Національний фонд досліджень України можуть-таки позбавити незалежності. Як раніше розповідав «День», нині у Верховній Раді розглядається проєкт змін до Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність». Улітку щодо цього проводилися парламентські слухання, під час яких була озвучена позиція Міносвіти, що персональний склад наглядової ради НФДУ має повністю формуватися освітнім міністерством. Утім, науковці зауважили, що після таких змін нині самостійний та незалежний орган, що створювався задля підтримки наукових досліджень, може цю автономію втратити (єдине, від чого нині залежить НФДУ, це те, що розпорядником коштів лишається МОН).
Нещодавно голова Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій Олексій КОЛЕЖУК розповів виданню «Світ», що комітет отримав від МОН проєкт змін до Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», де таки пропонується, щоби склад наглядової ради НФДУ повністю формувався МОН. «При цьому повноваження наглядової ради пропонується розширити так, щоб вона впливала на умови і тематику конкурсів. Тож тут бачимо цілком прозорі наміри прибрати до рук успішний проєкт», — зауважував він.
Разом з тим саме завдяки Нацфонду досліджень науковці мають шанс отримати кошти на реалізацію проєктів, важливих для суспільства. Чимало тих, хто вже отримав грантову підтримку фонду на свої задумки, переконує, що це справді можливість іти вперед. Особливо зважаючи на те, що бюджет на науку в наступному році так і лишиться на рівні 0,2% ВВП (13,8 млрд грн). Відомо, що ці кошти здебільшого йдуть на зарплати та комунальні послуги. На конкретні проєкти та розробки лишається мізер. Тому конкурси НАНУ та НФДУ, як вважає Олексій Колежук, це одні з острівців фінансування, якими можуть скористатися науковці.
А що вже втілено завдяки підтримці НФДУ — нещодавно розповіли колегам та суспільству переможці конкурсів фонду (спілкування відбувалося онлайн з нагоди Всесвітнього дня науки). Про кілька проєктів, що реалізуються за підтримки НФДУ, розкаже і «День».
ГРАФЕН І СЕРЦЕ
У 2010 році Нобелівську премію з фізики отримав російсько-британський учений Костянтин Новосьолов за основоположні експерименти з графеном (разом з Андрієм Геймом). Щороку на дослідження властивостей графену ЄС виділяє 1 млрд євро. А Катерина ВОЙТКО, кандидатка хімічних наук, наукова працівниця відділу фізико-хімії вуглецевих наноматеріалів Інституту хімії поверхні ім.О.О.Чуйка НАНУ, вірить, що її дослідження з графеном теж матимуть користь для людства — в подоланні серцево-судинних хвороб.
«Тема мого дослідження (яке фінансується НФДУ) стосується розробки наноантиоксидантів на основі графену для терапії серцево-судинних захворювань, — розповідає науковиця. — Проєкт проводиться в двох установах НАН — Інституті фізіології імені Олександра Богомольця та Інституті хімії поверхні імені Олексія Чуйка. Уявіть собі, 34 людини кожної хвилини помирає від інфаркту, інсульту. Загалом у нас 67% населення помирає саме від серцево-судинних захворювань. Переважна більшість захворювань зумовлена накопиченням вільних радикалів у клітині, що спричиняє оксидативний стрес. Вільні радикали згубно впливають на ядро клітини. Щоб зменшити вплив вільних радикалів, нам слід щодня вживати корисну їжу та пити багато чистої води, вести здоровий спосіб життя, займатися спортом та вживати антиоксиданти. Вони містяться в багатьох продуктах харчування, існують і синтезовані антиоксиданти, над якими, власне, працюємо й ми. Річ у тім, що в клітині існує власна антиоксидантна система, яка складається з тріади ферментів, які працюють за дуже складною схемою, їх дія чутлива до температури тіла чи кислотності середовища тощо. Тому ми працюємо над тим, щоб можна було замінити всі три ферменти одночасно, тобто втрутитися в біологічний процес».
