Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Найкращий мед у світі — український натуральний

16 березня, 2001 - 00:00

Мед — один iз найцінніших продуктів харчування людини, і в його цілющих властивостях не сумнівається ніхто. Тому бажання споживача придбати якісний продукт зрозуміле. Однак, на думку фахівців, для споживача питання про те, як вибрати мед, залишається актуальним і на сьогоднішній день. За словами Надії Мулявко, кандидата біологічних наук, останнім часом у продажу з’явилося багато літератури, в якій можна знайти поради про способи визначення якості меду. Пропонуються різні методи із застосуванням хімічних олівців, хімічних реактивів, пропонується розчиняти мед в спирті та судити про його якість за помутнінням розчину. Однак усі ці випробування меду на якість не завжди себе виправдовують. Підтвердженням цього можуть бути випадки неодноразового звертання людей в лабораторію при Iнституті бджільництва, якi користуються даними методами з претензією до абсолютно доброго меду. Як стверджує Надія Олексіївна, для визначення натуральності меду існує ряд аналізів, один iз яких проводиться за допомогою мікроскопа на наявність пилкових зерен, присутність яких у меді обов’язкова. І навіть у лабораторних умовах бувають випадки, коли важко визначити підробку меду. За порадою Н. Мулявко, якщо ви купуєте мед з рук, не зважайте на солодкість і максимально тримайте в роті, прислухаючись до відчуттів. Гарний мед, як і гарне вино, має пахучий букет рослин. Друге відчуття — невелика терпкість у роті. Однак краще не ризикувати, і при купівлі меду, щоб уникнути його фальсифікації, необхідно вимагати сертифікат якості на даний вид продукту, а також купувати мед в спеціалізованих магазинах, розфасований у споживчу тару. Такий мед обов’язково проходить сертифікацію. На ринку також зустрічається якісний мед, однак не всі пасічники його сертифікують. А ринкові лабораторії роблять лише деякі аналізи, які не дозволяють скласти повну картину якості меду. Можливо, саме тому до меду, який продається на ринку, у споживача виникають претензії.

Основною фальсифікацією меду останнім часом є додавання до нього цукрового сиропу з лимонною кислотою. Домішування крохмалю вже не актуальне, тому визначення складу меду за допомогою йоду — в минулому. Цього року найпоширенiший спосіб підробки меду — це змішування гречаного меду з патокою. Також зустрічаються випадки додавання до «меду» різних ароматичних речовин. Однак вони мають властивiсть швидко випаровуватися, тому застосовують їх в основному під час продажу меду вдома. Ще одна фальсифікація, яка широко використовується, — це покриття «замінника» шаром натурального меду. Таким чином навіть знавці не зможуть спростувати його натуральність. І тільки з’ївши верхній шар продукту переконуються, що частину рідини, яка залишилася, медом назвати складно. Ще одне — мед має властивість кристалізуватися і тільки місяць після відкачування залишається рідким, тому в даний період часу не варто купувати рідкий мед. Рідким може бути тільки мед iз акації. Його не можна сплутати з іншими сортами — він світлий, прозорий, майже як цукровий сироп.

«Якщо не враховувати різні способи фальсифікації, то мед в Україні високої якості. Це обумовлене тим, що в занедбаному стані знаходиться багато сільськогосподарських угідь, а мед iз бур’янів просто чудовий. Такого меду, як зараз в Україні, немає ніде у світі. Найароматниший мед iз осоту, донника. Відсутність грошей у сільському господарстві на отрутохімікати також благотворно позначається на меді. Можуть бути присутні важкі метали, але бджола — індикатор чистоти — і не полетить на сильно забруднені рослини. Одним словом, вживаючи якісний українським мед, ви можете збагатити свiй органiзм біологічно активними речовинами протягом літа з маси рослин. Враховуючи, що наш мед найкращий у світі, треба брати від природи все і купувати мед усіх трьох викачувань, щоб отримати максимум того, що квітне влітку. Отримати нектар з величезної кількості рослин, всю енергію сонця», — сказала Надія Мулявко.

Олена ВЕРХОГЛЯД, «День»
Газета: 
Рубрика: