Кожен третій українець пробував сортувати сміття, уникав купівлі товарів в одноразових пластикових виробах, а кожен четвертий намагався пересісти на велосипед. Виглядає як справжній прорив в екологічній свідомості українців. Принаймні, так кажуть соціологи та активісти, котрі провели соціологічне опитування щодо ставлення громадян до питань довкілля.
Опитування проводилось методом face to face (це особисте спілкування з респондентами) у травні цього року соціологічною агенцією «Фама». Загалом опитали дві тисячі громадян у різних куточках країни, крім непідконтрольних територій Донбасу та Криму. Натхненником дослідження став ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» у співпраці з ЄС і Міністерством екології та природних ресурсів України. Для дослідження використали методологію Євробарометру (міжнародного проекту регулярних опитувань громадської думки, що втілюється з 1973 року), тому результати можна порівнювати з аналогічним опитуванням, яке проводиться у країнах ЄС.
Загалом активісти отримали доволі позитивну картинку. Так, 93% українців вважають охорону довкілля важливим питанням, а 87% переконані, що можуть особисто відігравати роль у захисті довкілля. Найбільше людей турбують часті посухи та повені (так відповіли 40,3%), зростання кількості відходів (37,4%), скорочення популяцій, вимирання видів і зникнення екосистем (34,8%), а також брак якісної питної води (30%).
Складається враження, що українці добре обізнані з основними проблемами довкілля. Однак більшість опитаних не бачать взаємозв’язку між екстремальними погодними явищами і зміною клімату. Приміром, в Україні зміну клімату вважають проблемою 16%, а в Данії цим переймаються 70% громадян. Хоча це і є основною причиною посух, повеней, різких перепадів температур і всього, що в побуті називаємо примхами погоди.
П’ЯТЬ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРАКТИК
Також респондентів запитували про те, що саме кожен із них робить на благо довкілля. Соціологи зафіксували п’ять найпоширеніших екологічних практик за останні півроку. Це зменшення споживання енергії (так відповіли 43%). Хоча цей чинник може бути зумовлений бажанням заощадити на комунальних платежах за спожиту енергію. На другому місці — сортування сміття та утилізація (36%), по 29% набрали варіанти щодо переходу на екологічний вид транспорту й відмови від одноразових пластикових виробів. І ще одна екологічна практика, яка увійшла в життя 23% українців, — зменшення побутового споживання води. Причина може бути та, що й з електроенергією. При цьому кожен десятий українець не робить для охорони довкілля нічого.
«Якщо говорити про екологічні практики, то ситуація у нас, звісно, гірша, ніж у країнах ЄС, — констатує Наталія АНДРУСЕВИЧ, голова правління ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля». — Навіть сама кількість практик у ЄС набагато більша й ширша, ніж в Україні. Україна відстає за показником купівлі товарів місцевих виробників: у нас він становить 20%, а середні дані по країнах ЄС — 43%. Європейці також більше, ніж ми, схильні купувати екологічно безпечні товари. Але вже те добре, що люди починають сортувати сміття, ощадливо ставляться до ресурсів. Зміна свідомості також потребує багато часу, а ми вже це маємо, треба лише змінити наші звички, і це питання уряду, парламенту, громадських організацій і самих громадян».
ДОСІ НЕ В ПРІОРИТЕТАХ УРЯДУ
Із відповідей на запитання, кому українці довіряють з екологічних питань, зрозуміло, що як в ЄС, так і в Україні лідерами тут є науковці. Також, за словами Наталії Андрусевич, щоб бути обізнаними в темі, ми використовуємо ті самі джерела інформації — новини телебачення та інтернет. «До речі, європейці послідовні у своїй позиції: оскільки довіряють науковцям, то найефективнішим способом розв’язання екологічних проблем вважають інвестиції в науку та інновації. Українці ж вважають, що має бути підвищення штрафів, ухвалення суворіших екологічних законів, а на третьому місці — інформаційні кампанії щодо екологічних питань», — додає Наталія.
Міністр екології та природних ресурсів Остап СЕМЕРАК, коментуючи журналістам результати дослідження, наголосив, що в парламенті уже півроку лежить проект закону, який передбачає підвищення штрафів за порушення у природоохоронній сфері. І відзначив, що екологічна свідомість громадян загалом змінюється значно швидше, ніж у політиків. Законопроект — не єдиний тому доказ. Так, торік у державну казну надійшло близько чотирьох мільярдів гривень екологічного податку. Але 45% коштів залишилися на місцях, а з тієї частини, що потрапили до державного бюджету, на природоохоронні заходи спрямували 300 мільйонів. Загалом, за словами Остапа Семерака, уряд досі не зараховує проблеми довкілля до пріоритетних.
ЕКОНОМІКА ВЕРХОВОДИТЬ
Оприлюднене дослідження викликало дискусію між науковцями та екологами. Це відносно свіжі дані, які було б добре порівняти з даними Інституту соціології НАН України, зазначили незалежний журналіст Олег ЛИСТОПАД і науковець Андрій ДЕМИДЕНКО. На сайті Інституту соціології опубліковані матеріали співробітника установи, доктора соціологічних наук Олександра СТЕГНІЯ. У своєму матеріалі за 2016 рік «Соціологічна рефлексія екологічної проблематики: проміжні результати 25-річного спостереження» автор пише, що у свідомості українців економічні цінності все ще беруть гору над екологічними, що є наслідком соціально-економічної кризи.
Інакше кажучи, доки в гаманцях майже порожньо, людям зазвичай не до розв’язання проблем довкілля. Так, вони розуміють їхню важливість. Однак, як зазначав у публікації Олександр Стегній, екологічні цінності не для всіх у пріоритеті, але разом з тим екологічний аспект умов проживання викликає досить негативну емоційну оцінку у більшості населення України. Якщо в будь-якому місті працює птахофабрика чи нафтопереробний завод, звісно, городяни скажуть, що екологічна проблема існує і з цим треба щось вирішувати.
Андрій Демиденко в розмові з «Днем» додав, що, з одного боку, нове дослідження показало, що у нас є люди, котрі так само, як у Європі, переймаються природоохоронними проблемами. Але що з цим робити далі, якщо, як уточнив Остап Семерак активістам, уряд готовий витрачати на такі питання лише 10% від необхідного бюджету?