«2009 року мені пощастило потрапити в лабораторію Університету Брайтона, де я працювала над дослідженням одного ферменту (каталаза) на прикладі активованого вугілля. Працюючи з активованим вугіллям, я зрозуміла, що є матеріал, який є його частиною і може працювати в рази потужніше. І це графен, — продовжує Катерина Войтко. — Після того 11 років намагалася написати успішні й не дуже проєкти, і, мабуть цей досвід дав мені змогу виграти грант НФДУ. Роки роботи дали результати. Сьогодні ми показали, що графен завдяки величезній площі поверхні здатен вловлювати велику кількість радикалів. Тобто вводячи його в організм людини, ми можемо зменшувати оксидативний стрес та зв’язувати вільні радикали. Коли ми отримали результати в пробірці, вирішили перенести свій матеріал на біологічний об’єкт. На ізольованому серці щура ми отримали результат, що після ведення нашого матеріалу серце повністю відновлювалося після штучно змодельованого інфаркту».
«Ці результати науковиця вважає дуже обнадійливими та перспективними. Але попереду ще доклінічні дослідження на двох видах тварин, далі — клінічні дослідження на 50 добровольцях і п’яти тисячах пацієнтах. Цей шлях Катерина Войтко вважає надскладним, бо потребує суттєвого фінансування і часу (від 7 до 10 років). «Але ми сподіваємося, що зможемо випустити ту золоту ампулу, яка, можливо, врятує чиєсь життя (в перспективі це може бути кардіопротекторний препарат)», — вірить учена.
МЕМОРІАЛЬНІ ВІЙНИ
Серед проєктів, що їх підтримує Національний фонд досліджень і які, як і решта, проходять серйозний конкурсний відбір, є один, близький для «Дня». Наша газета багато років працює з темою історії, з навчанням суспільства сприймати її крізь призму української позиції, з акцентом на правильне трактування джерел, і наша потужна бібліотека — тому доказ. Так от — у Черкаському національному університеті ім.Б.Хмельницького втілюють проєкт щодо політики пам’яті та історичної свідомості населення на окупованій Росією території України.
«Агресія Росії проти України має гібридні форми, точиться проти історичної пам’яті (про що давно зауважує і «День». — Ред.). Бо історія — це ж не лише минуле. Історія працює в нашому суспільстві і працює по-різному. Агресія Росії проти України почалася не в 2014 році. Спроба вплинути на українців, змінити нашу історичну свідомість, підігнати її під імперські лекала — це постійно було присутнє, — розповідає Віталій МАСНЕНКО, доктор історичних наук, завідувач кафедри історії України ЧНУ імені Б. Хмельницького. — При цьому є конкретні долі людей, через які можна побачити загальну ситуацію. Коли ми це вивчали, ми побачили одну історію, як громадянка 1939 року народження двічі пережила евакуацію з рідного Донецька. Вона за національністю єврейка, тож перша евакуація була в трирічному віці під час Другої світової війни, а 2014 року — друга, бо прийшов ще один окупант».
За словами історика, мета проєкту — відстежити дії Росії до початку реальної окупації в сфері історичної пам’яті. Власне, це відбувається і нині, на тимчасово окупованих територіях відбувається зачистка українського простору, як додає учений, впроваджується російська модель історичної пам’яті. Про це свідчить чимало фактів: поява пам’ятника Катерині ІІ у Севастополі, зводиться бюст Сталіна на Донеччині, встановлюються пам’ятники «вежливым» людям, тобто російським окупантам. У Донецьку є навіть меморіал Захарченку, який очолював проросійські формування.
«У межах свого проєкту ми аналізуємо законодавство щодо історичної пам’яті. Ми виокремили ключові маркери, навколо яких ведуться меморіальні війни і які вимагають реакції української сторони, але такої, що будуватиметься на концептуальній основі, що українська система української пам’яті є більш адекватною та відповідає вимогам та інтересам людей, що проживають на цих територіях. Ми досліджуємо комеморативний складник у насадженні імперської міфологеми «русского мира»; фіксуємо факти порушення меморіального законодавства, зокрема, здійснення археологічних розкопок у Криму. Це все дасть можливість зробити корисну справу. Адже процес деокупації можна здійснювати не тільки реально звільнивши ці території, а навіть зараз. Нам важливо впливати на громадськість, на населення звільнених територій і загалом там, де поширюється проросійська інформація. Тому пропонується продукт, який міг би працювати на рівні українського сприйняття. Ми зараз працюємо над частиною усно-історичного дослідження. Є велика категорія осіб — внутрішньо переміщені особи, від яких ми отримуємо цікаву інформацію про те, як відбувалося формування їхньої історичної пам’яті та свідомості до окупації, що змінювалося, коли вони виїхали з тимчасово окупованої території. Це теж дає змогу сформувати певну модель, як можна протидіяти російській меморіальній історичній експансії».
ПОЖЕЖІ Й КОСМОС
Не менш важлива тема, за яку взялися дослідники, це контроль за пожежами в Україні. За даними Державної служби надзвичайних ситуацій, за дев’ять місяців поточного року в Україні відбулося майже 60 тисяч пожеж, і 55% із них — на природних територіях та екосистемах. Прямі збитки від вогню становлять 20 млн, а непрямі — понад 3 млрд грн.
Професорка, докторка технічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту космічних досліджень НАНУ та Державного космічного агентства України Наталія КУССУЛЬ наголосила, що найбільше пожеж відбувається в квітні та серпні. І часто вони спричинені людським втручанням, а не просто загоранням трави. При цьому власної системи моніторингу пожежної небезпеки Україна не має.
«Ми можемо користуватися лише глобальними продуктами, які дають інші держави. Приміром, існує індекс пожежної небезпеки FWI на основі погодних даних, але він має низьке розрізнення — 8 км, тобто одна точка — це квадрат на землі з розміром сторони 8 км. Такий індекс корелює з реальними пожежами, але дослідити, що відбувається, що саме горить і як запобігти таким ситуаціям — неможливо. Тому наш проєкт стосується супутникового моніторингу пожежної небезпеки, — зазначає пані Наталія. — Ми з колегами аналізували, що в Україні пожеж у 300 разів більше за рік, ніж у середньому по Європі. Головна причина — спалення стерні на полях. І кількість пожеж на полях за супутниковими даними часто занижені, половину пожеж ми можемо не зафіксувати. Тому в нашому проєкті за підтримки НФДУ взялися за удосконалення існуючого погодного індексу пожеж, який включає багато показників — температуру, погоду, опади, швидкість вітру. Ми вирішили додати до цих даних дані супутників високого розрізнення, і ще один показник — вміст вологи в поверхневому шарі ґрунту, який досліджується нами. Він дає змогу покращити аналіз та оцінку пожежонебезпеки та зробити її більш точною в наших умовах».
Тепер, аналізуючи супутникові дані, одна точка на мапі — це, умовно кажучи, квадрат зі сторонами по 250 метрів. За словами Наталії Куссуль, це те розрізнення, яке дає змогу аналізувати детально, що відбувається і які об’єкти мають найбільшу пожежонебезпеку: «Наш індекс дуже добре корелює з реальними пожежами по областях, тому його можна використовувати в ДСНС та інших державних органах для прийняття рішень, щоб наперед готуватися до надзвичайної ситуації. Можна навіть з’ясувати, чи горить певне поле, і визначити, хто є ініціатором цієї небезпечної ситуації. Мапа рівнів пожежної небезпеки з покращеним індексом — це перший такий продукт в Україні, яким можуть користуватися державні органи», — наголосила науковиця.
***
Звісно, навіть без підтримки фонду досліджень учені не полишатимуть своїх розробок та досліджень. Інша річ, коли суспільство побачить результати. Адже фонд якраз створювався для підтримки найважливіших та проривних досліджень наших науковців. Приміром, за кошти фонду нині фінансується проєкт розробки української вакцини проти коронавірусу. Зрештою, без науки людство досі б жило в печерах. Тому замість обрізання крил держава повинна створювати умови лише для її підтримки та розвитку.
