Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Не обнулити любовну прелюдію

22 червня, 2007 - 00:00

Жити дуже серйозно — несмачно. Легкість буття, якщо вона не від легковажності, а від мудрості, дарує такі соковиті, повнокровні, насичені напівтони... Ті, хто осягнув цю мудрість навіть рідше звертаються до лікарів, — якось сказав відомий професор.

Недавно довелося аналізувати читацьку пошту iнтернет- клубу однієї з клінік, зануреної в проблеми чоловічого, як частини сімейного, здоров’я. І що кидається в очі — індустрія збудження досягла такого успіху, що примусила і середньостатистичного чоловіка як би забути: місце сексу в його житті сильно перебільшено. Так — значуще, смачно, привносить задоволення, — але це далеко не найголовніший кураж. Швидше — яскравий вітамін, але один з тих багатьох, які дарують життя.

Відчувається, що в масовій свідомості панує стереотип: гіпертрофована сексуальність і є забезпеченість. Які гроші витрачаються на розмови про секс, продукти для сексу, замість сексу, після сексу... Еротизація суспільства стала солодшою від самого сексу — через кіно, рекламу, iнтернет, пресу...

Ми все рідше, немовби соромлячись, згадуємо слово кохання, його неначе не існує, таке відчуття, що ніхто не боїться прожити життя без нього. Тим приємніше було прочитати в пошті прозріння бувалого мисливця, в недавньому минулому переконаного сорокарічного холостяка: «Любов — моє недавнє і саме крихке придбання. Я зрозумів, яка колосальна робота проводиться чоловіком, щоб звести воєдино секс і почуття, і кому пощастить, приходить благо — кохання. Виявляється, ця тонка робота, яка неусвідомлено йшла до шлюбу, ще більш активізується у шлюбі. Життя в сім’ї — постійне накопичення любові. Протягом усього життя. Робота двох. Від кохання не можна отримати одразу задоволення — його треба заробити».

Нав’язливий шабаш постільних утіх б’є по всім клавішам і, користуючись сухим новоязом чиновників, обнулює, переформовує акценти в свідомості. Нервовий натиск надзвичайно гостро ранить хлопців на порозі юності. Пошта вельми чітко змальовує паскудний діагноз: 15—16-літні, бачачи, що всі друзі як би у власній стійці і всі навкруги — суперники, іноді по справжньому калічать себе, в буквальному значенні займаються власним покаліченням, «вдосконалюючи» природу. Хлопчики, не пройшовши через свої фантазії, упиваючись загальнодоступним еротичним пійлом, можуть відразу перетворитися з насіння у висохлу гілочку. Зворотний же шлях до зрілого яблука в такому розкладі явно понівечений.

На другу третю добу післяподібних втручань, підлітки стають пацієнтами хірурга. І відразу гостре прагнення бути особливим відступає кудись далеко далеко. Гнійні ускладнення змушують хірурга до екстрених заходів з порятунку — тут уже не до косметичних втручань. Надрізи будуть вимушено максимально широкими, такі рани заживають повторним натягненням iз грубими рубцями — і це в найкращому випадку.

Серед масового потоку чоловічих запитань до лікарів, зустрівся і лист жінки, яка буквально за руку привела чоловіка в клініку. Дружини, маю на увазі хороші дружини, вельми активні в боротьбі за здоров’я свого чоловіка. Такі уважно читають, вирізають, сортують потрібну для них інформацію, до випадкового лікаря не поспішають, шукають свого.

«Мій чоловік страждав від геморою, — написала вона. — Причому, соромився не тільки від вимотуючого страждання, але й від приниження, боязні, що я взнаю щось зайве. Бачачи ці муки, взяла ситуацію в свої руки, щоб уникнути ще більших ускладнень. Десь прочитала, що Наполеон Бонапарт ніби програв битву при Ватерлоо через загострення геморою, що позбавило французького імператора властивого йому полководницького таланту. Приклад зіграв свою позитивну роль — чоловік не захотів втрачати свої таланти. Ще важливіше, звичайно, що він повірив методу від впливу холодом: безболісного, ефективного, що передбачає «швидкі ноги», тобто швидке відновлення пiсля операції в амбулаторних умовах. Все так і вийшло. Він усім друзям тепер радить — навіщо вам цей геморой? Ось Наполеон...».

... 45-літній чоловік розказав: жили ми в крихітній квартирі з двома дітьми. Секс, як на мінному полі — почують, побачать... Розуміючи, що всьому виною зовнішні обставини, мріяли: ось виростуть діти — заживемо. Вони виросли, розлетілися — вчаться в різних містах. Так тільки де воно, довгоочікуване інтимне щастя? Секс втратив натяк на гостроту, я на шляху до імпотенції... Допоможіть.

... Для жінки 36 ти роківсамим панічним було побачити себе у сні вагітною. Несподівано в 37 вона захотіла другу дитину. І все помінялося місцями — вона не вагітніла, і до цього благополучна пара почала гаснути. Вони не звикли, щоб життя в чомусь відмовляло їм, і нервове виснаження почало зашкалювати. Випадок непростий, оскільки в обох вже були порушення. На щастя, лікарі провівши безліч аналізів і досліджень, взялися їм допомогти.

... 38 літні одружені людизустрічалися уривками — то на квартирі у товариша, то в готелях. Пристрасть поступово переросла в більш серйозне почуття. Першою не витримала жінка, розлучилася з чоловіком. Та чомусь коханець дуже швидко вихолонув — флірт втратив привабливість. У психолога з’явилася нова пацієнтка.

У кожного свій біль у цих життєвих історіях. Але недаремно говорять — не дивіться, як людина плаче, дивіться, як вона сміється, радіючи, що для неї знову «все включено».

Ще одне уточнення від психолога — страхи бувають реальними й надуманими. Серйозність же їх в тому, що останні легко міняються місцями, переходячи з уявних в життєві. Не варто приміряти на себе всі страхи, але в форматі «можна» — «не можна» орієнтуватися потрібно чітко, без надриву, щоб і своїх дітей навчити різниці між поняттями «оголений» і «голий».

«...Спрощувати все до неподобства — шкідливо й примітивно, — написав 28 літній автор iнтернет клубу, — я все щешукаю статеву і польову гармонію у відносинах. Хочу бути щасливим...»

Людмила ЗАСЄДА, спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: