Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Надія на спецрежим

У Харкові запустили першу десятку інвестиційних проектів
21 червня, 2000 - 00:00

— Не те й не інше. Розпочато нову, розраховану на 30 років справу. Ті, хто бере в ній участь, мають не лише освоїти елементарні навички грамотного складання інвестиційних проектів, а й бути впевненими, що цей режим надовго й всерйоз. А ця впевненість з’явилася, коли Верховна Рада прийняла поправки Президента й ухвалила Закон про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста. Президент підписав його. Впевнений, що інвестор тепер стане більш сміливим й процес піде швидше.

— На чому базується ваш оптимізм?

— Не лише мій. Ті експерти, які досліджували Харків щодо інвестиційних вкладів, дійшли спільного висновку: він належить до групи регіонів пріоритетної інвестиційної привабливості. У півторамільйонному місті високий рівень розвитку всіх напрямків промислової економіки, висока ємність споживчого ринку, багато кваліфікованих кадрів. І наше завдання — органу міського самоврядування — сформувати комплексну інвестиційну політику, розробити механізми збільшення притоку інвестицій у регіон та їхнього ефективного розміщення. Ця робота ведеться далеко не перший рік, і, судячи з результатів, довіра до нас зростає. Наприклад, торік обсяг лише іноземних інвестицій у міське виробництво становив 56,3 млн. доларів США — це вдвічі більше, ніж три роки тому. Вони вкладені у виробництво 170 підприємств, 44 відсотки з яких — підприємтва харчової промисловості. Наші інвестори з 37 країн світу, і, що цікаво, найбільше коштів надійшло зі Швейцарії — 41%, Великої Британії — 11 % і маленького князівства Ліхтенштейн — 10 %, далі — ФРН — 7%.

— Чи матимуть якісь особливості інвестиційні потоки в зв’язку зі спецрежимом?

— Звичайно. Більше уваги буде приділено залученню місцевих інвесторів. Їхня участь поширюється не лише на сфери виробництва продукції та торговельно-побутового обслуговування, але й на розв’язання проблем надання населенню життєво важливих комунальних послуг. Приміром, керівництво Європейського банку реконструкції та розвитку виявило інтерес до нашої програми розвитку сфери управління твердими побутовими відходами в місті. Запропоновано спільний проект її реалізації, який пройшов перший етап узгодження. І якщо все буде гаразд, то 2003 року в Харкові буде введено в експлуатацію полігон для побутових відходів, який відповідає європейським стандартам. Він має єксплуатуватися 20 років.

Одна з гострих проблем Харкова — оновлення рухомового складу міськелектротранспорту. Ми покладаємо велику надію на державну програму спільно з чеською фірмою «Татра-Південь» під умовною назвою «Український трамвай». Нам обіцяють кредит на вигідних умовах для закупівлі 52 машин. Крім того, вже проробляється варіант участі понад 10 харківських підприємств у виробництві комплектуючих для трамваїв, що, безумовно, пожвавить роботу заводів. Поки проблема залишається. Наше завдання — знайти вихід із ситуації, що склалася, й за рахунок інвестиційної політики хоча б частково її вирішити. Необхідні документи вже підписано головою облдержадміністрації та міським головою.

Або візьмемо ще одну програму, яка сьогодні вже стала загальнодержавною, а розпочиналася як пілотний проект у Харкові, — це реконструкція та енергореставрація житлових будинків перших масових серій. У народі їх називають «хрущовками». Зараз закінчуємо один з таких будинків. Особливість всього цього процесу полягає в тому, що роботу проводять без відселення мешканців, використовуються матеріали та інженерне устаткування місцевих виробників. Як наслідок ми отримуємо не лише повністю оновлений будинок, а й додатково 12 квартир у надбудові мансардного поверху, лоджії на першому поверсі та значне заощадження теплоенергоресурсів.

До речі, ефективність енергозбереження житлового фонду нашого міста у 2-3 рази менша, ніж у європейських країнах з аналогічними кліматичними умовами. У нас понад 2000 житлових будинків, які можна віднести до групи, що підлягає негайній енергореставрації (в інших містах України — не менше). Й ми підготували низку серйозних інноваційних проектів, які потребують реалізації. Це величезне поле для інвестицій, особливо внутрішніх. Крім того, з’являються тисячі додаткових робочих місць для конструкторів, будівельників, монтажників.

— Усе це дуже добре, звичайно ж, але наскільки місто в усій своїй сукупності можливостей готове до прийняття інвестиційних потоків?

— Добре запитання. Тут є проблеми, над яким ми працюємо. Одні з основних — законодавчі, але сподіваюся, що ухвалений закон про спецрежим у Харкові дещо стабілізує ситуацію. Чимало треба зробити й у плані розробки ефективних механізмів формування інвестиційного клімату в місті, управління цим процесом, створення інвестиційних мереж та інвестиційної структури.

А починали ми шість років тому, коли в структурі міськвиконкому було створено управління, яке стало займатися питаннями залучення інвестицій у місто. Робота велася в кількох напрямках: проходив пошук потенційного інвестора як внутрішнього, так і зовнішнього; паралельно надавалася методична допомога підприємствам, організаціям та фірмам всіх форм власності в підготовці інноваційних та інвестиційних проектів; проводилися міжнародні зустрічі ділових людей, виставки, конференції. Тоді ж і було підготовлено техніко-економічне обгрунтування створення вільної економічної зони в Харкові. Зараз ця робота поглибилася, в структурі виконкому (без збільшення кількості працюючих) вже кілька управлінь, формуючих інвестиційну політику міста. Є комунальне підприємство, яке взяло на себе консультативну й організаційну функцію запровадження спецрежиму в місті.

Працюємо також в напрямку розвитку сучасних комунікаційних технологій, зокрема, мережі Інтерет, наводимо лад на магістралях міста, в комунально-водогінному господарстві. Коротше кажучи, робимо все можливе, а часом і неможливе, щоб наше місто було привабливим для інвестора, а пожвавлення інвестиційних процесів сприяло загальному оздоровленню економіки міста.

— Що сподівається Харків отримати від реалізації Закону про спеціальний режим інвестиційної діяльності?

— Сприятлива інвестиційна та кредитна політика для інвесторів, за попередніми прогнозами, дозволить залучити в економіку міста до 2010 року не менше ніж 1,6 млрд. грн., збільшити втричі обсяги промислового виробництва, науково-дослідних робіт та дослідно- конструкторських розробок; створити понад 50 тисяч нових робочих місць. До речі, за минулий період цього року саме в рамках спецрежиму, який почав діяти з 1 січня цього року, в місто вже надійшло 3 млн. доларів, а це робота для людей, їхня зарплата, надходження до бюджету та нові послуги та продукція.

— А як бути з податковими пільгами за спецрежиму інвестиційної діяльності, яких боїться Кабінет Міністрів?

— Я вважаю, вони не будуть тягарем. Адже пільги стосуються лише нових інвестицій, щодо іншого місто збиратиме кошти в державну скарбницю анітрохи не менші, ніж раніше. Крім того, вже підраховано, що за 10 років загальна сума надходжень до бюджету всіх рівнів з урахуванням всіх податкових пільг від підприємств, що працюють в умовах спецрежиму інвестиційної діяльності, становитиме понад 2,6 млрд. грн., а загальна сума пільг — близько 0,25 млрд. грн. Таким чином, сума бюджетних та інших платежів перевищить загальну суму наданих пільг більш ніж в 10 разів — то ж чи варто цього боятися?

— Бажаю успіху й дякую за бесіду, Володимире Миколайовичу!

ДО РЕЧI

Як повідомив на сесії міськради заступник міського голови Харкова Євген Назаров, внаслідок створення спецрежима до 2010 очікується зростання промислового виробництва і об’єму науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт більш ніж в три рази, що складе більше за 7 млрд. грн. в порівнянних цінах.

За той же період прибуток підприємств міста повинен вирости майже в 4 рази. Крім того, повинні бути створені більше за 50 тис. нових і відтворені більше за 100 тис. старих робочих місць, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

Він повідомив також, що про готовність реалізувати нові проекти в умовах спеціального режиму інвестування вже заявили 78 підприємств і установ.

Усього за 5 місяців існування спецрежима інвестиційної діяльності в Харкові затверджені до реалізації 10 проектів на загальну суму $38 млн. при тому, що за 9 років незалежності України в місто залучено біля $80 млн. іноземних інвестицій. Тільки по затверджених проектах в найближчі 5—6 років передбачається створення 3,4 тис. нових робочих місць.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності на території Харкова, відповідно до підписаного в червні минулого року Указом Президента, встановлений на 30 років з 1 січня 2000 року. Рівень мінімальної інвестиції в проект, що дає можливість отримати пільгу, диференційований і, в залежності від галузі, складає від $500 тис. до $3 млн. Недавно парламент ухвалив відповідний закон, який був підписаний Президентом 30 травня нинішнього року.

Пільговий режим передбачає: звільнення зарубіжних інвестицій на 5 років від ввізного митного збору і ПДВ; звільнення на 3 роки на 100% і ще на 3 роки на 50% від оподаткування прибутку, отриманого від реалізації инвестпроекта; виведення зі складу валового прибутку об’єму залучених інвестицій; звільнення від плати за землю на період освоєння земельної дільниці.

Михайло БІДЕНКО, «День»
Газета: 
Рубрика: