Нарешті кияни отримали можливість самостійно обрати міського голову, а не задовольнятись ставлениками правлячої влади. Нагадаємо, що разом із президентськими виборами у травні цього року будуть вибори київського очільника. З чого починати роботу майбутньому меру столиці? Список першочергових чи нагальних проблем зараз складають небайдужі громадські активісти. У результаті обговорень та обдумувань має вийти маніфест від громадських об’єднань «Київ — зручне місто». У переліку вимог — боротьба з МАФами та стихійною торгівлею, розвиток громадського транспорту та велоінфраструктури, вирішення проблеми паркування, захист історичних та зелених зон Києва.
Але головна вимога громадськості— прозорість та публічність нової влади. Директор ГО «Інститут міста» Олександр Сергієнко радить для початку запровадити нову традицію щодо сесій Київради: «Засідання сесії повинні проводитись у колонній залі, з допуском на балкон не лише журналістів, а й усіх охочих. Щоб рішення, які будуть розглядатися, були надані на ознайомлення за 10 днів до сесії. Якщо ці питання зачіпають інтереси мікрорайону чи місцевої громади, то представники можуть прийти і написати плакати, підготуватись, висловити свою думку».
Уже після цього експерт радить братися за господарські проблеми міста, а ще — провести таку собі ревізію усіх нелегітимних рішень. «Те, що було награбоване з міського бюджету за останні роки, має бути повернено. Усі ці безчинства треба припинити і покарати усіх, хто до цього причетний. Якщо цього не буде зроблено, це стовідсоткова гарантія того, що ця ситуація повториться. А який шляхопровід у першу чергу ремонтувати, а який — у другу, це другорядне питання».
ГРОМАДСЬКІ АКТИВІСТИ ПИШУТЬ ПЛАН РОБОТИ МАЙБУТНЬОМУ МЕРУ
• Велоінфраструктура. У громадських активістів, серед яких— Асоціація велосипедистів Києва, «Київські проекти», «За доступний громадський простір»,— уже є свій план, що і коли змінювати. Так, Ірина Бондаренко, координатор Асоціації велосипедистів Києва, вважає, що на розвиток велоінфраструктури Києву потрібно 5—7 років. Тому в АВК радять спочатку з’ясувати, скільки велосипедистів у Києві, де саме потрібно прокладати велодоріжки, до речі, цей аспект радять враховувати і при будівництві, а також пропагувати переваги велоїзди над іншими видами транспорту, наприклад, соціальною рекламою.
Для початку радять призначити радника мера щодо розвитку велосипедного транспорту. На думку Ірини, ця особа має пройти стажування у європейських містах, де велорух популярний. А потім розробити концепцію його розвитку в Києві з урахуванням порад міжнародних експертів. Як відомо, перші кроки на цьому шляху уже зроблені. Велодоріжки з’явилися на проспекті Бажана у рамках проекту «Старт». Однак під час перевірок активістами їхньої якості з’ясовувалось, що їх використовують як парковку, як місце розташування біотуалетів або МАФів.
• Проблему паркування у маніфесті «Київ — зручне місто» активісти пропонують вирішувати штрафами для злісних порушників. Перш за все тих, хто ставить авто на пішохідних переходах, тротуарах, перехрестях, зупинках чи газонах. А щоб не зазіхали на пішохідну зону, встановити обмежувальні стовпчики. І наостанок вказують, що слід прискорити будівництво «перехоплюючих паркінгів» (спеціально облаштовані платні паркомісця при в’їзді у місто, власники лишають авто тут, а далі — користуються громадським транспортом). Перший такий паркінг у Києві з’явився біля станції метро «Іподром». За підрахунками експертів, місту потрібно 12 таких паркувальних зон.
Паркування ж у центрі міста має бути платним, але треба розробити оплату паркування через смс чи інші схеми, кажуть експерти, а отримані від цього кошти направити на розвиток громадського транспорту чи пішохідної інфраструктури міста.
• Стихійні ринки. Майбутньому меру пропонують поставити крапку у цьому питанні. «Оскільки є попит і пропозиція, то необхідно облаштувати невеликі ринки у різних районах міста, а міліцію примусити штрафувати порушників», — пише у маніфесті активіст Андрій Косецький.
• На боротьбу з МАФами громада дає один рік. Рецепт уже вигадали — дотримувались законів. Як аргументує Андрій Косецький, у Департаменті містобудування та архітектури є схема розташування тимчасових споруд. Усе, що її порушує, тобто встановлюється без необхідних дозволів, має бути ліквідовано. Поки ж кияни тільки спостерігають, як час від часу на тій чи іншій вулиці показово вантажаться на евакуатори МАФи, а через певний час вони виростають тут знову, як гриби. Аби цього не повторювалося, активісти радять задуматися над розвитком «активного першого поверху» у будинках (для магазинів чи кав’ярень).
• Щодо розвитку громадського транспорту, то активісти нічого незвичайного чи невідомого нинішній владі не пропонують. Як кажуть, було б бажання. Окрема смуга для тролейбусів-автобусів, зменшення кількості маршруток, розклад руху наземного транспорту на кожній зупинці, введення єдиного електронного квитка — ці рішення озвучуються з року в рік, але поки що мало що змінюється. Але є сподівання, що нарешті ці думки будуть втілені в життя.
• Збереження історичного обличчя Києва — теж у переліку вимог до майбутнього мера. Як розповідає юрист Марина Соловйова, яка кілька років опікується збереженням історичного центру і теж розробляє свої пропозиції до маніфесту, позитивні кроки у вирішення питань її сфери уже є. «Сьогодні, коли немає тиску від колишньої влади, суди мають можливість приймати об’єктивні рішення. Нарешті можуть бути позитивні рішення судів щодо будівництва на Десятинному провулку та на території Олександрівської клінічної лікарні. Бо юридично все доводить, що територія на Десятинному провулку — це земля історико-культурного призначення, на якій не можна нічого будувати, у тому числі той комерційний проект, який зараз там зводиться. Незабаром має бути суд щодо Олександрівськові лікарні, і є підстави говорити, що він завершиться на нашу користь».
«У НАС ДУЖЕ ХОРОШІ ЗАКОНИ, ТОМУ ЄДИНА ВИМОГА — ЇХ ДОТРИМУВАТИСЬ»
До речі, нещодавно активісти у черговий раз побували на Десятинному провулку, де зводиться торговий центр, і попередили забудовників та їхнє керівництво, що у разі позитивних рішень суду цю земельну ділянку доведеться приводити до первісного стану. Поки реакція — нульова. Однак Марина Соловйова сподівається, що за нової столичної влади закони про збереження історико-культурної спадщини нарешті будуть виконуватись.
«У нас дуже хороші закони, тому єдина вимога — їх дотримуватися. Мають прийти до Київради люди, які дійсно будуть опікуватись Києвом, а не заробляти на столиці, котрі будуть відміняти незаконні рішення. Є проекти щодо карної відповідальності за порушення норм закону України про охорону культурної спадщини. Якщо Верховна Рада їх прийме, то Київрада буде змушена працювати у законодавчому полі», — додає юрист.
Голова Громадської ради при КМДА Марина Бурмака додає, що усі вимоги громадськості будуть виконані тоді, коли між активістами та мером буде налагоджена співпраця, а громадська думка — чого ж хочуть кияни — буде постійно вивчатись та моніторитись.
«Перед тим, як приступати до роботи, новообраному меру варто вивчити громадську думку — які ж саме проблеми потребують негайного розв’язання. Для європейських країн -це стала практика.
Наприклад, восени минулого року першочерговими проблемами кияни називали стан автомобільних доріг, бруд і сміття на вулицях, паркування автомобілів на тротуарах і газонах та функціонування МАФів. Але, на жаль, думка киян так і не лягла в основу діяльності міської влади.
Із досвіду роботи Громадської ради можу сказати, що місто потребує налагодження адміністративного менеджменту стосовно вивчення громадської думки і запровадження системних соціологічних опитувань, — стверджує Марина Бурмака. — Якщо новообраний мер зможе встановити такий взаємозв’язок із громадою, то навіть при складній бюджетній ситуації він не втратить довіру киян. Але за умови, що напрямки використання бюджетних коштів затверджуватимуться не за «зачиненими дверима», а відкрито, із врахуванням громадської думки».
• Ідей щодо покращання життя у столиці в активістів вистачає. Окрім вищезгаданого, вони радять створити при КМДА департамент, який займатиметься облагородженням та комфортом пішохідних зон, хочуть зменшити кількість зовнішньої реклами, щоб вулиці Києва стали візуально «чистішими», дати нове життя спальним районам, де б знайшлося місце для рекреаційних та торгових зон, а також зберегти зелені насадження столиці. Поки що ці ідеї доробляються та удосконалюються. Тож — маніфест отримають усі кандидати у мери, а також кандидати у депутати Київради. Активісти хочуть зібрати ще й підписи киян на підтримку своїх думок. А особам, які керуватимуть Києвом, і справді варто взяти їх на замітку.
