Український поліакриламідний гель (ПААГ) «Інтерфалл», медичний матеріал для ендопротезування м’яких тканин людського організму, датчани, застосовуючи його для своїх потреб, охрестили «медузою». Нещодавно він відзначив своє десятирічне «плавання». За даними асоціації «Пластична хірургія України», будучи синтезованим близько 50 років тому і знайшовши себе в імплантації, ПААГ — одна з небагатьох вітчизняних наукових розробок, яка запатентована в Росії, США, Бразилії, Китаї, Австралії і країнах Західної Європи. Гель застосовується в щелепно-лицьовій хірургії, при корекції форми гомілок, при грудних захворюваннях, фалопротезуванні, операціях на грудній клітці, спині, гортані, в лікуванні невралгії трійникового нерва. Особливість операції в тому, що вона практично безболісна, оскільки гель вводиться ін’єкційно.
Як стверджує завідуюча лабораторією токсикології Інституту хімії та високомолекулярних сполук Наталя Галатенко , «Інтерфалл» абсолютно інертний, чистий, нешкідливий і біосумісний. На думку одного із зарубіжних пластичних хірургів, який працює з гелем близько 5 років і зробив понад 12 тис. операцій iз корекції обличчя, абсолютно інертних матеріалів у природі не існує, але гель дуже близький за своєю консистенцією до людського тіла. Доторкаючись до жіночих грудей, сформованих за допомогою гелю, чоловік не відчує різниці, переконували вже вітчизняні майстри хірургічної пластики.
«Грудна проблема» зовсім не надумана. Так, щорічно в Україні додається в середньому 160 тис. онкологічних хворих, 12 тис. із яких захворюють на рак молочної залози. За оцінками онкологів, 60% жінок могли б допомогти органозбережувальні операції. Як розповів один iз хірургів, одного разу до нього прийшла вчителька фізкультури і рішуче заявила, що не піде доти, поки їй не зроблять «справжні» груди. І таких жінок чимало.
Частина операцій, за словами медиків, так чи інакше супроводжується ускладненнями — у пластичних хірургів, які застосовують гель, вони складають у середньому «допустимі» 4%. Нерозуміння цього, як підкреслив віце-президент Української асоціації пластичної і реконструктивної хірургії Володимир Земсков , породжує недовіру. Тим часом пластичні операції забезпечують якість життя людей, сприяють їх соціальній реабілітації. Всі ускладнення в «юній галузі», пояснив він, залежать від професіоналізму лікаря, психологічного контакту між ним та пацієнтом, стану хворого, якому роблять операцію (не всім показаний ПААГ), виконання ним усіх розпоряджень лікаря, а також від якості гелю, в якого з’явилися фальшиві «двійники» за кордоном. Багато фахівців підкреслюють, що не обмежуються в реконструкції органів тіла тільки гелем і використовують різні технології протезування. На думку директора клініки пластичної хірургії «Фатум» Миколи Пахальчука , в кожному конкретному випадку необхідні свої підходи — інакше «можна наплодити інвалідів».
Ще одна з проблем, що пояснює ті самі 4% ускладнень, які калічать людські долі, — законодавча. В це важко повірити, але в Україні, за словами Володимира Земскова, юридично досі не існує спеціальності «пластичний хірург», відсутня правова база для навчання «модній» і досить-таки «дохідній» професії. В очікуванні рішень Мінздоров’я та Міносвіти кадри готує асоціація «Інтерфалл». Тим часом, підкреслив В.Земсков, кваліфікований хірург повинен пройти обов’язкове вузівське навчання, попрацювати в практичній медицині, а потім освоювати пластичну та естетичну хірургію. Адже не в гелі причина невдач, відзначали медики, а в людях.
