Здавалося б, хто би сумнівався в тім, що на Закарпатті повинен процвітати туризм? Слава Богу, все для цього є — і прекрасна природа, і унікальні мінеральні води, і прекрасні гірські схили, з яких так чудово спускатися взимку на лижах... Тим більше, що, згідно зі шкалою оцінки клімату рекреаційних районів, територія Закарпатської області дістала оцінку «найкраща» за сумарною тривалістю сприятливих для відпочинку періодів. Регіон має можливість задовольнити рекреаційні потреби не лише влітку, але й практично цілий рік, принаймні край є благоприємним для зимових видів рекреаційної діяльності. Тривалість залягання снігового покрову в гірських районах області складає 5—6 місяців, а його товщина — 10—35 см, що сприяє розвитку зимових видів спорту і відпочинку.
Однак, як виявилося насправді, усі цифри останніх років про стабільний розквіт туристичної галузі в Закарпатській області є дещо перебільшеними. Реальний стан справ змушує серйозно замислитися. І спонукає до цього завершене днями аудиторське дослідження на тему «Ефективність використання бюджетних коштів, спрямованих на фінансову підтримку розвитку туризму в Закарпатській області за 2002—2004 роки», проведена працівниками контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області.
Як з’ясували аудитори КРУ, потік туристів на Закарпаття зменшився у 2004 році, порівняно з 2002 роком на 28%. Відповідно, «всохли» надходження до бюджету: торік вони виконані ледве на 63 відсотки від планових показників програм. І все це поряд з тим, що лише протягом останніх трьох років збільшилася на 102 одиниці кількість рекреаційно- оздоровчих туристичних комплексів регіону...
На думку аудиторів, причин такого сумного становища кілька. По-перше, програми й заходи місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування в туристичній галузі є узагальненими, більшість із них не мають конкретних термінів виконання та чіткого розподілу обов’язків між учасниками. Окрім того, як стверджують контролери-ревізори, здебільшого не визначається реальна потреба в коштах на виконання кожного заходу, що не сприяє оптимальному розподілу коштів та концентрації їх на основних напрямах розвитку туризму — таких як сільський туризм, активних видів відпочинку, що характерні для Закарпатської області.
«Приміром, усім добре відомо, що надзвичайно важливим і болісним для Закарпаття є питання забезпечення транспортного сполучення з туристично-рекреаційними об’єктами та покращення доріг, — коментує начальник відділу аудиторських досліджень КРУ в Закарпатській області Василь Стойка. — З цього приводу офіційні показники дуже сумні: з 20 визначених об’єктів ремонту в 7 (а це становить 41 %) не визначено об’єму робіт, тобто довжину доріг, які потребують ремонту. Навіть більше того — програмою не визначено й джерела фінансування як по кожному з об’єктів, так і загалом по завданню.
Наступною «бідою» закарпатського туризму, як припускають працівники КРУ, є те, що планування заходів програм без відповідного забезпечення бюджетними коштами та неякісне річне їх планування коштів не дозволяє сконцентрувати гроші на основних напрямах програм та ефективно ними управляти. Так, видатки на заходи програм за період 2002— 2004 років затверджено на рівні... 16% від потреби. Окрім того, слід зауважити, що держава не підтримує галузь туризму Закарпатської області. Так, із державного бюджету України на реалізацію програми «Фінансова підтримка розвитку туризму в Україні» кошти на 2002— 2004 роки Закарпатській області не виділялися взагалі. З коштів місцевих бюджетів профінансовано всього 363,6 тис.грн. Основним джерелом вкладень у зміцненні матеріальної бази туризму в області за цей період є власні кошти приватних підприємств та інвесторів (інвестовано 39,9 млн. грн.)
І, насамкінець, слід сказати про ще одну проблему закарпатського туризму — непідготовленість інфраструктури до збільшення кількості як внутрішніх, так і зовнішніх туристичних потоків. Прикладом цього працівники КРУ наводять, зокрема, й такі факти: за даними Закарпатського регіонального центру стандартизації, метрології та сертифікації, торік та в першому півріччі 2005 року отримали сертифікати на готельні послуги та харчування всього 78 закладів із 273-х, що становить всього 28 %. До того ж, не відповідає вимогам сучасності комфортність переважної більшості готелів, а в області, зокрема в містах Ужгород і Мукачево, налічується тільки 14 готелів, яким присвоєно «зірковість».
Виходом з подібного становища, на думку аудиторів закарпатського КРУ, може бути лише серйозне доопрацювання на рівні обласної та районних державних адміністрацій «Програм розвитку туризму та рекреації в Закарпатській області на період 2002—2010 року». «Відтак слід звернути увагу на таке важливе питання, як поліпшення якості послуг, які надають об’єкти туризму, — зазначив В. Стойка. — Також потрібно провести разом з контролюючими службами роботу щодо визначення наявності обов’язкових сертифікатів відповідності на право надання готельних послуг та харчування. І, можливо, варто би також розглянути питання надання пільг суб’єктам підприємницької діяльності, що виявили бажання займатися туристичним бізнесом».
