). І ніби у воду дивився. Ось приклади. Два мікроавтобуси
ввезли з Польщі вантаж без відповідних документів. Чергувала, вочевидь,
«не та» зміна, тому що транспорт перевірили й виявили контрабанду — цигарки
та коньяк. Автомашини загнали в автотермінал, аби встановити вартість товару
та з'ясувати подробиці. І тут заарештовані вантажівки мов крізь землю провалилися.
Було це у травні. А наприкінці вересня — знову подібне. Три великовантажні
автомобілі везли на захід запорізький метал. Без документів — отже, в Ягодині
мало бути для них «вікно». Знову трапилася «не та зміна» — контрабанду
виявили!
Втім на митниці виявляється не всякий нелегальний товар.
Він «засвічується» лише тоді, коли «механізм» дає збій. Та й просто, коли
великий наплив транспорту, митникам тоді дуже легко «стригти купони». Ось
чому, коли в Ягодині почав будуватися ще один міст для пропуску автомобілів,
голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук зауважив: «Нашим митникам
ця робота не дуже подобається. Їх більше влаштовують черги на автопереході».
Так само наївно було б думати, що Олексій Чернишов за роки
роботи начальником митниці лише двічі порушив митне законодавство. Матеріали
слідчої комісії, очолюваної Г.Омельченком, передані в Генеральну прокуратуру,
— тому пряме свідчення. Щось назбиралося на Чернишова й у Державній митній
службі України. Її голова Юрій Соловков повідомив, що також передав якісь
матеріали в Генпрокуратуру. І буквально останнім часом стало відомо, що
на Олексія Чернишова в Україні, нарешті, заведена кримінальна справа, а
сам він зник і де перебуває зараз — начебто не знають навіть «компетентні
органи».
Ні, на такому меткому хлопцеві, як Олексій Чернишов, ставити
крапку не можна, доки він тримається за стільниковий телефон. Ми ще почуємо
про нього. Якщо не з якоїсь іноземної в'язниці, то з Каліфорнії точно.
КОМЕНТАР
Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, народний депутат:
— Верховною Радою України, як відомо, створено депутатську
слідчу комісію з питань розслідування обставин відкриття закордонних валютних
рахунків та приховування на них валютної виручки посадовими особами та
громадянами України. У процесі депутатського розслідування ми виявили три
валютні рахунки, відкриті Олексієм Чернишовим у ФРН. Один із них у американських
доларах, як було встановлено, Чернишову переправили дві фірми через інші
банки, в тому числі через відомий американський банк «Оф Нью-Йорк» (мільярдні
суми через нього «відмивали», як показало розслідування американських слідчих,
громадяни Росії). Ми, у свою чергу, встановили, що клієнтами банку були
й громадяни України — ці матеріали направлено до Генпрокуратури України.
Того самого дня, як ми відправили до Генпрокуратури депутатський запит,
із Києва до Волині, де проживає О.Чернишов, виїхала посадова особа, яка
попередила про це нашого «підопічного». Через певний час наші матеріали
отримав прокурор Волинської області, який повідомив, що за ними (матеріалами.
— Ред. ) проти Чернишова порушено кримінальну справу за ознаками
злочину, що передбачає стаття 80 «контрабанда» і стаття 80.1 — «незаконне
відкриття валютних рахунків за кордоном та приховування валютної виручки».
Хочу підкреслити, німецьким судом, який виніс вирок Чернишову,
в судовому порядку доказано, що при сприянні контрабандному перевезенню
цигарок він двічі отримав «комісійні» по $25 тис. У цьому, до речі, зізнався
сам підсудний у Мюнхенському суді. Ця «подяка», згідно з нашим законодавством,
— не що інше як хабар, і у своєму запиті ми наполягаємо на тому, щоб Генпрокуратура
дала цим діям належну правову оцінку. З Волині, однак, повідомили, що місце
перебування Чернишова нині ... невідоме, і прокуратурою вживаються заходи
щодо його розшуку.
Про те, що не можна людину з такими моральними якостями
призначати на посаду начальника Волинської митниці, неодноразово попереджав
колишній народний депутат, заступник голови Служби безпеки України Олександр
Скипальський. Він же звертався з цього приводу до Президента України. Цікаво,
що у ЗМІ були повідомлення про родинні зв'язки з колишнім головою Державної
митної служби України Деркачем. Так це чи ні, але з аналізу їхніх взаємостусунків
видно, що той покривав свого протеже. До речі, він же підписав подання
на Чернишова про присвоєння звання генерала. За оперативними даними, від
«ділової операції» у ФРН контрабандисти мали отримати майже DM2,5 млн.
Згідно з нашою версією, половина цих коштів мала призначатися до виборчої
скарбнички одного з кандидатів на посаду президента. У чию саме — нехай
читачі здогадаються самі. Підкреслюю, що це лише версія. Провести повне
всебічне і об'єктивне розслідування всіх обставин цієї справи можна буде
лише тоді, коли вдасться повернути, можливо, з-за кордону О.Чернишова,
якщо буде новий президент і нові керівники правоохоронних органів.
Представники правоохоронних органів ФРН, із якими мені
довелось зустрічатися, здивовані тим, що ніхто з їхніх керівних колег в
Україні так і не дав відповідної правової оцінки протиправним діям Чернишова.
Лише після нашого втручання справа зрушила з місця. Виникає запитання:
та хіба я цим повинен займатися? Для чого в нас Служба безпеки, яку очолює
нині Деркач, Міністерство внутрішніх справ, Генпрокуратура, Державна митна
служба, які за законом теж мають право на проведення дізнання й попереднього
слідства? Високе керівництво нашої держави дуже й дуже помиляється, якщо
вважає, ніби за кордоном не бачать, що тут, у нас, діється, кого карають,
а кого милують.
