Людмила Засєда

У Львові, чесно, зовсім не хочеться розмовляти російською. І не лише з додаванням: звичайно, війна. Так було тут завжди – тут живе мова: привільно, в любові, в природному домі, і це – насолода. Сталося так, що позавчора вранці у Львові пролунали відразу три тривожні сигнали, причому з...

Час сказати собі «стоп», адже строкатість на стреси та порятунок не вимірюється навіть грошима, так говорять ті, хто мають їх вдосталь. Отже, така маленька репліка під назвою: «Де моє укриття?». Днями у мережі побачила миле фото затишного бомбосховища у школі номер 25. А от...

Знаю, наслухавшись розповідей колекціонерів всілякого й різного, що століттів два тому, можливо, раніше, існувала певна філософія програмування звуків жіночого вбрання під час ходіння. І певна, що цей ефект вигдали чоловіки, щоб шерхотіння дамських спідниць, основної та спідніх, було настільки...

Щодня в метро, стоячи на пероні в очікуванні потягу, машинально дивлюся під ноги на знайомий жовтий розділовий кружечок, що закликає тримати дистанцію, додавши шанобливе please. Навкруги, в передбачуваному вільному півтораметровому просторі, майже завжди вміщається осіб п’ять. А please,...

Після першого новорічного тижня хтось, схоже, вирішив мене трохи підбадьорити. Активна ранкова пробіжка на Володимирській гірці, за улюбленим зигзагом парку, підготувала мені несподіванку. Того дня сніг, ніби втративши відчуття міри, сипав так натхненно, до того ж тримаючи ніс ніби за вітром....

Цього озера немає на карті, та й назву ми вигадали самі. Пам’ятаю, на одних із посиденьок запропонувала друзям — нехай буде Дівоче, і знаєте — прижилося. Звісно,  у кожного своя фабрика адреналіну, але, зібравшись разом біля зимового озера, оповитого білим снігом, таким...

Коли кількість телевізійних програм, присвячених зіркам і так званим вічним бебі-дол у професії, давно перевищила наявність справжніх зірок, а вони на щастя у нас є, стає якось сумно і прикро за справді талановитих акторів. Вони, щоправда, не завжди відомі і знайомі всім, але їм можна говорити...

Відповім, може, дещо плоско і навіть прозаїчно, а в чомусь і нахабно: щоб познайомитися, наприклад, із Францією, будь-хто скаже, можливо, пом’якшуючи порядну інтонацію — що, без півня ніяк? Можна, чому ні. Без усього можна обійтися, останні ковідні два роки ми достеменно знаємо, що...

Навіщо так метушитись, боячись не встигнути, не наздогнати, не встрибнути в якийсь містичний останній вагон, іноді навіть хочеться поцікавитись. Знаю, що жінкам, які долають свої комплекси, й у першому вагоні непогано. Одразу мимохіть уточню, що мажорних щасливчиків різного віку мені не особливо...

Звичайно, спонтанні перекуси не забороняються при цій дієті. Та й вони відрепетирувано-віддано потрапляючи на очі, не запитуватимуть дозволу. Розуміють, що без підтримки шарм ілюзій вивітрюється, магія відлітає туди, не знає куди. І ось персонаж, зокрема я, кручу педалі на своєму домашньому...